Ассоциация футзала УкраиныУ Хмільнику пройшло підсумкове засідання Виконкому АФУПольшаFUTSAL MASTERS 2018: українські клуби дізналися своїх суперниківФутзал в миреНовости от FutsalMania: Лео переходит в "Спортинг", Иван забивает в Бразилии, Сито Ривера переезжает в ПарижЖенский футзалЖіноча збірна України вилетіла в ІталіюОдессаЛига Содружества. 6-й тур. «Эпицентр К Таирова» обыгрывает «Черное море» (+ видео)Экстра-лигаОфіційно: Микита Сторожук – новачок «Урагану»БеларусьАлександр Даниленко: «Скепсиса по отношению к белорусскому футзалу нужно поубавить»РоссияАлексей Мохов: «Команда показала желание побеждать»Экстра-лигаСтаніслав Гончаренко очолив "Кардинал-Рівне"БеларусьУкраїнські перестановки в гомельському БЧИспанияИспания. Финал. 4 матч. Невероятные качели и вторая победа «Барсы»ПортугалияПортугалия. Финал. 1 матч. Хет-трик Фортино приносит «Спортингу» победуИталия«Аква&Сапоне Унигросс»: все голы сезона-2017/18РоссияДмитрий Лысков: «Нынешний состав «Газпром-Югры» является одним из лучших в России»Экстра-лигаДвоє гравців «Viva Cup» близькі до переходу в «Ураган»Футзал в миреСирило: «Ярких событий хватит на целую книгу»РоссияСергей Крыкун: «Остаюсь в Тюмени»БеларусьАндрей Толмач: «Мне многому надо учиться»Экстра-лигаРоман Кордоба повертається в «Ураган»СумыУ Сумах визначили чемпіона світу по-сумськи

Олексій Левченко: «Починається футзал, а з ним і бажання працювати – і так кожен рік»

Президент Асоціації футзалу Херсонської області Олексій Левченко в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів про поточні питання в роботі асоціації, про організацію різноманітних змагань в регіоні, і проте, чому не вдається поєднати те, що не поєднується.
 

- Декілька років тому Асоціацією футзалу України було прийняте рішення про реформування місцевих осередків, і для цього в регіони був розісланий єдиний типовий варіант статуту. У зв’язку з цим, які зміни відбулися в керівному органу футзалу Херсонщини?
- В нас змінилася назва, яка раніше звучала так: Херсонська обласна громадська федерація міні-футболу (футзалу). А зараз вона має назву Асоціація футзалу Херсонської області. Стандартна назва, як і в багатьох регіональних осередках. Перехід був нескладним – провели загальні збори, провели перереєстрацію, та затвердили. Все зробили на протязі двох тижнів.

- Як довго Ви очолюєте керівний орган херсонського футзалу?
- О-о-о, вже дуже давно. Сама футзальная федерація бува зареєстрована у 2005 році, тоді її очолив Сергій Борисовський. Але через два роки він переїхав до Києва, і я з 2007 року став керівником нашої федерації футзалу.

- Дійсно вже багато… А де знаходите натхнення, щоб повсякденно займатися поточною роботою, шукати та втілювати щось нове?
- Кожний рік в кінці сезону я відчуваю страшне виснаження, тому що, окрім цього, ще багато і іншої роботи, і здається, що ну, все – це вже все. Але проходить місяць, починаєш сумувати за футзалом, і думаєш, коли ж він вже розпочнеться? Починається – і ти отримуєш енергію від процесу, приходять команди, починається футзал, а з ним і бажання працювати – і так кожен рік.

- Тоді безпосередньо до змагань. Відомо, що в Херсоні паралельно існують два чемпіонати, які в народі мають назву від тих районів міста, де вони проходять – на Чекістів і на Шуменському. Як склалося таке роздвоєння провідних чемпіонатів міста, і не логічно було б їх об’єднати в один потужний турнір? Хоча, можливо, це і не потрібно робити.
- Найголовнішим в місті є чемпіонат Херсона, який проводиться на Шуменському. В ньому грають команди, які входять до Аматорської футзальної ліги України. Тобто, переможець саме цього чемпіонату представляє Херсон на Всеукраїнському фіналі.

Історія з цими чемпіонатами дуже давня. Колись, більше ніж 10 років тому, на Чекістів проводився чемпіонат, і коли до нього почали приходити солідні команди, за які грали керівники банків, більш сучасні люди, їх перестала влаштовувати якість проведення змагань. Була заснована обласна федерація футзалу, зареєстрована, і вона організувала свій чемпіонат, який зараз має назву «на Шуменському». Так два і існує. В нашому чемпіонаті 35 команд, а на Чекістів – 12. З нашого другого за ліком чемпіонату ми заборонили на місцевому рівні футболістам грати одночасно в двох чемпіонатах. А минулого року ми вже прийшли до того, що ці чемпіонати розглядали, як дві зони чемпіонату міста, і їх переможці зустрічалися в серії з двох матчів, а найсильніший поїхав на Всеукраїнський фінал. Минулого року з того чемпіонату команда «Обленерго» їздила на фінал АФЛУ. Цього року представники того чемпіонату невчасно подали відповідні документи, і команди з чемпіонату «на Чекістів» були не допущені до ігор під егідою АФЛУ.

- Так чи є сенс працювати над об’єднанням двох чемпіонатів?
- Складно поєднати те, що не поєднується. Там є хлопці, в них своя організація. Вони проводять чемпіонат, ми проводимо чемпіонат – як їх поєднати? Такий приклад – у вас є поле, м’яч, арбітри, команди, а в мене нема нічого – навіщо вам зі мною поєднуватися? Минулого року ми прийшли до того, що вперше за 10 років два чемпіони між собою зіграли, і це був перший крок до об’єднання. А цього року вони не подали відповідні документи до АФЛУ, вони це самі мали зробити, але не зробили. Хоча цього року ми планували по дві команди, щоб брали участь в міні-фіналі з кожного чемпіонату. Зараз вже все настільки не критично, і немає ніякого значення. Ми не переманюємо один у одного команди. Щось таке, коли команди з одного чемпіонату переходять до іншого, періодично буває. Але потім і повертаються. У того чемпіонату є свої фанати, у нас багато своїх фанатів.

- Тоді будемо вести розмову лише про чемпіонат під вашою егідою. Ви казали, що в ньому 35 команд – чи є розподіл по лігах?
- На заключній фазі чемпіонату є 6 ліг. Є у нас таке обмеження – якщо людина цього сезону грала в Вищій лізі, то вона не може в наступному грати на лігу нижче, якщо їй не виповнилося 35 років. Або вона має рік не грати. Після 35-ти футболіст переходить в ветерани, і тоді він може грати в будь-якій лізі. За рахунок цього ми отримали 6 рівних за силами ліг. Наприклад, у нас в Суперлізі, де грає четвірка топ-команд, одна команда могла бути четвертою, а могла бути другою, в залежності від результатів останнього туру. Команда «SW» могла бути першою, а стала третьою.

Ще додам, що ми традиційно, всі 10 років, у всіх лігах, якщо ті команди, що претендують на призові місця, набирають однакову кількість очок, то вони проводять додатковий матч. Немає значення – за перше місце, за друге, за третє. Тому що ми все це поєднуємо до фіналу кубку, тому що футзал – окрема справа, особливо аматорський. Рахувати м’ячі – не зовсім правильно. Бували випадки, коли не приходить суперник, от і вже різницю не можна поправити. Або для суперника гра нічого не вирішує, я прийшов, поставив ящик пива, і команда не прийшла, а мені потрібна була різниця на два м’ячі більше, ніж за технічну перемогу. Тому ми й припинили рахувати різницю.

Щодо системи чемпіонату міста, то на його старт команди виходили, поділені на три ліги – Велика, Середня та Мала ліга. І за підсумком першої стадії команди потім ділилися на 6 ліг. Найсильніша Суперліга має 4 команди, які і розігрують, хто поїде на Всеукраїнський фінал.

- Яку суму складає вступний внесок в вашому чемпіонаті?
- 6400 гривень на рік. Команди мають не менше ніж 20 ігор в чемпіонаті, і туди входить все: арбітраж, оренда, роздягальні, гаряча вода, і навіть м’ячі на матчі.

- Ви не сказали ще про інформаційне висвітлення.
- У нас є свій сайт, який має назву «Кафе Спорт». Це така наша фішка – вона ж має бути у південних команд. Сайт дуже оперативний, новини переглядає приблизно 400-500 людей. Вважаю, що це нормально. Результати можна дізнатися майже одразу після закінчення матчів. У нас в асоціації є Дмитро Афанасьєв, це керівник нашої міської асоціації, а також спортивний оглядач. Постійно він працює на одному з телеканалів, на якому є програма про футзал, про черговий тур чемпіонату. В ефір передача виходить щонеділі.

- Наскільки ваш чемпіонат зачіпляють такі процеси, як зникнення команд, чи прихід взагалі нових?
- «Контингент стабільний». Дуже рідко з’являються нові команди, і дуже рідко зникають. Зараз на два чемпіонати приблизно 50 команд, які складаються з гравців, що грають тільки за одну команду. Це загалом для міста приблизно 700 чоловік. Це вже мабуть грають всі футболісти та футзалісти міста. Вступний внесок достатньо прийнятний – я не  вважаю, що 6400 гривень це забагато. Преміальні, якщо в кого і є, то їхній розмір не впливає суттєво на існування команди. У нас вже досить давно не було такого, щоб якась серйозна команда зникла, яка грала багато років.

- Цей ваш чемпіонат «на Шуменського» він в одному спорткомплексі проходить?
- Цілком достатньо одного залу, де ми граємо з дев’ятої ранку до десятої вечора. В суботу інколи з обіду, тому що багато хто працює.

- Ви вже про забезпечення м’ячами казали, а де їх бере ваша Асоціація?
- Декілька м’ячів отримуємо від Асоціації футзалу України, цього року отримали чотири м’ячі «Селект». Це може і небагато, але і непогано, враховуючи, що вартість одного м’яча 800 гривень.

- Чемпіонат міста – це тільки частина вашої роботи. Але ви раніше трохи згадали про тих, хто переходить у ветерани. Є для них окремі змагання?
- Ветеранського футзалу в місті у нас майже нема.

- Є ще напрямки роботи з дітьми, з жінками.
- Серед дітей цього року в чемпіонатах області по різних вікових групах у нас вийшло на старт 180 команд. В шкільній лізі – приблизно 100 команд з усіх районів. Серед дітей чемпіонат області – це основний турнір. Є ще зимові кубки, турнір, що проходить на канікулах, і на нього ми запрошуємо команди з інших міст.

Жіночих змагань у нас взагалі немає. Була колись у нас жіноча команда, але дівчата, які в ній грали, за віком завершили кар’єру. Там стався розрив поколінь – була жіноча команда з гравців приблизно одного віку, а далі через покоління йшли дівчатка.

- В Херсоні чимало вищих навчальних закладів, чи проводиться серед них студентська першість міста?
- Чемпіонат серед ВНЗ ми постійно намагаємося організувати, але це поки що не вдається. Нема порозуміння з боку керівництва закладів, та й залів в них гідних немає – в більшості це баскетбольні майданчики. У нас в місті є кілька студентських команд: команда Херсонського морехідного училища, аграрного університету, політехнічного коледжу. «Морехідка» минулого року хотіла зіграти в чемпіонаті України серед ВНЗ, але щось не склалося. Навчальні заклади у нас між собою грають раз на рік в рамках спартакіади.

- Обов’язкове питання при тій кількості команд і ігор, які вони проводять – а судді хто?
- В суддівстві у нас зараз дуже тісна та плідна співпраця з місцевою Федерацією футболу. Ми відбираємо 10-12 суддів на сезон, і з них – Володимир Володін, Ігор Пасхал. Це арбітри з футбольної Прем’єр-ліги, вони допомагають нам обслуговувати футзал. Тому що з футзальних арбітрів у нас тільки один Чорноусов. Групи арбітрів, які працюють виключно в футзалі, у нас немає. Дуже різний рівень зарплатні в футболі та футзалі. Всі молоді арбітри прагнуть попасти в футбол, а в футзал вже по остатньому принципу. З нашого боку ми проводимо семінари з Правил гри в футзал серед футбольних арбітрів, після турів постійно обговорюємо його підсумки стосовно саме питань арбітражу. Раз на два тижні проводимо збори всіх арбітрів, і всі спірні питання чи нові віяння обговорюємо і доводимо до арбітрів.

В цьому є свої плюси. По-перше, я вважаю, що якщо арбітр обслуговує матчі Прем’єр-ліги, то це професіонал в плані розуміння та духу гри. Він вміє правильно рухатися – це все базові моменти. А вже всі тонкощі правил, всі особливі моменти ми доводимо на семінарах. Та й для самих арбітрів, я вважаю, це плюс. До нас приходять арбітри ФІФА, і вони не соромляться приходити, тому що і для них це освіта. Для гравців це важливо, бо є повага до суддів. Сьогодні ти його бачив по телевізору, а завтра він приїхав і тебе судить в чемпіонаті міста.

- Ми багато говорили про справи в Херсоні, але Ви очолюєте саме обласну асоціацію. Які регіони в області є по-справжньому футзальними?
- У нас в області є лише декілька залів: Каховка, Скадовськ, Переслав, Гола Пристань, Херсон, Нова Каховка – ось 6 залів. У районах – то вони хочуть приймати учать, то ні, в них бувають свої моменти. Обласні змагання проходять за туровою системою, по черзі в кожному місті. До речі, дитячі змагання проходять за таким же принципом, тільки їм трошки з залами легше, бо для них потрібні менші розміри.

- Як би Ви оцінили рівень залів в тих містах – розміри, покриття?
- 40 на 20 немає ніде. Але вони прийнятні – десь 36 на 18. Десь дерев’яне покриття, десь гумове. Але загалом вони непогані. В деяких містах проводяться районні змагання, але вони не зовсім цього району, в тому ж Скадовську грають команди і з найближчих до нього районів, де відсутній свій зал належного рівня. Ці змагання не можуть мати системний характер тому, якщо ми в Херсоні забороняємо грати гравцям, наприклад, з Миколаєва, то там вони можуть грати. Можуть звідкіля завгодно.

- Чи є дисбаланс у спортивному рівні команд з Херсона та області?
- Я скажу на прикладі чемпіонату області, який буде найближчими вихідними (розмова відбулась незадовго до матчів чемпіонату області. – Прим. авт.). В фінальній його частині будуть грати 6 команд. Наприклад, така сильна команда, як «SW», не змогла вийти до фіналу. Вони особливо і не прагнули, але не змогли. Херсонські команди ми підключаємо на півфінальних етапах, і не більше чотирьох. Цього року у нас грають Скадовськ, Каховка і Сірогози – три обласні команди, та три з Херсону. І не факт, що переможець буде з Херсону. У нас переможцями чемпіонату області були і Сірогози, і Гола Пристань Скадовського району. І цього року команди в шістці не з Херсону достатньо сильні.

- Які, як керівник асоціації, ви зараз бачите перед собою найактуальніші завдання? Ті, що потрібно вирішувати найближчого часу.
- Нам зараз дуже потрібні відділення футзалу в ДЮСШ. Але головна проблема в чому? Якби в нас «Продексім» ще років 5 пограв, в нас би залишились якісь футзалісти, які грали на якісному рівні. У нас зараз футбольні тренери всі колись грали в футбол. Дуже складно тренеру, який грав в футбол, тренувати дітей в футзалі. В Харкові, Запорожжі, Одесі футзальні команди існують багато років, і коли гравці завершують активну кар’єру, вони потім починають тренувати, в тому числі і дітей. І це тренери – в минулому професійні футзалісти. Вони не підуть тренувати в футбол. А в нас зараз ситуація, що фактично, окрім Дмитра Бербенцева, немає людей, хто б грав на високому рівні. Можна ще додати Холошу – в них є фізкультурна освіта. Три роки тому ні про які відділення футзалу в ДЮСШ не могло бути мови – хто буде навчати дітей?

Є ще проблема, яку вирішити не в наших силах, вона загальновідома – це зали. Це не сприяє розвитку футзалу загалом. Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в нашому місті. 50 команд чемпіонат міста з футболу ніколи не збере. Зрозуміло, що колись хтось з можновладців зрозуміє, що така кількість людей не професіоналів, а тих, хто грає після роботи, по вихідних, грають не стільки для змагань, а для задоволення та здоров’я – таких людей дуже багато. Я знаю багато груп людей, які взагалі не грають ні в яких змаганнях, вони просто збираються по п’ятницях о шостій вечора та грають між собою. І вони грають в футзал. Тому що це демократично, це доступно – прийшли десятеро людей, і вони вже грають.  Той, хто зрозуміє, що в цьому перспектива, ось вам потенційні виборці – вони за того віддадуть свої голоси, хто буде будувати зали та спортивні споруди.

Джерело - http://futsal.com.ua

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2017 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.