Вихованець бердичівського футболу Анатолій Доманський – про шлях у футзал та свою кар'єру

– Розкажи нашим читачам трохи про себе: де народився, де вчився, коли виникло бажання почати займатись футболом?
– Я народився в Бердичеві, навчався в ЗОШ №10. Мені з самого дитинства подобався футбол, а почав я ним займатися в 7 років. Мене на секцію футболу на стадіон «Прогрес» привів друг, але ми з ним уже дуже давно не спілкувалися.
 
– Твоїм першим тренером є Ігор Лисюк. Розкажи як працювалося під керівництвом Ігоря Леонідовича? Як робилися твої перші кроки у футболі?
– Ігор Леонідович був мій перший тренер, він можна сказати навчив мене всьому кращому, чому можна було навчити з самого дитинства, тренував мене до 9 класу, я дуже вдячний йому.
 
– Ти невеликий період часу грав за рідний ФК «Бердичів». Що це був за період?
– Коли я навчався у 10 класі, мене запросили тренуватись з дорослою командою ФК «Бердичів». На той час тренував команду Гуменюк Анатолій Олександрович. Я йому теж за все дуже вдячний. Тоді здійснилася моя перша мрія, я почав грати за ФК «Бердичів». Найбільше мені запам'ятався фінал Кубка Житомирської області проти КХП «Черняхів», у якому ФК «Бердичів» переміг та виграв трофей, але я на поле так і не з'явився. Все одно для мене, 16-річного юнака, це був великий успіх.
 
– Ти грав за багато команд у великому футболі, чому вирішив перейти в футзал?
– Я грав у багатьох командах, неодноразово вигравав чемпіонат та Кубок області, ставав кращим гравцем. Грав у професіональних командах, але так траплялося що вони припиняли своє існування через фінансові проблеми. У професійний футзал перейшов випадково, я з своїм кращим другом Андрієм Чернишем їздили взимку в Житомир грати за одну з команд, яка брала участь у чемпіонаті міста Житомира з футзалу, там нас помітив Воловень Юрій Миколайович, тренер СК «Контингент». Він нам запропонував спробувати свої сили в футзалі на професійному рівні і ми погодилися.
 
– «Контингент» – твоя перша футзальна команда, розкажи про неї?
– «Контингент» грав у першій лізі, я зіграв всього три або чотири матчі в першій лізі. Так сталося що на наступний рік «Контингент» заявився у Вищу лігу чемпіонату України, там вже був зовсім інший рівень. По початку було все добре, але потім почалися дуже великі фінансові проблеми у команди, нам не платили зарплату цілий рік.
 
– Після «Контингенту» ти кілька років грав за «Єнакієвець», як тобі там гралося?
– У 2010 році мене запросили грати за «Єнакієвець» з міста Єнакієве, Донецької області. В «Єнакієвці» я провів три з половиною сезони, там все було дуже на високому рівні, майже всі гравці майстри спорту, перед командою завжди ставилися максимальні завдання у будь-яких турнірах.
– Зараз ти граєш в «ЛТК», як з'явився варіант переїхати в Луганськ і чи довго думав над цим переходом?
– Цього року «Єнакієвець» запросив багато бразильських легіонерів, на яких зробив ставку тренер, і я не часто потрапляв в основний склад. Тренер сказав мені, що є варіант поїхати в «ЛТК» (Луганськ), там будеш грати, так що вирішуй сам, і я вирішив, що не хочу сидіти на лаві запасних і поїхав до Луганська.
 
– Чим ще ти цікавишся, крім футболу, футзалу? Можливо маєш інші захоплення?
– У мене зараз немає часу на хобі, бо три місяці тому у мене народилася донечка, яку ми назвали Вероніка, і я дуже щасливий!
 
– Щоб ти хотів побажати вболівальникам бердичівського футболу?
– Бердичівським вболівальникам футболу хотілося б побажати щоб у нас в місті Бердичеві відродили нормальну футбольну команду, хоча б напівпрофесійну, хочу цього всім своїм футбольним серцем!

Максим ЖЕЛЕЗНИЦЬКИЙ