РоссияЕвгений Куксевич: «Строительство команды еще не завершено, но основные концепции «нашего дома» сложены»Вторая лигаДмитрий Бербенцев: «Важно, чтобы ребятам хотелось добиться чего-то, а всё остальное придет»Футзал в миреШуша возвращается в Бразилию, Кайо переходит в «Кайрат»?ПортугалияЛео Жарагуа: «Таких фанатов, как у «Спортинга», я не видел нигде»Румыния«Империал Вет» – чемпион Румынии-2018/19Экстра-лига«Екстра-футзал»-18/19: випуск № 31Россия"Тюмень" – второй финалист российской СуперлигиИталияСьогодні свій день народження святкує найстаріший діючий гравець Серії А. Марсіо – 52 роки!ИталияЖіноча збірна Італії натуралізувала двох бразилійокПольшаПольша. Экстракласа. 26 тур. «Клирекс» завоевывает медали 11 лет спустяБразилияОголошений список учасників Клубного чемпіонату світу призвів до скандалуЛитваBaltic Futsal Cup-2019: «Сокол» – второй, сборная Литвы – третьяБразилияБразилия-2019. 5 тур. Негостеприимные хозяева и первое поражение «акул»БеларусьВиктор Тарчило: «Вратари, мягко говоря, не выручили»ИспанияИспания-2018/19. Лучшие голы, комбинации и сейвы ответных матчей 1/4 финала плей-оффИспанияИспания. «Хаэн», «ЭльПосо» и «Барса» – в полуфинале плей-оффПортугалияПортугалия. «Модикуш» преподносит сюрпризБеларусьБеларусь-2018/19. БЧ и «Столица» выходят в полуфинал плей-оффИталияИталия. 1/2 финала плей-офф. 72 секунды, которые перевернули игруПортугалияЛео Жарагуа: «Очень помог прошлый опыт – поражение 0:7 два года назад стало худшим моментом моей карьеры»

Анатолій Пучка про «Титан» і український футзал

Президент покровського «Титану» Анатолій Пучка виклав своє бачення процесів в українському футзалі


Президент «Титану» (Покровське) Анатолій Пучка розповів про причини зняття команди з чемпіонату, а також висловив свою позицію стосовно подій, що відбуваються в українському футзалі.

- Почну з початку. 2002 року ми створили цю команду. 2007 року команда «Титан» стає чемпіоном України з футболу серед сільських колективів ФСТ «Колос», що проходив у Баришівці. За ту команду грав Валерій Легчанов, а також багато інших відомих гравців – Андрій Петренко, Рибачук, два Мірошниченки – це випускники футбольної школи «Дніпро-75», але вони усі покровчани.

Ідея створення футзальної команди виникла тоді, коли ми повигравали усе – районні і обласні першості. Вирішили спробувати свої сили на всеукраїнському рівні. Ми двічі ставали чемпіонами України у Першій лізі. Потім приїхали Сергій Васильович Владико з Володимиром Івановичем Братусем і умовили мене виставити команду в Екстра-лігу, пообіцявши зробити покриття у спорткомплексі. Я й «клюнув», адже ніби роблю добру справу. Ідея полягала в тому, щоб грати своїми. Але своїми ми Екстра-лігу явно не тягнули, та навіть і в Першій лізі, коли команду тренував Олександр Дмитрович Юзик. Довелося підсилитися. У першому сезоні в Екстра-лізі ми посіли 6 місце, у другому – 4 місце, а у третьому, тобто минулому сезоні – бронзу. В цьому сезоні втратили 5 місце, яке посіли в регулярному чемпіонаті, бо за золотими очками опустилися на 6 місце. Нас такі результати не тішать.

Основна причина припинення виступів – фінанси. Я працівник сільського господарства. У мене є невеличке господарство. В селі багатих не буває. І у нас стояло завдання дати хлопцям дорогу у життя, як тому ж Валерію Легчанову. Він якось нас так і не згадав у своєму великому інтерв’ю. Ми створили команду, зробили його граючим тренером, капітаном. Він достойно себе показав, потім випросив у нас гроші і поїхав у Львів, де й залишився – «ни письма, ни передачи». Але то вже на його совісті, бо я так і хотів, щоб хлопці розвивалися і росли.

Зрозуміло, що паркет мені ніхто не робив. Я депутат обласної ради і нам допомогла покровська діаспора зробити паркет минулого року. Ми тоді в Запоріжжі виступали, а тренером був Дмитро Камеко.

Щодо зміни тренерів. Коли ми запросили Камека – він ще не був тренером, а приїхав до нас як гравець. Потім став тренером за допомоги клубу. Мої заслуги тут невеликі, а тому кажу, що за допомоги клубу. Після року роботи він попросив подвоїти йому зарплату. Я йому й відповів: «Дмитре Миколайовичу, у мене немає можливості. Я не обленерго, а колгосп. Тут різні гроші ходять.» Тому дай Бог йому здоров’я. Якщо брати за діловими якостями, то це найбільш гідний тренер з усіх, що у нас працювали. Треба віддати йому належне – він і дисципліну тримав, і підготовку вів.

Ви мене критикували за часті зміни тренерів – розповідаю. Ми звернулися в Асоціацію футзалу щодо тренера, але до нас у селище ніхто не захотів їхати. Пропонували ми і двом тренерам з Харкова, і Олександрові Даниленку з Білорусі. Даниленко вже й сам хотів приїхати, але на той момент ми пообіцяли посаду Павлу Пічкурову. Павло Олександрович не зумів переконати таких «монстрів футзальної справи», як Богдан Свірідов, Маским Бессалов та інші, що треба попрацювати. Нас почало лихоманити. Не розумію навіщо було з «ХІТом» «вбивати» команду, коли ми за 3 хвилин отримали 3 червоні картки. Зрозуміло, що команда була «посаджена на свисток» після успіху з «Продексімом», коли ми перемогли 9:3 після їхньої невдачі на євроарені. Тому запросили Олега Зозулю помічником, щоб він допоміг Пічкурову. Вони домовилися між собою, що Зозуля буде головним. В 9 турі ми програли «ІнБев/НПУ» 3:7 і я почав розбиратися. Виявилося, що просто «зливали» тренера. Він слідкував, щоб гравці не пили пиво і видно, що їм це не сподобалося. Я зрозумів, що треба ще щось робити. Застосували демократичний метод: «Хто буде тренером? - Свірідов. – Працюй.» Вийшло те саме, тільки в гіршому варіанті. 

Я усім гравцям подякував і сказав: «Ми Кубок провалили, у чемпіонаті нам нічого не світить. Зробімо перерву.» Тим більше, що у мене немає фінансів. Минулий рік у нас видався дуже засушливим і я взяв кредит. Я Сергію Васильовичу Владико казав: «Вибачте, але я далі не можу фінансувати клуб.» Хотів знімати клуб ще на новий рік, але він мені сказав, щоб я дотягнув до кінця. Ну я до кінця і дотягнув. Хлопці просяться, щоб дограти, але вони вже морально не готові. Є так, як є. «Маємо те, що маємо», як казав перший президент України. Тому прийнято рішення про призупинення виступів у чемпіонаті Україні. Накопичуємо жирок і якщо знайдемо хорошого тренера, то готові восени поновити виступи. Якщо не дадуть грати в Екстра-лізі, то пограємо у Першій чи де-інде. Ми залежні від погоди. Ще раз кажу, що я не обленерго. Не в образу тим хлопцям, які фінансуються з державного чи іншого бюджету. Я кладу свої гроші і вони для мене, повірте, не зайві. Нормальна людина бере кредит для оновлення виробництва, щоб заробляти гроші, а не витрачати. Я знаю, що дурень, але мені б не хотілося, щоб про це щоразу нагадували. Через це і зробили перерву, адже нам все одно нічого не світить. Я просив Сергія Васильовича: «Ми не зможемо далі грати, нехай нас замінить "АРПИ Запоріжжя", який посів місце за нами.» «За регламентом не можна – тільки ви.» Вони знали, що ми будемо зніматися – я їх про це попереджав.

У нас не було постійного тренера. Розумію, що це в першу чергу моя вина. І не стільки вина, скільки біда. У наше селище ніхто не хоче їхати. 

От дивлюся на «АРПИ Запоріжжя» - там командою безпосередньо займається заступник голови облдержардміністрації Едуард Анатолійович Гугнін. Вони підтягують кошти обласного бюджету і якось все роблять разом. Чув, що в нашій області футзалом завідує Віктор Андрухів. Після завоювання бронзових нагород ніхто навіть не зателефонував і не подякував хлопцям. Гравці ж заслужили, щоб хоч хтось з області приїхав і сказав «спасибі». Ніхто навіть не глянув у наш бік, окрім телекоментатора Анатолія Шинкаренка, але він наш земляк – покровчанин.

Я зустрічався з президентом «ХІТа» Котляром і кажу: «Володимире Анатолійовичу, яка вам необхідність нас "вбивати"? Навпаки, чим ми будемо сильніші – тим вам краще. Ваша команда буде сильніше.» Тим більше, що ми до них Боргуна відпустили, який у нас 2 роки пограв. Я нікого не тримаю. Він визнав, що ті червоні картки були недоладні. От «Продексім» виграв чемпіонство. Ну як виграв? Напівкупив-напіввиграв. Це мої здогадки, бо я ж бачу як судять. Поїхали на Європу, а там 3 гри і 3 поразки. Так може краще, щоб у внутрішньому чемпіонаті були сильні суперники? Можна ж уже VAR встановлювати, щоб судилося як слід. Я підтримую «Сокіл», бо у багатьох їхніх матчах дійсно є проблеми з арбітражем. 

От дивіться яка моя позиція по збірній. Останні матчі вона грала у Запоріжжі. Останнім часом за неї виступає наш Єрьомін, а він сам із Запоріжжя родом, але його не запросили, а викликали Разуванова з країни, яка з нами воює.  Як це розуміти? Так може хай президент «КПРФ» приїде і на матчі збірних Хорватії та України? Чого мене туди запрошувати? Ладно б ще був якийсь офіційний матч, але ж це були товариські ігри. Якщо наших хлопців не запрошувати, а викликати з Білорусі і Росії, то у них буде менше стимулів. Якби вони були сильніші і набагато, але ж якщо вони рівноцінні, то яка необхідність запрошувати легіонерів? Може я й помиляюся, бо це право тренера. Думаю, що той же ж Зварич з «Продексіма» не слабкіший за Разуванова чи Королишина. Чи той же Легендзевич з «Енергії» - це ж майбутнє, а ті що? Вони заробітчани. Ну вирішили заробляти, то хай заробляють. Підтримувати треба своїх, які вірою і правдою грають тут, б'ються за гімн України і живуть тут. Це моя позиція і, можливо, вона не зовсім правильна. Шевченко чогось же ж Ракіцького не викликав і, мабуть, по ділу. 

У нас зараз грає 6 місцевих гравців, хоча той же ж Максим Лінник не дотягує до рівня Екстра-ліги. У першості нашого району з футзалу ще 3 роки тому грала 21 команда. Це Покровський район, який нараховує 34 тисячі населення. У самому райцентрі всього-на-всього 10 тисяч. Але вже, мабуть, нема й цього. Ми зберегли спорткомплекс «Юність», відремонтували його, а по паркету кажуть, що в Україні такий мають 2-3 зали тільки. Полагодили вікна, двері, роздягальні і зробили хай не Європу, але принаймні не гірше Києва. У нас працює ДЮСШ. Кажуть, що треба, щоб твої грали у Другій лізі з футзалу. Я не можу цих возити по містах, а що вже казати про дубль. Ну зробіть залік за те, що грають на першість району – «Ні, наступного року не гратимете через те, що немає дубля.» Ну як немає? Є дубль. Є певні проблеми, але вони не основні. Головна проблема – відсутність коштів.

У нас на чемпіонат району з футболу виступає по 4 дорослих і 4 дитячих команди. У нас є стадіон. Ми їх підтримуємо і фінансуємо. У мене син – майстер спорту з важкої атлетики. Він запросив тренером чемпіона України Олександра Євгеновича Глижова. У нас тренують бокс, важку атлетику. Ми біля школи зробили стадіон. Ми вкладаємо свої кошти, практично все, що маємо – нам не шкода. А тепер не маємо і доведеться робити перекур або ж тайм-аут.


- У виданні до 10-річчя АМФУ написано, що Ваш клуб був заснований 1999 року, а Ви кажете про 2002 рік. Як воно було насправді?
- Він дійсно заснований 1999 року, але тоді президентом був Володимир Григорович Брацило, мій колега зі Славутича. А у витоків стояв віце-президент Анатолій Григорович Мірошниченко. А 2002 рік офіційно вказаний на нашій емблемі і правильніше вести відлік саме з нього.

futsalua.org

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2018 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.