Вихованець ковельського футболу і один з провідних гравців ФК «Любарт» розказав про своє становлення як гравця та виступи у футзалі.
Романюк Дмитро Андрійович, 11.10.1999 р.н., зріст: 177 см, вага: 70 кг, ігровий номер: 8.
- 2017 року закінчив «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №11-ліцей» міста Ковеля». Футболом займаюсь з 8 років. Встиг неодноразово пограти на різних турнірах, як в Україні, так і за її межами. В 2014-2015 грав у ДЮСШ «Волинь», але згодом повернувся до Ковеля, де виступав за «Ковель-Волинь» у першій лізі ДЮФЛУ. Першими тренерами були Лис Микола Вікторович та Лис Роман Миколайович, а двері в дорослу команду відкрив тренер - Романчук Юрій Вікторович. Щодо футзалу, то відігравши один сезон в Ковелі, я вступив на навчання до СНУ ім. Лесі Українки у Луцьку. На тренуваннях мене помітили Назар Бугайчук та Олександр Лисенко, які й запросили спробувати себе у футзалі більш серйозно. З того часу, вже третій рік я граю в цій команді, яка вже стала футзальним клубом «Любарт».
- Який матч і гол за «Любарт» найбільше запам'ятався на даному етапі?
- Найбільше запам'ятався матч з «Галицькою здобою», де здобули першу перемогу в чемпіонатах України, а гол, мабуть, проти команди «Інтербетон Рівне 112» в минулому сезоні. Ми тоді на виїзді 2:2 зіграли і отримали перші очки в чемпіонатах України. Звичайно, вірю, що найбільш знакові голи і перемоги ще попереду.
- Які відчуття і враження від приходу в команду у цьому році Сергія Піддубного?
- Відразу відчутно, що людина з досвідом гри на високому рівні, акцентує увагу на маленьких дрібницях, які грають важливу роль у грі команди, а також дисципліна на найвищому рівні.
- Скажи декілька слів про цей сезон. І побажання, цілі на завершальній стадії.
- Цей сезон почали не дуже вдало, травмувалось декілька основних гравців, особливо прикро за голкіпера Женю Кречковського, але зараз набрали непогану ходу і показуємо хороший футзал, не відсиджуючись в обороні, а навпаки, нав'язуємо свій темп та свій стиль гри, навіть з такими титулованими командами як «Надія», «Вокар-Ковель». Думаю, в чемпіонаті України також є непогані шанси на вихід з групи, головне повірити в свої сили і все буде добре.
Хотів би побажати нашій команді побільше перемог та якнайменше травм, а нашим вболівальникам побажати терпіння, віри в свою команду, щастя в їх сім'ях та побільше нових облич на трибунах.
Джерело - Пресслужба ФК Любарт