Головний тренер жіночої збірної Словаччини Клаудіуш Хірш поділився враженнями від участі його команди у турнірі «Lviv Freedom Cup»

–​ Пане Клаудіушу, передусім, як оціните сам турнір та його організацію?
– Організація нам подобається. Тут дійсно чудові атмосфера і енергетика. «Lviv Freedom Cup» – це шанс зіграти з досить цікавими суперниками. Якщо казати загалом – то ми дійсно задоволенні тим, що беремо участь у цьому турнірі. Тим більше, у такому чудовому місті як Львів.
 
–​ Щодо вчорашнього переможного матчу. Ви поступилися збірній Чехії у рамках «Visegrad Cup», який проходив у грудні. Наскільки принциповим для вас було перемогти у наступній зустрічі з цим суперником?
– Кожен поєдинок є для нас чудовим досвідом. Я працюю на своїй посаді вже четвертий місяць, і, передусім, намагаюся, щоб команда робила правильні висновки після кожного матчу або тренування та прогресувала. Вчора ми здолали суперника, який знаходиться у рейтингу вище за нас. Для команди цей успіх можна охарактеризувати як спортивним, так і ментальним. Окрім того, це дійсно подарувало дівчатам чимало позитивних емоцій.
 
–​ Перший матч у рамках турніру ваша збірна провела проти Італії. У листопаді збірна Словаччини провела дві зустрічі з Україною. Хоч ви і поступилися, однак, як вважаєте, чи допомогли команді у плані досвіду?
– Звичайно, існує певна різниця між Словаччиною та Україною й Італією, які є командами топ-рівня. Поки ми не готові грати на рівних з такими командами. Однак, ми працюємо кожного дня для того, щоб ставати кращими.
 
–​ Збірна Словаччини є близькою до того, аби зіграти у матчі за третє місце. Як вважаєте, такий результат є непоганим для команди, зважаючи на сподівання перед початок турніру, чи ні?
– Ми не ставили результат в якості головного завдання. Для нас пріоритет – це прогрес в якості гри та виконанні тактичних завдань. Однак, звичайно, ми задоволені тим, що є близькими до того, аби зіграти у матчі за третє місце зі ще одним цікавим суперником.
 
–​ Проти якої команди хотілося б зіграти у фінальний день?
– Це не є важливим. Всі команди-учасниці є вищими за нас у рейтингу. Будь-який матч стане для нас цікавим випробуванням своїх сил. Звичайно, як тренеру мені хочеться зіграти з Фінляндією, оскільки з Угорщиною ми зустрічалися місяць тому. Однак, якщо нашими суперницями знову стануть угорки – це теж буде непогано.
 
–​ Чи встигли побачити Львів впродовж цих днів?
– Якраз сьогодні вирушаємо на екскурсію цим чудовим містом. Я поляк, і багато разів був тут в якості гравця та тренера. Так само жив у цьому готелі. Це було близько 8-10 років тому. Я знаю це місто дуже добре. Велика кількість гравців нашої команди вперше у Львові. Сьогодні чудова погода, тож, ми проведемо чудовий час у центрі міста.
 
–​ Всі гравці вашої команди паралельно грають у футбол. Скажіть, наскільки важко збирати і тренувати команду, зважаючи на цю специфіку?
– Перемоги та змістовна гра нашої команда – найкраща промоція для жіночого футзалу у Словаччині. Міжнародні матчі – це чудовий досвід для гравців і у футзальній лізі, і на футбольному полі. Ми віримо, що у майбутньому жіноча футзальна ліга у Словаччині ставатиме лише сильнішою.
 
–​ Ви грали і тренували багато команд у Польщі. Скажіть, чому вирішили продовжити тренерську кар’єру у Словаччині?
– Федерація футболу Словаччини запропонувала мені попрацювати з юнацькими та жіночою збірними. Така робота – це дуже класний досвід для мене. Я люблю футзал. У федерації також працюють люди, яким подобається цей вид спорту. Дійсно, щасливий, що став частиною цієї великої родини. Ми разом працюємо для футзал. Цей вид спорту добре знають в Іспанії, Португалії та багатьох інших європейських країнах. Ми спільно працюємо для того, аби він був популярним і у Словаччині.
 
–​ Ви багато працювали клубним тренером. Тепер очолюєте жіночу та юнацькі збірні. На Ваш погляд, у чому полягає основна різниця тренерської роботи на цих посадах?
– У клубі ти кожного дня працюєш з одними й тими самим гравцями. Все проходить доволі звично. Доволі легко формуєш плани на майбутнє. У збірній ти маєш постійно бути в курсі усіх подій, пильно обирати гравців. Тобі завжди не вистачає часу для тренувальних циклів перед матчами. Команда виходить на паркет, представляючи цілу країну. Звичайно, – це додаткова відповідальність. Однак, робота зі збірними є чудовою справою, яка приносить мені задоволення.
 
Джерело – Прес-служба Асоціації футзалу України