Усі найцікавіші факти за 27-річну історію Кубка України з футзалу

Всі цифри і факти у цій статті наведено по розіграшам Кубка України під егідою Асоціації футзалу України, без врахування двох розіграшів, що проводились під егідою Асоціації міні-футбольних клубів України.

«ДЕ Трейдинг»

Серед квартету цьогорічних учасників півфінальних матчів можливий вихд у фінал стане дебютним лише для «ДЕ Трейдинга». «Продексім» і «ХІТ» вже доходили до фіналу кубкового змагання, і лише «Ураган» має в своєму активі перемогу у другому за престижністю змаганні в українському футзалі.

Усі претенденти на трофей підійшли до вирішальних матчів маючи за спиною переможні серії. «Ураган» взагалі не програвав в 10 останніх матчах Кубку (6 останніх матчів виграно), а востаннє зазнав гіркоти невдачі в цьому турнірі аж у фіналі розіграшу сезону 2017/18. «ДЕ Трейдинг» має 9-матчеву переможну серію. Підопічні Олександра Хурсова програли у своєму першому матчі у Кубку України, а після того лише перемагають своїх суперників. «Продексім» переміг у 4 останніх кубкових зустрічах, а найскромніша переможна серія у «ХІТа» – 3 гри.

київська  «Manzana»

Загалом за 27 попередніх розіграшів почесним трофеєм володіли 15 різних клубів з 9 міст країни, причому з усіх володарів Кубку України продовжують існувати тільки львівська «Енергія», київська  «Manzana» і минулорічний переможець – івано-франківський «Ураган». Свого часу «зелено-білі» зуміли встановити один з кубкових рекордів, перемігши у чотирьох поспіль фіналах. 2013 року після чергового тріумфу у Луганську, красень-кубок старого зразка, який розігрувався упродовж останніх 20 років, було віддано на зберігання тому ж таки львівському клубу. Вартість нового кубкового трофею 13400 гривень (у цінах кінця 2019 року).

одеський «Локомотив»

Двічі поспіль цей трофей завойовували дніпровський «Механізатор» (1995-96), одеський «Локомотив» (1997-98), київський «Інтеркас» (2000-2001), донецький «Шахтар» (2003-04) і харківський «Локомотив» (2016-17). Шість команд оформили «золотий дубль», в одному сезоні одночасно вигравши чемпіонат і Кубок країни. Двічі таке досягнення підкорилося одеському «Локомотиву» (1996-97, 1997-98) і «Шахтарю» (2003-04, 2005-06), по одному разу – «Механізатору» (1994-95), «Інтеркасу» (1999-00), львівським «Тайму» (2009-10) і «Енергії» (2011-12).

львівська «Енергія»

Головний тренер «Урагану» Максим Павленко найчастіше з усіх українських футзалістів вигравав національний кубок – 9 разів, причому у складі чотирьох різних команд – «Інтеркаса» (2), «Шахтаря» (1), «Тайму» (1), «Енергії» (4).

Дев'ятий Кубок України Максим Павленко підняв над головою минулого року вже у ролі головного тренера п'ятої команди – «Урагану». 

А серед наставників найбільш титулованим є, звісно ж, Станіслав Гончаренко, під керівництвом якого команди 6 разів виборювати цей трофей: тричі – «Інтеркас», двічі – «Енергія», одного разу – «Тайм».

Гравці-рекордсмени за кількістю участей у розіграшах Кубку

1.) Валерій Замятін – 23

2-4.) Максим Павленко, Валерій Директоренко, Євген Іваняк – 20

5-7.) Олег Шуст, Роман Кіндратів, Сергій Піддубний – 19

8.) Олег Мірошник – 18

Примітка: враховано поточний сезон. Мається на увазі у скількох сезонах гравець був у заявці якої-небудь команди бодай на одній кубковій грі.

Серед гвардійців і бомбардирів відбулися певні зміни. «Вічний» Валерій Замятін продовжує свою гонитву за лідерами. В цьому сезоні на рахунку легенди «Єнакієвця» 4 матчі у Кубку України в лавах «Viva Cup». Причому Валерій не просто потрапив в протокол, а дійсно грав на рівні з усіма у другій четвірці, ще й гол забив. Колишній гравець збірної України цілком може замахнутися і на рекорд за зіграними матчами. Легенда київського футзалу Сергій Чепорнюк двічі потрапляв в протокол кубкових поєдинків сезону 2019/20, але виходив на паркет лише одного разу. Втім, і ця зарахована одиничка дозволила йому вийти на чисте п'яте місце серед гвардійців.

Гвардійці Кубку

1.) Максим Павленко – 90

2.) Олег Шуст – 88

3.) Валерій Замятін – 87

4.) Георгій Мельніков – 86

5.) Сергій Чепорнюк – 83

6.) Василь Сухомлінов – 82

7.) Олег Мірошник – 81

8.) Раміс Мансуров – 79

9-10.) Віталій Ятло, Олег Безуглий – 78

Примітка: у майбутньому кількість зіграних матчів у гравців може бути скорегована в менший бік, оскільки продовжується робота над уточненням даних. Враховано тільки ті матчі, в яких гравець з'являвся на майданчику.

Найкращим в історії кубковим голеадором прогнозовано є найкращий бомбардир всього українського футзалу Ігор Москвичов (109 голів). Здається, що до цього рекорду можна дописувати слово «вічний». Наставник «Кардиналу-Рівне» тричі одноосібно ставав найкращим бомбардиром розіграшів Кубка України – 1998/99 (19 голів), 2002/03 (12 голів), 2005/06 (13 голів). А от ще один відомий бомбардир Валентин Цвелих має в своєму доробку чотири таких звання, але тричі йому доводилося ділити пальму першості з іншими гравцями. Лише одного раз за всю історію найкращим голеадором Кубку України став легіонер – це було у сезоні 2010/11 рр. у виконанні бразильця з азербайджанським паспортом Сержао (10 м'ячів).

Бомбардири Кубку

1.) Ігор Москвичов – 109

2.) Віталій Брунько – 64

3.) Олександр Косенко – 63

4.) Максим Павленко – 57

5-6.) Олег Мірошник, Раміс Мансуров – 56

7-8.) Георгій Мельніков, Валентин Цвелих – 53

9.) Олександр Яценко – 50

10.) Валерій Замятін – 45

Примітка: у доробку Максима Павленка не врахований гол у фіналу Кубку-2011, який в офіційному протоколі записаний на нього, але насправді був забитий Михайлом Романовим.

Інтеркас (Київ)

Найбільші перемоги

1.) Лісовод (Радомишль) – Інтеркас (Київ) 2:26 (груповий етап, 3 квітня 1999 року)

2-3.) Локомотив (Одеса) – Колос (Хлібодарівка) 22:0 (1/8 фіналу, 19 грудня 1996 року)

2-3.) Локомотив (Одеса) – АО Рудня (Рудня) 22:0 (1/8 фіналу, 12 лютого 1998 року)

4.) Олександр (Харків) – Імпульс (Шостка) 21:0 (1/8 фіналу, 19 листопада 2003 року)

5.) Академія (Запоріжжя) – Віннер Форд-Університет (Запоріжжя) 3:22 (1/16 фіналу, 1 лютого 1998 року)
 

Найрезультативніша нічия

Енергія (Чернігів) – Біла Криниця (Радомишль) 10:10 (1/32 фіналу, 4 листопада 2001 року)

Індивідуальний рекорд результативності

Раміс Мансуров – 8 голів у матчі «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя) – УС «Кампус» (Київ) – 9:2 (1/2 фіналу, 29 січня 1997 року)

10 міст приймали фінальні матчі, які відбувалися у різних форматах. Найчастіше володаря національного Кубка визначали у Києві і Запоріжжі (враховуючи майбутній Ф4) – 6 разів. По три рази фінальні матчі приймали у Донецьку, Сумах і Харкові, двічі – у Дніпрі (раніше – Дніпропетровськ) та Івано-Франківську і по одному разу –  Луганську, Черкасах і Львові.

У 13 випадках для обох фіналістів майданчик був нейтральним. В інших 14 фіналах «рідні стіни» 8 разів допомогли господарям, натомість гості здобули 6 перемог. Найбільш результативним вийшов фінал 1999 року у Запоріжжі, коли «Віннер Форд-Університет» переграв «Корпію» – 8:3. Найбільше голів у фінальному матчі забив Ігор Москвичов (Віннер Форд-Університет) – 4 м'ячі.

донецький «Шахтар», 2005 р.

Шість разів у фіналах грав донецький «Шахтар», причому з 2002 по 2006 – чотири рази поспіль. І лише одного разу зумів перемогти в основний час – у 2004 році перегравши «Дніпроспецсталь» (6:1) в рідному Донецьку. Два інші кубкові титули «гірники» вибороли в овертаймі (2003, «Універ-Локо» – 4:3) і в серії шестиметрових ударів (2006, «Енергія» – 3:3, пен. 5:4). Загалом, у трьох фіналах доля володаря Кубку вирішилася у додатковий час, а ще у шести – у серії післяматчевих пенальті. Два рази «Інтеркас» виборював трофей в овертаймах (1998 і 2000), а «Енергія» двічі поспіль перемагала у фіналах у серіях післяматчевих пенальті (2013, 2014). 

Багатим на цікаві факти став фінал чотирьох сезону 2014/15 у Львові, коли переможців усіх трьох матчів визначили серії пенальті. Тоді вперше у фіналі національного кубка зійшлися два колективи з одного міста, як до того ж не представляли вищий дивізіон чемпіонату України – «Manzana» і «ХІТ». У цьому столичному дербі вперше історичну перемогу відсвяткувала аматорська команда.

львівський ТВД

Сенсаційна «Manzana» стала третьою київською командою, що вигравала Кубок України, після «СКІФ-Сілекса» та «Інтеркасу». Також одразу три львівські клуби – ТВД (2008), «Тайм» (2010) і 5-разовий володар «Енергія» (2011-14, 2018) – привозили трофей до свого рідного міста. Національний кубок вигравали по дві команди з Дніпра і Запоріжжя. Лідером за кількістю перемог у Кубку України є Львів – 7, на дві звитяги менше має Київ – 5, по три рази відзначали тріумфи у Дніпрі, Донецьку і Харкові, двічі – у Запоріжжі і Одесі, одного разу – в Єнакієвому та Івано-Франківську.

Наприкінці 1990-х років у Запоріжжі двічі поспіль фінальна частина проходила впродовж двох днів, коли на одному майданчику були зіграні півфінали і фінал. Це був свого роду формат сучасного фіналу чотирьох, який 2011 року намагалися повторити у тому ж Запоріжжі. Але в останній момент донецький «Шахтар» відмовився від участі в кубку, тож у фінальній частині взяли участь лише три команди. Тоді найбільше пощастило «Кардиналу-Рівне», який без боротьби подолав дві стадії 1/4 та 1/2 фіналу, однак у вирішальному матчі поступився «Енергії» (1:2).

Повноцінний фінал чотирьох Кубку України 2012 року приймав Івано-Франківськ, де вперше для такої події підготували офіційний логотип, а починаючи з 2016 року для фінальних частин Асоціація футзалу України розробляє спеціальні логотипи. Цікаво, що Кубок України був нефартовим для команди-господаря фіналу чотирьох, який згодом організовували Львів (2015), Київ (2017) і Запоріжжя (2018). Цю традицію 2019 року зламав Івано-Франківськ.

У форматі фіналу восьми трофей розігрували чотири рази – у Харкові (2010, 2016), Луганську (2013) і на нейтральному майданчику у Черкасах (2014). У перший день відбувалися чвертьфінали, наступного – півфінали, переможці яких далі зустрічалися між собою у фінальному матчі (після дня відпочинку чи без нього). З другої спроби харківському «Локомотиву» таки вдалося стати переможцем домашнього фіналу восьми.

Загальні показники участі у Кубку України

УСІ ФІНАЛИ КУБКА УКРАЇНИ

1992/93  "СКІФ-Сілекс" (Київ) - "Надія" (Запоріжжя) - 2:2 (1:1, пен. 5:4)

1993/94  "Надія" (Запоріжжя) - "Ніка" (Дніпропетровськ) - 1:5 (1:2)

1994/95  "Механізатор" (Дніпропетровськ) - "Гірняк" (Красногорівка) - 5:1 (2:0)

1995/96  "Локомотив" (Одеса) - "Механізатор" (Дніпропетровськ) - 3:4 (2:1)

1996/97  "Дніпроспецсталь" (Запоріжжя) - "Локомотив" (Одеса) - 3:5 (2:2)

1997/98  "Інтеркас" (Київ) - "Локомотив" (Одеса) - 4:6 (4:4, дод.час 0:2)

1998/99  "Віннер Форд-Університет" (Запоріжжя) - "Корпія" (Київ) - 8:3 (3:2)

1999/00  "Запоріжкокс" (Запоріжжя) - "Інтеркас" (Київ) - 1:4 (1:1, дод.час 0:3)

2000/01  "Укрсплав" (Донецьк) - "ІнтерКрАЗ" (Київ) - 0:3 (0:0)

2001/02  "ІнтерКрАЗ" (Київ) - "Дніпроспецсталь" (Запоріжжя) - 1:4 (0:1)

2002/03  "Шахтар" (Донецьк) - "Універ-Локо" (Харків) - 4:3 (3:3, дод.час 1:0)

2003/04  "Шахтар" (Донецьк) - "Дніпроспецсталь" (Запоріжжя) - 6:1 (2:0)

2004/05  "Шахтар" (Донецьк) - "Інтеркас" (Київ) - 1:2 (0:0)

2005/06  "Шахтар" (Донецьк) - "Енергія" (Львів) - 3:3 (1:1, пен. 5:4) 

2006/07  "Єнакієвець" (Єнакієве) - ТВД (Львів) - 2:2 (2:1, пен. 4:2)

2007/08  ТВД (Львів) - "Єнакієвець" (Єнакієве) - 3:1 (1:1)

2008/09  "Шахтар" (Донецьк) - "Локомотив" (Харків) - 0:2 (0:1)

2009/10  "Тайм" (Львів) - "Єнакієвець" (Єнакієве) - 1:0 (0:0)

2010/11  "Енергія-Тайм" (Львів) - "Кардинал-Рівне" (Рівне) - 2:1 (1:1)

2011/12  "Енергія" (Львів) - "Локомотив" (Харків) - 2:1 (1:0)

2012/13  "Енергія" (Львів) - ЛТК (Луганськ) - 3:3 (1:1, пен. 3:2)

2013/14  "Локомотив" (Харків) - "Енергія" (Львів) - 2:2 (1:1, пен. 1:2)

2014/15  "Manzana" (Київ) - "ХІТ" (Київ) - 1:1 (1:1, пен. 3:2)

2015/16  "ХІТ" (Київ) - "Локомотив" (Харків) - 2:4 (1:1)

2016/17  "Локомотив" (Харків) - "ХІТ" (Київ) - 5:2 (2:1)

2017/18  "Енергія" (Львів) - "Ураган" (Івано-Франківськ) - 5:3

2018/19  "Ураган" (Івано-Франківськ) – "Продексім" (Херсон) - 4:1

УСI ВОЛОДАРI КУБКУ УКРАЇНИ

1992/93  "СКІФ-Сілекс" (Київ)

1993/94  "Ніка" (Дніпропетровськ)

1994/95  "Механізатор" (Дніпропетровськ)

1995/96  "Механізатор" (Дніпропетровськ)

1996/97  "Локомотив" (Одеса)

1997/98  "Локомотив" (Одеса)

1998/99  "Віннер Форд-Університет" (Запоріжжя)

1999/00  "Інтеркас" (Київ)

2000/01  "ІнтерКрАЗ" (Київ)

2001/02  "Дніпроспецсталь" (Запоріжжя)

2002/03  "Шахтар" (Донецьк)

2003/04  "Шахтар" (Донецьк)

2004/05  "Інтеркас" (Київ)

2005/06  "Шахтар" (Донецьк)

2006/07  "Єнакієвець" (Єнакієве)

2007/08  ТВД (Львів)

2008/09  "Локомотив" (Харків)

2009/10  "Тайм" (Львів)

2010/11  "Енергія-Тайм" (Львів)

2011/12  "Енергія" (Львів)

2012/13  "Енергія" (Львів)

2013/14  "Енергія" (Львів)

2014/15  "Manzana" (Київ)

2015/16  "Локомотив" (Харків)

2016/17  "Локомотив" (Харків)

2017/18  "Енергія" (Львів)

2018/19  "Ураган" (Івано-Франківськ)
 

Андрій Гулій, futsalua.org