ИспанияТомаш Драховски переходит в «Индастриас Санта Колома»ПольшаОлег Зозуля в «Ред Девілс»: буде голосно. Чи буде щасливо?РоссияГеоргий Замтарадзе: «Поражение «Барсы» доказывает, что сезон будет непредсказуемым»ЧехияТомаш Драховски покидает пражскую «Спарту»БразилияСержио Ласерда: «Мы победили в финале «Магнус», потому что вкладывали в игру гораздо больше сердца, чем соперники»ИспанияАттос – в «Хаэне», Андресито – в «Картахене»ЛатвияЛатвия-2019/20. Плей-офф. Финал. Матч 3. Петров – Раба. LIVE!Экстра-лигаУкраинский футзал: профессионалы или гастарбайтеры? Часть 2. Фейр-плей, история и путь профессионалов в аматорыЖенский футзалМикола Кудацький: «Команди ПЗМС більше не існує»ИспанияХорошая трансферная кампания «Леванте»Футзал в миреХесус Канделас назначен техническим директором сборной ИранаЭкстра-лигаХави Родригес не вернется в «Продэксим»ХорватияХорватия-2019/20. 18 тур. LIVE!Экстра-лигаСергій Кривенький: «Через пандемію були змушені відмовитись від закордонних зборів»ФранцияБатерия: «Я надеюсь, что подписание меня и Эки помогут «Кингерсхайму» получить повышение»Азербайджан«Араз» – чемпион Азербайджана-2019/20БеларусьСтанислав Лемешко и «ВРЗ» прекратили сотрудничествоАссоциация футзала УкраиныВолодимир Гримайло: «Ми усі повинні собі давати відповідь: ми беремо участь у спортивних змаганнях чи у рухових активностях?»ФранцияКевин Рамирес – игрок «Орши Певель»Экстра-лигаМФК «Продэксим» начал тренировочные сборы

Сергій Тригубець: «Іранський футзал суттєво відрізняється від українського, в першу чергу індивідуальністю»

За час карантину наші гравці не лише активно тренуються аби підтримувати себе в ігровому тонусі, а й згадують перипетії минулих поєдинків й сторінки своєї кар’єри.


Граючий тренер "пекарів" Сергій Тригубець розповість про свій етап кар’єри у далекому Ірані:

 Як сталося так, що у віці 34 років Ви потрапили у чемпіонат Ірану?
 У 2014 році разом з МФК «Кардинал-Рівне» брав участь в міжнародному турнірі в Кувейті. Там рівненська команда зайняла друге місце і саме під час цього турніру до мене й Олександра Бондаря підійшов екс-тренер національної збірної Хусейн Шамс. Він запропонував нам приєднатися до команди «SunGun», але так склалися обставини що на той час Олександр Бондар вже підписав контракт з львівською «Енергією», а я з білоруським «Гранітом». Тому ми відмовилися. Минуло чотири місяці і Хусейн Шамс написав мені лист, у якому запитав чи нема бажання таки спробувати свої сили в Ірані. Порадившись з дружиною, я зважив всі «за» і «проти» й полетів до Ірану.

 Чи не було проблем з мовою, акліматизацією?
 Та ні. Особливих проблем не було ні в спілкуванні, ні в побуті. Можна сказати акліматизація пройшла на відмінно! Перших два тижні проживав в готелі і тренувався з командою «SunGun», але не підійшов по тренеру по ігрових критеріях і мій контракт було переписано з командою «Дабірі Табріз». Згодом вже проживав на клубній квартирі. Місцеві люди  прості, дружні. Якщо їм щось не подобається відразу про це говорять. Іноді це відбувається на підвищених тонах. Загалом же Іран  цікава країна з красивими містечками, храмами, мечетями. Але, водночас біля красивих будинків, парків, скверів відразу можуть бути руїни. Інколи складалося таке враження, що тут лише вчора закінчилася війна.

 Як Вас зустріли партнери по команді, адже ніхто не знав гостя з далекої України?
 Дружно. Зустріч з командою була дуже веселою, всі без виключення ставилися до мене добре. Чим могли, тим і допомагали.

 Чи слідкуєте зараз за виступами вашої екс-команди?
 Слідкував досить тривалий час. Згодом її було продано іншому власнику, команда перебралася в інше місто й інтерес після цього пропав. Тим не менше, завдяки сучасним засобам зв’язку підтримую контакти з гравцем Рашидом, менеджером Кавіані та тренером Хусейном Шамсом.

 З ким із іранських футзалістів товаришували найбільше?
 Звичайно, намагався підтримувати хороші стосунки з всіма хлопцями контакт, але найбільше спілкувався з місцевим хлопцем Рашидом по причині того, що він міг розмовляти англійською мовою, яку я добре розумів.

 Який із проведених матчів запам’ятався найбільше?
 Виділив би перший виїзний матч через зал в якому ми грали. Він був настільки вузьким, що фактично біля лінії майданчику сиділи вболівальники. Їх у той вечір зібралося близько 3000 (!) й на кожен спірний епізод вони бурхливо реагували. Інколи здавалося, що в будь-яку хвилину фани вибіжать на майданчик й надають нам по шиї (сміється).

 Чому ж тоді не вдалося затриматися в Ірані на більш тривалий термін?
 Як завершився чемпіонат менеджер команди Кавіані сказав що розраховують на мене й в наступному сезоні. В принципі я погодився й далі грати в Ірані, але через два місяці той же Кавіані повідомив, що контракт зі мною продовжувати не будуть. Причина? Вирішили грати своїми місцевими виконавцями.

 Якщо порівняти рівень іранського та українського футзалу, чим вони відрізняються?
 Іранський футзал суттєво відрізняється від українського, в першу чергу індивідуальністю. Кожен гравець не боїться брати гру на себе, обігрувати суперникам. Це стосується як гравців захисного плану, так і нападників. Переважно в командах не міняються четвірками. Гравець може грати більше 10 хвилин й лише тоді зробити зміну. Щодо чемпіонату, то він цікавий і непередбачуваний. Остання команда може виграти в першої і це вважається нормальним явищем.

 Чи популярний в Ірані цей вид спорту?
 Так, цей вид спорту дуже популярний і збирає багато вболівальників на трибунах. В Ірані є й своя особливість вболівання – на футзал ходять лише чоловіки. Жінкам це робити заборонено.

 Кажуть що в Ірані є багато заборон, розкажіть про них.
 Великою проблемою для іранців є те, що вони якщо не одружені  не можуть показувати свої почуття на публіку: йти по вулиці, взявшись за руки зі своєю коханою, сидіти в ресторані за одним столом. Саме через це молодь влаштовує закриті вечірки від батьків і поліції.

 Розкажіть кумедні історії під час перебування в цій країні?
 Була група футзалістів команди «Дабірі», які часто зустрічалися після матчів аби відпочити. Так ось, було цікаво за ними спостерігати: вони вмикали телевізор, голосну музику й при цьому курили кальян, танцювали і встигали молитися Алаху. Це все тривало годинами...

 Якби вам зараз запропонували стати тренером однієї з команд Ірану погодилися б?
 Наразі всі мої сили, думки, надії пов’язані з ФК «Галицька здоба».

Джерело  Розмовляв Ігор Воробій, пресслужба ФК «Галицька здоба»

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2018 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.