Экстра-лигаМаксим Бессалов: «Хаві Родрігес – це людина із зовсім іншим менталітетом»БразилияМаноэл Тобиас: «Не сомневаюсь, что мое наследие победило во всех смыслах»РумынияФлорин Игнат: «Очень хорошо, что чемпион определится на площадке»КазахстанБекет Парух: «Провожу время с пользой: много читаю, привожу в порядок душу и тело»ДнепровскаяБудівництво Палацу спорту у Кам’янському дійшло до екваторуИспанияПауло Роберто: «Победа над Бразилией на турнире в Сингапуре в 1997 году разделила все на до и после»Экстра-лигаКирило Ципун: «І в риболовлі, і у футзалі треба хоч що-небудь спіймати»Италия«Аква&Сапоне»: Белларте уходит, Маммарелла остаетсяРоссияСими Сайотти продолжит защищать цвета МФК КПРФЮношеский футзалБогдан Шпирка: «В 16 років діти вже можуть самі вибрати куди їм краще в футбол чи в футзал»ИспанияБорха Диас: «Отмена сезона видится мне самым реальным вариантом»Бразилия100% матчей бразильской LNF в интернете и на ТВПольшаВ наступному сезоні в польській Екстракласі зіграють 18 команд ПольшаАнджей Шлапа: «Мы заслужили эту золотую медаль»Детский футзалВіктор Пархоменко: «Переконаний, що доки футзал не стане хоча б олімпійським видом спорту, ми не маємо права зосереджуватися тільки на ньому»БразилияРодриго: «Хочу завершить карьеру в сборной после чемпионата мира»РоссияАртем Ниязов: «Барселона»? Лучшего жребия не могло быть!»Экстра-лигаДмитро Сорокін: «У роботі з Хаві Родрігесом було чимало сюрпризів»ИспанияДавид Марин – новый главный тренер «Сарагосы»Экстра-лига«Продексім» – чемпіон України-2019/20

Валерій Легчанов: «Матч з «Бенфікою» став для нас великим уроком»

Валерій Легчанов – про Тараса Вонярху, Юрія Кобзаря, Кубок УЄФА, «Тайм» і Станіслава Гончаренка
 
 
Валерій Легчанов: «Епізоди вирішують особистості, а матчі і трофеї виграють команди»
 
Валерій Легчанов: «Ти або граєш, або тренуєш, інакше не буде розвитку»
 
У третій частині великого інтерв'ю головний тренер «Енергії» Валерій Легчанов розповідає про роботу з Тарасом Вонярхою і Юрієм Кобзарем, дебют в Кубку УЄФА, перехід в «Тайм» і Станіслава Гончаренка
 

Тарас Вонярха

 У Тараса Вонярхи вдався сезон чи ні?
– У нього все вдалось. Той сезон був двоколовою регуляркою. У нас не було внутрішньої впевненості для чемпіонства. Ми почали розуміти, що все реально. Срібні нагороди в тому сезоні при тому «Шахтарі» це дуже добре. З донеччанами ще було важко конкурувати. Але завдячуючи срібним нагородам і виходу у фінал Кубка України, де ми програли тільки в серії післяматчевих пенальті, зрозуміли, що все поруч і все реально. Головне ще більше працювати.
 
 Те, що «Енергія» змогла нав’язати боротьбу «Шахтарю» це була ознака росту рівня чемпіонату чи початок занепаду донеччан?
– Про спад чи можливість зміни поколінь треба було думати їм.  А ось у наступному сезоні, коли ми здобули чемпіонство, то «Шахтарю» стало цікавіше, бо перед цим «гірники» вигравали чемпіонат в квітні місяці. Не було необхідної конкуренції, і, можливо, вони перестали викладатися, чи треба було проводити зміну поколінь. Те, що ми проявила жагу до перемоги, наступного сезону дало результат. Не скажу, що по грі ми були сильніші від усіх. Можливо, ми більше хотіли, можливо, «Інтеркас» був не такий збалансований, десь везіння було на нашому боці. Багато матчів виграли з різницею в один м’яч. Ті, хто більше хочуть - ті й виграють. Ми пошепки говорили про цю мрію, щоб не злякати. Тоді ще не було плей-оф, тому виграти було ще важче. Це був один з чемпіонатів, де боротьбу вели три монстри.
 
Чому Вонярсі не дали працювати з командою далі?
– Це питання не стосується ігрових чи футзальних моментів. Воно лежить у площині співпраці з керівництвом – відносин президент-тренер. Десь вони не домовились. Я не був свідком їх розмов, тому, що саме відбулось, сказати не можу. Ми були ошелешені такою новиною. Нам просто оголосили, що команду прийме Юрій Кобзар.

 

Юрій Кобзар
 
 Що змінив Кобзар?
– Додалося більше теорії. Стало більше розборів під час тренувань. Деякі епізоди розбирались не тільки на теоретичних заняттях, а й на майданчику. Епізоди розбирались в тактичному плані – так, щоб знову не повторювати ті ж помилки.  Розбирали всі помилки. Хто все розумів, то виходив на майданчик, хто ні - сидів на лавці.
 
 Про його тренування кажуть, що вони одноманітні.
– Після чемпіонського року ми їздили в Єкатеринбург. Не скажу, що світогляд
в нього змінився, але він зайшов у «Будівельник» і сказав: «Ну що, тепер знову повернулись у своє болото». Він так жартома називав наш чемпіонат. Але для того, щоб розвиватись і рости, треба зіграти необхідну кількість матчів. Якби ми не з’їздили перед чемпіонським сезоном на турнір в Москву, то багато гравців нашої команди так би і не змінили свій погляд на футзал. Ми б далі їхали на старому багажі, який був.
 
Коли ми там дійсно побачили, коли нам «дали по шапці» в деяких матчах, то зрозуміли, що не тільки українські реалії дають змогу вигравати. Стало більше відкритості в діалозі. Ми перестали закриватися. Легше закритися і сказати: «Я не винен, моя хата скраю». Тоді вже започатковувалась системність. Можна просто говорити – не програй своє єдиноборство, грай кожен з кожним і ти будеш чемпіоном світу. Так було більше розуміння, які ж суперники, які гравці сильні індивідуально, які є тактичні побудови. Твоя робота полягає в більшому розумінні гри, страховці, командних інтересах, а не тільки в тому, щоб проявити своє «я» і сказати: «Я забив, з-під мене не забили, а інше мене не цікавить». Завдячуючи виїздам ми зрозуміли, що треба рухатись далі і будувати систему.      
 
Чи можна сказати, що Юрій Кобзар став тренером, який налагодив систему в клубі від А до Я?
– Бувають такі часи, коли все збігається. Хтось починав розвивати, хтось виводив на новий рівень. Просто потрапити в готову команду мало. Треба, щоб команда розуміла, що від неї вимагають, щоб робити її сильнішою. Щодня були якісь цікаві моменти. Раніше тренування, то образно кажучи треба виконати об’єм 10 кілометрів. А тут з'явилися вправи, які були більше направлені на розуміння гравцем гри. І «Енергії» добре, що Кобзар з’явився саме в цей час і він отримав свій бонус. Це моя особиста думка.
 
 Чи вразили Вас перші матчі Кубка УЄФА?
– В першу чергу вразило проведення. Присутність на змаганнях такого рівня надихала і говорила, що все не дарма. Показували, як правильно організовувати і працювати. Ти не просто бачиш, а починаєш збагачувати свій арсенал вмінь як гравець і постійно рости. Це безцінний досвід.
 
Вже на «Бенфіці» побачили, як можна поєднувати командний стиль та індивідуальний. Коли задіювати індивідуальну роботу, як перебудовувати систему роботи команди, що таке зонний пресинг. В матчі з ними це було найкраще. Ми диву давалися, як можна вдвох «заганяти» трьох, чотирьох гравців.
 
Що вони робили! Яка була синхронна робота верхньої і нижньої ліній! Але це був 2007 рік і для нас це було не те, що нове, а як в першому класі викладали б вищу математику. Ти потім розумієш, що не завжди треба багато бігати, а потрібно більше думати. Якщо кожен гравець із четвірки синхронно буде скорочувати відстань, то полегшується робота всієї команди. Це для нас був великий урок.    
 
 Як здобутий досвід відобразився на грі команди, її тренуваннях та Вас особисто?
– Так різко перебудуватись важко. Але в цілому про деякі елементи почали говорити. Добре, що з Юрієм Івановичем був діалог і ми деякі епізоди розбирали. Головне на чому наголошували, що втілювати можна будь-який елемент пресингу чи ще щось, але головне, щоб про це знали всі партнери, які на майданчику. Якщо воно дає користь команді, то тільки так. Але це не повинно бути так, щоб
  хтось один біг на всіх чотирьох. Тоді ти тільки спрощуєш роботу супернику.
 

29 грудня 2006 р. Енергія – Шахтар

 Після двох успішних сезонів в «Енергії» були пропозиції про перехід? Можливо від «Шахтаря»?
– До переходу в «Тайм» не було пропозицій. Одного разу були розмови про «Інтеркас», але вони не перейшли до фази перемовин президент-гравець чи тренер-гравець. А чутки чутками. Суттєвих пропозицій не було. Від «Шахтаря» теж пропозиції не було. Вони почали робити ставку на бразильців. Коли вже переходив в «Тайм», то теж були розмови, але мене на той час цікавило тільки перше місце в чемпіонаті. Хоча, мав кращі пропозиції, але не буду казати які. Скажу тільки, що це було з України і із закордону. 
 
 Після чемпіонського сезону в «Енергії» погіршились результати, що призвело до звільнення Кобзаря. В чому проблеми?
– Кобзаря не звільнили. Він не захотів залишатись за тих обставин. Він пішов в «Єнакієвець», бо мав ще амбіції. На той сезон вони мали завдання третє місце і виконали його. Йому пропонували залишитись в клубі і з літа формувати нову команду. Напевно, він не захотів.
 
Так сталось, що після срібного сезону в команді почалась зміна поколінь. Хотілось зробити плавно, але не завжди була стабільність. Ми йшли на третьому місці після «Шахтаря» і «Тайму», але поразка в Івано-Франківську від «Урагану» була найболючішою. Після неї нам озвучили, як грім серед ясного неба, що треба команду розформовувати. Це питання було більш емоційне, ніж виважене. Сталось як сталось. З часом дізнались, що ще б пережити одну чи дві доби до закриття трансферного вікна в січні, і ніхто б нікуди не пішов, а команда працювала б далі.
 
 Як відбувались переговори з «Таймом»?
– При переході з «Енергії» у «Тайм» перемовини велись в індивідуальному порядку. Спершу була одна інформація, кого вони хочуть. Знаю що Юрій Іванович порадив Станіславу Гончаренку – бери чотирьох. Ми тоді досить непогано виступили за збірну. І Володимира Кардаша рекомендував. Але його в оренду брали до кінця сезону. Хочу порадити всім футзалістам, що якщо маєте змогу, то не переходьте в зимовий період. Підписуйте контракти влітку, вони виваженіше. 

 

Станіслав Гончаренко
   
 Перехід в «Тайм» себе виправдав?
– Аж занадто (сміється – прим. авт.). Я попрацював із Станіславом Гончаренком. Два чемпіонства і кубок. Велика безпрограшна серія протягом 15 місяців. Приємні враження, окрім фінансової скрути і розпуску команди (це неправильно).
 
 У «Таймі» були кращі фінансові умови, ніж в «Енергії»?
– Так. Діючий контракт в «Енергії» якраз мав закінчуватись і я, будучи збірником, капітаном і одним із лідерів команди, мав один з найменших контрактів.
 
 Яка це сума?
– В «Таймі» зарплата стала в три рази більшою, ніж в поточному контракті в «Енергії». Правда, була пропозиція від керівництва залишитись в «Енергії» і працювати з молодими. Мені би платили ту саму зарплату, яку пропонував «Тайм». Але хотілось ще раз
виграти чемпіонат.
 
 Потім «Енергія» збільшила контракт?
– Не хочеться про це говорити, бо людяності в ньому було набагато менше. В тому плані, що «Тайм» не зробив висновків. Не треба було нам починати сезон, а літом потиснути руки, зробити розписки і не йти в нікуди. Можливо на щось чекали. У футболі не падає з неба, а де взятись меценату у футзалі, який би прийшов і сказав:
«Нумо я даватиму гроші»? У жовтні вже були не просто чутки. Не по-людськи поступили обидві команди. «Тайм» поставив перед фактом гравців і «Енергію» покинули гравці, бо на їх місце прийшли інші.
 
 Яка тоді атмосфера була в оновленій команді?
– Через те, що прийшов тренер і більшість команди з «Тайму», не було такого, щоб два табори конкурували. Гравці, які залишились, намагались пошвидше адаптуватись до вимог Гончаренка. Кубок нам вдався, а сезон ми програли «Урагану». Ми могли вигравати фінальну серію, якби швидше схаменулися.
 
 Гончаренко пропрацював тільки два роки…
– Два кубки і чемпіонство за два роки з Гончаренком - це хороший результат. Він пішов з команди в жовтні. Не скажу, що були суттєві проблеми. Потрібно було вливання свіжої крові і він нам на цьому наголошував. Не знаю як би склався той сезон, якби він допрацював до кінця. Він один з тих, хто ніколи не дасть розслабитись команді. 
 
У четвертій частині – про завершення кар'єри гравця і початок тренерської роботи, чемпіонати сусідніх країн і фінанси в українському футзалі...
 
Розмовляв Станіслав Безушко

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2018 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.