У ніч з 25 на 26 квітня цього року ми дуже мало спали. Ми – це ваш автор, Олександр Стефанків, Юрій Кобзар та Станіслав Гончаренко. Наставники "Енергії" і "Тайма" завітали у наш номер московського готелю "Комета". Обговорити щойно побачене у півфіналах Кубка УЄФА. Сперечались. Гаряче, але все одно, внаслідок взаємної поваги, в рамках дозволеного. 

Тема "стара как мир". Відсоткове співвідношення у тріумфі команди між тренерами та гравцями. Чию позицію обстоювали професійні тренери Гончаренко та Кобзар – зрозуміло. Я, озброєний словами Леоніда Федуна про 10% тренерської частки, а головне – переможним ходом "Мілана" у Лізі чемпіонів 2006/07, до якого привів геній гравця під №22, а не посередній, проте стовідсотково прийнятний для такого командного проекту тренер, намагався довести протилежне. Президент "Енергії", як і зазвичай стриманий, зайняв нейтральну позицію.

Чесно кажучи, після матчу Євро-2008 Нідерланди – Росія подзвонив і Кобзареві, і Гончаренку - бувають випадки класичної тренерської перемоги. А бувають – як у півфіналі Кубка світу-2006 Франція – Португалія, що геній гравців перевищує.

Перепрошую за довгий вступ. Просто він актуальний нині - перед стартом міні-футбольного чемпіонату 2008/09. 
Селекційна політика більшості українських клубів (виняток - "Шахтар") – зайве свідчення того, що в вітчизняному футзалі "висмокчуються" виконавські сили, а гравці змінюють клуби по замкненому колу. "Золото" чемпіонату виграє або тренерська, або ігрова команда.

Тренерські: 

1) "Тайм" (Станіслав Гончаренко – 8)
Окрім того, що тренер маститий і "свіжий" після піврічної (це при тому, що і навесні під пресом завдань Станіслав Гончаренко не перебував) перерви, так ще й посилення відбувалося саме під нього. 

2) "Енергія" (Юрій Кобзар – 7)
Літня селекційна політика клубу була спрямована те, щоб поглибити дворічні напрацювання Юрія Кобзаря, посилити позитивні моменти і зробити правильні висновки зі стратегічних та локальних помилок. Саме від того, наскільки підопічні сприйматимуть вимоги Юрія Івановича, а кредит довіри саме фахівцю довело розставання з Андрієм Паршиковим, залежить виконання завдань "зелено-білих" у сезоні 2008/09.

3) ТВД (Роман Ковальчик – 6)
Фахівець, не зважаючи на гучні заяви власника клубу, має повну підтримку з боку останнього. І хоча у чемпіонаті "будівельники" далекі від реалізації стратегічних завдань, минулосезонний тріумф у Кубку України дещо зміцнив репутації тренера національної команди. 

Ігрові:

1) "Шахтар" (Олег Солодовник – 6).
4-5 років тому, коли" Шахтар" акумулював найкращі ігрові одиниці і штампував перемоги в чемпіонаті, було ясно, що заслуга Олега Солодовника у них невелика. Виступ на євроарені це доводив. Як тренер для мене затвердився після перемоги над тодішнім чемпіоном Європи "Шарлеруа" у січні 2006-го – то уже був послаблений з точки зору виконавської майстерності "Шахтар". Проте все одно селекційна політика, надто – нині, спрямована на залучення ігрових індивідумів, а тренер, як людина, яка знає команду з глибини і має досконалий досвід гравця, повинен допомогти класним гравцям (якщо бразильці справді такі) розкритися.

2) "Ураган" (Сергій Гупаленко – 5,5).
Керівництво клубу явно зробило крен на запрошення іменитих майстрів. Тренерське питання, за неофіційною інформацією, вирішувалося через контакти з Валерієм Водяном і, це уже достовірно, Олександром Косенком, але був обраний найпростіший варіант. Динаміка покращення результатів у насичене іграми міжсезоння за логікою повинна перерости у відповідні показники уже в офіційних іграх. І якщо навіть чемпіон не обіграв зміцнілий івано-франківський проект, проект без Пилипіва, на нейтральному майданчику у Чехії, хто дасть гарантію, що це будуть не найвищі показники? 

3) "Єнакієвець" (Микола Шевцов – 5,5).
Донбасці залюбки брали талановитих виконавців, але як на мене, сповна розкритися вони не можуть. Можливо, через характеристики місцевого майданчику - його звуженість явно не для "технарів". 

4) "Планета-міст" (Анатолій Осадчий – 5,5)
Запрошення Шевченка, Задорожного, Москалюка, Шпички, збори в Туреччині та участь у турнірі в Єкатеринбурзі, де команда пропустила вперед тільки чемпіонів Європи, доводить, щонайменше, "призові" амбіції клубу.

Роман ШАХРАЙ

Джерело – www.energia.lviv.ua