Одразу зазначимо, що цей матч за згодою сторін розпочався на п’ятнадцять хвилин пізніше. Втім, це не відобразилось на настроях команд. Особливо, матуть, це стосувалося словаків, які хотіли взяти реванш за поразку, отриману напередодні. Тому, наставник господарів Ян Яник вирішив трохи змінити стартову четвірку, випустивши в ній одразу трьох універсалів – Гудачека, Пехі та Прохадску. Місце у воротах було довірене Ганаковичу. Що стосується Віталія Одєгова, то він ніяких змін не робив. В принципі, якщо враховувати той факт, що наша збірна і так приїхала у Кошице в неповному складі, це очікувалось.
Бажання словаків узяти реванш було видно по перших хвилинах. Підопічні Яна Яника намагалися грати швидше та за рахунок командної швидкості створювати загрозу біля воріт Левандівського. Хоча по-справжньому небезпечно біля воріт збірної України ставало, коли «синьо-жовті» помилялися при виході з оборони до атаки. І в цих епізодах варто віддати належне Левандівському, який грав надійно у воротах. Хоча не слід казати, що українці тільки і робили, що захищались. Просто в дебюті гри у діях підопічних Віталія Одєгова було багато невпевненості, яка виливалась у неточні передачі. Можливо, українці просто не увійшли одразу у гру. Але згодом вони зусиллями Горбатого, Пархоменка та Мороховця стали робити перші натяки на загострення біля воріт Ганаковича. Однак, до серйозних ударів у ствір воріт словацької збірної не доходило.
Однак, перший гол у цьому матчі організували саме українські футзалісти. На 12-й хвилині «ураганівська» четвірка створили контратаку, і Кефа видав пас Пелеху на порожні ворота – 0:1. Цей гол, звісно, мав змусити господарів майданчику діяти жвавіше. Але і українці стали грати більш впевнено, і біля воріт Ганаковича вже частіше стали з’являтись небезпечні моменти. А на 15-й хвилині рахунок став 2:0 на користь «синьо-жовтих». Микитюк обікрав суперника, вийшов на побачення і холоднокровно його переграв. Після цього тренерський штаб словацької «молодіжки» теоретично мав би піти з п’ятим польовим ще по ходу першого тайму, як це було напередодні. Однак, цього не сталося. Більше того – словаки навіть створили кілька моментів біля воріт Левандівського у рівних складах. Але відзначитися їм не вдалося. Зате вдалося відзначитись Максимові Чеберяку, який забив майже у такому ж стилі, як і Микитюк: обікрав суперника, вийшов на побачення з Ганаковичем і забив. 3:0 – саме з таким рахунком на свою користь збірна України пішла на перерву.
Після того, як гра поновилася, українці могли збільшити свою перевагу до 4:0, але Кефа змарнував вигідний момент. Після цього в українців було ще кілька моментів, але потім вони спонтанно почали грати за рахунком, сподіваючись, що словаки підуть вперед і будуть розкриватись. Дійсно: словаки стали діяти гостріше, але всі їх зусилля були марними, оскільки вдало у воротах діяв Левандівський. А коли і голкіпер не міг виручити, то підстраховував Пелех. Принаймні, у двох епізодах капітан української «молодіжки» рятував наші ворота від голу.
В середині другого тайму Віталій Одєгов почав випускати Мороховця п’ятим, і це призвело до того, що українці стали більше контролювати м’яч. Більше того – вони мали кілька нагод для взяття воріт Карпяка. Однак, цей голкіпер, на відміну від Ганаковича, не пропускав. Своїм розіграшем зайвого словаки почали відповідати за три хвилини до кінця матчу. Однак, забити бодай би «гол престижу» господарям не вдалося.
Отже, молодіжна збірна України у двох матчах обіграла словацьких однолітків, і завершила сезон на мажорній ноті.
Словаччина (U-21) – Україна (U-21) – 0:3
Голи: Пелех (12), Микитюк (15), Чеберяк (20)
Словаччина (U-21): Ганакович (Карпяк, 21) – Гудачек, Матейов, Пехі, Прохадска – Оштрак, Несторік, Турек, Балаж – Кофчак, Лайш
Україна (U-21): Левандівський – Горбатий, Пелех, Микитюк, Кефа – Чеберяк, Пархоменко, Цілик, Мороховець
Попередження: Матейов (8), Лайш (40)
Джерело - http://futsal.com.ua
