Нападник «in.IT» розповів про свої спортивні плани, команду і поза футзальні уподобання
Віталій Костянтинович Багряк
Дата народження: 05.09.1988
Ігровий номер: 10
– Назви команду «in.IT» одним словом.
– Бійці.
– Чому «in.IT»?
– Тому що це перспективна команда, яка не стоїть на місці, а весь час розвивається! Великий плюс в тому що «in.IT» заявилась у першу лігу України. Фінансові умови на належному рівні, а також в команді побудований тренувальний процес. Завдяки цим основним факторам я й обрав «in.IT».
– Які цілі на сезон ставиш особисто для себе?
– Особисто для себе, то я ставлю ціль виграти першу лігу і забивати в кожній грі. Я максималіст в житті й знаю, що немає нічого неможливого.
– Улюблений гравець футзалу, на якого рівняєшся?
– Це Євген Москвін. Люблю дивитись як він в 47 років «возить» людей на паркеті (посміхається).
– Як оціниш перспективи команди на сезон у першій лізі?
– Скажемо так: нам під силу поборотись за медалі в першій лізі, але тут мають зійтись всі фактори. Оскільки ми аматорська команда, то всі завжди мають приходити на тренування, щоб всі до одного жили цією командою, виконували всі вказівки тренера, ну і без фарту нікуди, але його потрібно заслужити.
– Окрім футзалу ще чим займаєшся?
– Окрім футзалу займаюсь вихованням донечки, а також пробую свої сили у галузі бізнесу.
– Які в тебе особисто плани на футзал?
– На футзал планів маю достатньо: грати багато і довго, вигравати у всіх іграх і всіх турнірах, яких можна. А взагалі футзал в моєму житті відіграє вагому роль.
– Який твій найбільший страх, як футболіста?
– Я, в принципі, нічого не боюсь, хіба є одне – сидіти на заміні (посміхається).
– Які свої сильні сторони як футболіста ти б виділив, якби довелось писати резюме?
– Сильні сторони виокремлю такі, як характер і воля до перемоги, гра на атаку і відчуття голу, а також фарт (посміхається).
– З ким би пішов з пацанів з команди у розвідку?
– Ну тут без варіантів. Взяв би свого кума Володимира Гриника.
– Старий, якого найсильнішого «стовпа» тобі доводилось тренувати?
– Це Мар’ян Рошак з IT-команди «Edvantis». Не розумію чому він ще не в «Енергії» (посміхається).
– Як ти ставишся до комунізму?
– Якщо в цілому до комунізму, то негативно, а якщо до бару, то позитивно – там завжди весело (сміється).
– Перша ліга чи Ліга чемпіонів?
– Ліга чемпіонів звісно, бо такі турніри запам‘ятовуються на все життя! А потім можна і в першій лізі шурхоту навести (посміхається).
– Кажуть, що дві цифри на ігровому номері важко носити. Коли вже зміниш свою десятку?
– Як тільки дозволять додати 4 до 10 то буду «шити» під 104 як справжній газовик (сміється).
– Скільки коштує газ цієї зими газовикам?
– Газовикам безоплатно, тому що нам повидавали магніти на лічильники (сміється).
– Чи важко забивати голи зі «стрічки»?
– Дуже важко, бо не кожен те вміє – туди ще треба добігти. Я завжди говорю: хай кожен робить свою роботу.
– Свисток і секундомір маєш для тренувань айтівців?
– Свисток маю, а от секундомір – ні. Може хтось подарує (посміхається).
– Чи важко постійно грати «у відриві»?
– На такій позиції грати самий кайф! Надивився як грав Валентин Цвелих і вирішив спробувати (посміхається). Головне, щоб в четвірці були дві «собаки» і людина з передачею. Коли вони є, то немає сенсу бігти їм допомагати (посміхається).
– Чи любиш ти мультивітамінний сік?
– Так, я люблю цей сік. Я тепер коли йду на якийсь святковий захід завжди прошу, щоб був мультивітамінний сік і бажано чим більше (посміхається).
– За які команди ти грав у футболі? Перелічи всі.
– «ЛАЗ-Енергія» (Львів), «Сокіл» (Суховоля), «Арсенал» (Старе село), «Стандарт» (Артасів), «Нива« (Жовтанці), «Зубр» (Зубра), «Темп» (Відники), «Галич» (Сокільники), ФК «Підзвіринець» (Комарнівський район).
Джерело - Futsal Team "in.IT"