Бразильский легіонер «Урагану» відтепер буде і граючим тренером команди
Новий футзальний сезон для 38-річного Біро Жаде стане другим в Україні. Після здобуття чемпіонського титулу легіонер «Урагану» налаштований лише на нові звитяги своєї команди, у якій він відтепер буде виконувати функції граючого тренера.
Під час літньої перерви досвідчений футзаліст перебував на батьківщині у Бразилії, де займався пошуками своїх земляків, які відтепер захищатимуть кольори івано-франківського клубу, як в українському чемпіонаті, так і на міжнародній арені.
Про свої перші тренерські кроки, про бразильських новачків «Урагану», про минулий сезон та найближче майбутнє Біро Жаде розповів клубній прес-службі...
- Наприкінці минулого сезону ходили чутки, що Біро Жаде залишиться в «Урагані» в якості граючого тренера. Як і коли ти отримав таку пропозицію?
- Наш головний тренер Сергій Гупаленко з самого початку був відкритий для спілкування не тільки зі мною, він дає можливість висловити свою думку кожному з гравців. Якщо я не помиляюсь, то пропозицію стати другим тренером я отримав наприкінці сезону як раз від Сергія Станіславовича. Я, звичайно, погодився, оскільки це цікавий досвід, і він абсолютно не заважатиме мені в роботі гравця.
Раніше я вже мав досвід граючого тренера в Азербайджані протягом двох років, близько трьох місяців виконував аналогічну роботу в московському «Спартаку». Президент «Урагану» Олександр Бубен дав «добро». Єдине, що він запитав: чи робота граючого тренера не буде заважати мені як футзалісту. Я запевнив Олександра Олександровича, що він може цим не перейматися.
- Що буде в ходити в твої обов'язки вже не просто як гравця, а граючого тренера?
- Я думаю, що все буде так, як і в минулому сезоні. На тренуваннях я буду пропонувати комбінації, висловлюватиму своє бачення ігрових ситуацій, тобто демонструватиму проект, а Сергій Станіславович, як головний тренер, вже вирішуватиме, що краще підійде команді в тій чи іншій грі.
- Твоїм головним завданням на літній період було знайти твоїх співвітчизників в Бразилії, які б могли допомогти «Урагану» в новому сезоні...
- Так, таке завдання було. Я запропонував Рікардо Луїса Фірміньо - універсального гравця, який має величезний досвід, якщо можна так сказати, в пострадянському футзалі. Він грав у бакинській «Турі», потім в «Кайраті», де тричі вигравав чемпіонство і кубок Казахстану. Тоді ж Мукадо дебютував у Кубку УЄФА, де разом з «Кайрат» дійшов до півфіналу. Пограв він у грузинській «Іберії 2003» та азербайджанському «Еколі», а також у Хорватії. Останнім часом Мукадо виступав у Бразилії за «Америко де Тапера».
Ще один новачок Карліньос – це футзаліст, який грає без м'яча так, як інші люблять грати з м'ячем. Для нього це буде перший європейський досвід. Так само, як і для 27-річного Ділво, котрий, не дивлячись на те, що грав лише у Бразилії, має величезну ігрову практику, оскільки кілька сезонів поспіль провів у клубах Ліги Футзалу. Він - лівша і добре грає на позиції «стовпа». Я спеціально поїхав в інший штат, щоб подивитися на його гру, після чого запропонував Сергієві Станіславовичу розглянути мою пропозицію. Ділво вже приєднався до «Урагану», і разом з командою вирушить на турнір до Білорусі.
- Як гадаєш, чи достатньо часу в «Урагану», щоб до початку сезону підійти вже повній бойовій готовності, зважаючи на кількість новачків у команді?
- Думаю, все має буде добре. Ми перебуваємо на правильному шляху. Разом з Сергієм Гупаленком ми намагаємось додати в тренувальний процес те, чого не було раніше. На початку буде складно, але, думаю, це відчутно вплине на нашу гру. Поки ж притираємось один до одного, пробуємо різні поєднання ігрових четвірок, награємо нові комбінації, працюємо над різною тактикою ведення гри.
Зокрема, у фіналі польського «Кубку Бескидів» ми, зрозуміло, хотіли перемогти, але намагалися не відкривати усі наші «карти» супернику, оскільки незабаром «Ураган» зіграє з «Енергією» в першому офіційному матчі за Суперкубок України. Вважаю, щоб команда показала свій кращий футзал, нам потрібно декілька місяців.
- Вперше «Ураган» братиме участь в Кубку УЄФА, де суперниками українців будуть команди Сербії, Ізраїлю та Кіпру. Чи володієш інформацією про майбутніх суперників?
- Інформації в мене небагато, але пам'ятаю, що грав проти сербського чемпіона в 2009 році. Можу сказати, що там зібрані досвідчені футзалісти, які показують дуже цікавий, гострий футзал. Три-чотири роки тому Ізраїль зібрав досить непогану збірну, яка брала участь у відборах до чемпіонатів Європи та світу. Що відбувається там зараз, не знаю, але, думаю, що найближчим часом ми зберемо інформацію про усіх наших суперників у Кубку УЄФА, в тому числі і про кіпріотів, які виграли свою попередню групу.
У будь-якому разі, завдання «Урагану» - виходити в наступний раунд турніру, незалежно з якого місця - першого чи другого. Якщо станемо переможцями групи - відмінно, але друге місце також мене влаштує. В нас є достатньо досвідчених гравців, щоб показувати результат. Звичайно, потрібен час, щоб відшліфувати наші комбінації не тільки з бразильськими, але й з українськими гравцями. До старту у Кубку УЄФА маємо ще достатньо часу.
- Відомо, що з 15 по 25 серпня в Латвії проходитиме збір національної команди Азербайджану, за яку ви разом з Сержао виступаєте. Чи розраховує на вас тренер збірної Азербайджану й надалі?
- Звичайно, по-іншому Жозе Алесіо не вважає. Але у Латвію поїхали лише гравці, які виступають за команди Азербайджану. Легіонерів вирішили не викликати, адже ми продовжуємо готуватися до сезону в «Урагані». Мені найбільше подобається в керівництві збірної те, що увага приділяється не віковій категорії футболіста, а якості його гри. Так само і в Івано-Франківську.
Не дивлячись на те, що було багато розмов щодо нашого віку, ми додали в команду того, чого не було раніше, і разом з «Ураганом» виграли чемпіонат України. Це, погодьтеся, - вагомий аргумент, що немає жодних вікових обмежень, а є результат. Чесно, я ніколи не слухаю, що говорять інші на мою адресу. Я себе прекрасно почуваю, щоденно тренуюся і викладаюся на повну.
- Як відомо, Азербайджан прийматиме матчі п'ятої групи кваліфікації Чемпіонату Світу-2012, куди потрапила і збірна України...
- Знаю, що в одній групі ми зіграємо з Україною, Хорватією і переможцем попередньої групи E. Незважаючи на те, що в двох останніх матчах - на ЄВРО-2010 і на міжнародному турнірі у Баку, Азербайджан двічі переміг «синьо-жовтих», ми розглядаємо Україну, як серйозного і сильного суперника.
В української національної збірної є своя історія в чемпіонатах Європи, де вони двічі виборювали «срібні» нагороди. Не забувайме, що на останній європейській першості в Угорщині ми перемогли лише у серії післяматчевих пенальті. Тепер же у відборі до мундіалю на боці Азербайджану буде підтримка власних вболівальників, а також важливий фактор.
- Повертаючись до 5 червня - справді історичної для «Урагану» дати - вже наступного дня в Івано-Франківську відбулося урочисте вшанування чемпіонів...
- Чесно кажучи, ми були приємно здивовані, як вболівальники так яскраво зустрічали нас на домашній арені. Для мене стало сюрпризом, що все відбулося так швидко, організовано і дуже гарно. Було приємно, що люди щиро і радісно реагували на нашу перемогу, шквалом оплесків вітали кожного з гравців, які виходили на майданчик у вишиванках. Мені дуже сподобалась ваша національна сорочка, які нам презентували. Я привіз її у Бразилію, а диск вдома показував рідним та друзям. Ви знаєте, настільки все було емоційно, що дехто навіть плакав, при чому не розуміючи української мови. Все було дуже зворушливо!
- Давай зараз пригадаємо ту тріумфальну перемогу у Львові. Рахунок 2:1, і наприкінці Біро Жаде виходить п'ятим польовим. Це було доволі несподіване рішення...
- Багато людей, зокрема вболівальників, не бачать нашої роботи кожного дня. Ми відпрацьовували таку комбінацію не на одному тренуванні. Не все виходило так, як ми хотіли, але це здорово нам допомогло. Але це був один з тих моментів, якого суперники не очікували.
Згадуючи вирішальні матчі у Львові, коли у першій грі на початку мені показали червону картку, і наступний матч я спостерігав із трибун. Підходили вболівальники, казали: «Біро, ми віримо, що ти повернешся, і завтра ми переможемо». Ці слова додали сил та емоцій на останню битву, де віра наших рідних, тренера, всіх гравців та величезне бажання - все це і зробило переможний результат.
- Кому присвятив цю перемогу «Урагану»?
- Моїй сім'ї, яка від першої до останньої секунди вірила в нашу перемогу. Мої рідні знаходили правильні слова, щоб підбадьорити мене. Перебуваючи на трибунах разом з ними і нашими вболівальниками, я з нетерпінням чекав моменту, щоб знову вийти на майданчик і своєю грою допомогти «Урагану» здобути бажану перемогу.
- Ти грав багато-де, об'їздив чимало країн. Що можеш сказати про наших вболівальників, які завжди підтримують команду - і вдома , і на визді, зокрема у Львові?
- Не тільки у Львові (посміхається). Де б ми не грали в Україні, завжди є люди, які вболівають за «Ураган». В різних містах я бачив вболівальників з клубною символікою. Я ще такого не бачив, навіть у московському «Спартаку», де є чимало фанатів, та у Бразилії, де збираються величезні зали на 3-5 тисяч вболівальників. Таких відчайдушних і відданих фанів, як в «Урагану», я не зустрічав ніде. Тож наберіться трошки терпіння, адже новий сезон - не за горами!
Розмовляли Олег ЛАНЯК та Олена ЯРЕМЧУК, прес-служба НФК «Ураган»
