Так, не будучи на той час лідером волинського футзалу, князі поставили собі високу планку та цілком прогнозовано великих успіхів не досягли. 

Йшов час. До команди в ролі граючого спортивного директора приєднався ветеран Сергій Піддубний, а Назар Бугайчук вийшов на новий рівень свого тренерського мистецтва. Не стояли на місці й гравці, перманентно розвиваючись особисто. 
У 2020/2021 році формат Другої ліги змінився: обласні чемпіонати стали регіональним етапом змагань. Простими словами: тріумфатор Волинської першості отримував право продовжити виступити в 1/8 Другої ліги. 

Здолавши у найголовнішому матчі сезону МФК «Хорів, наповнений майстрами з Франківщини (які ще й були чинними переможцями Другої ліги, проте у складі ФК «Городенка»), «Любарт» вийшов на «КЗС-Костопіль», з яким впевнено розібрався в першому раунді всеукраїнської частини. Як наслідок – путівка у Фінал Восьми. 

Боротися за медалі лицарі поїхали до Києва. Сліпий жереб визначив їхнім суперником запорізьку «Нікму» і у п’ятницю, 23 квітня, вони вийшли на паркет КПІ, аби зіштовхнутися з представниками Східної України. 

Волинська команда з перших хвилин заволоділа ініціативою та нав‘язала власний темп опонентам із Запоріжжя. Чудовий гол у свій актив записав Сергій Вишневський, проте надалі «Нікма» вирівняла хід подій, все частіше загрожуючи Денису Лавренчуку. Князі теж мали можливості, аби подвоїти рахунок, проте на перерву команди пішли з 1:0 на табло.

Проблеми у князів розпочалися вже в другій половині матчу. На 27 хвилині Сергій Піддубний сфолив поблизу власних воріт, «Нікма» отримала право на небезпечний штрафний, який перейшов у затяжну атаку. Після двох невдалих спроб під час неї, запоріжці таки відновили паритет з третього разу. Головою забив Андрій Огнистий. 

1:1 на табло змусило лицарів активніше йти вперед і на 19-й хвилині Євген Заїченко був близький до того, щоб повернути лучанам перевагу. Проте голкіпер впорався з його ударом зі штрафного.  Наступним забивати міг Богдан Мізюк, але і його потужний постріл  Васильченко парирував. 

Хлопці продовжили атакувати. Мізюк протягнув круглястого лівим флангом, віддав в центр Заїченку, а Євген розстріляв ворота «Нікми».

Коли здавалося, що зараз рахунок стане 3:1, «Нікма» перервала чудову атаку князів, яка була у завершальній стадії,  та у швидкому відриві відновила паритет у матчі. 

Згодом «Любарт» пропустив втретє і був змушений усіма силами йти вперед, аби відіграватися. За 3:39 до кінця Назар Бугайчук «увімкнув» схему з п’ятим польовим. І вона себе виправдала - Євген Заїченко зрівняв, оформивши дубль. 
Лучани продовжили грати без голкіпера, але вирвати перемогу не змогли. Доля матчу вирішувалася у серії пенальті. Єдиний сейв Лавренчука та 100-відсоткова реалізація ударів польовими гравцями вивела князів до півфіналу, де їх чекали старі знайомі – вінницьке «Яско».

Протистояння проти вінничан виявилося доволі дивним. З одного боку, «Любарт» чудово себе почував на паркеті та створював достатньо небезпечних моментів. Але з іншого – ледь не кожна помилка князів перетворювалася у пропущений гол. Як наслідок – 0:3 після першого тайму та швидкий пропущений четвертий гол у другому. 

На щастя для вболівальників та любителів інтриги,  страшенно «холодний душ» освіжив лучан і вони увімкнули режим «камбеку». Вихід п’ятого польового призвів до результативних ударів Володимира Баденчука, Андрія Чуднова та Євгена Заїченка. Між забитими лицарі ще один м’яч пропустили і на табло світилося – 3:5. А отже й жевріла надія на вихід у фінал. Проте зась. Фатальною виявилася 38 хвилина, упродовж якої князі, створюючи штучну більшість, тричі пропустили у порожні ворота. У підсумку – 4:8 (Заїченко на останній хвилині оформив дубль) та матч за бронзу проти господарів фінальної частини київського «Сервіту».
 

Битва з киянами виявилася справжнім нервовим атракціоном для прихильників обох команд. Трішки млявий початок поступово розвинувся у пекельну зарубу з шаленою кількістю нереалізованих моментів. Біда в тому, що левова частка з них була саме за «Любартом». Штанги впритул від Заїченка, відбиті постріли Сизика та Чуднова, промахи Вишневського, Дригулського та Мізюка – усе це переслідувало лицарів упродовж всього протистояння. Здавалося, що кожна частина залу в КПІ намагається допомогти господарям перемогти, але бажання волинян було сильнішим. 

Пропустивши на 12 хвилині, любартівці, зусиллями капітана Владислава Козачка, відновили паритет на 14-й і до завершення першої половини затискали «Сервіт». В другій половині князі ще більше перетягнули ковдру на себе і максимально гостро давили на ворота Віталія Дєнюжкіна. На 32 хвилині Євген Заїченко не реалізував дабл-пенальті, але майже одразу він прорвався правим флангом та заштовхнув круглястого у сітку, вивівши «Любарт» вперед. А ще через дві хвилини своє слово сказав досвідчений Сергій Степанюк, засвітивши на табло 3:1. Господарі намагалися переломити хід гри, проте лише одного голу на останній хвилині виявилося замало. 

Вперше в своїй історії «Любарт» здобув медалі професійного чемпіонату загальноукраїнського рівня. Богдана Мізюка визнали найкращим молодим гравцем турніру, а Євген Заїченко здобув звання найкращого бомбардира. Попереду на команду чекають виступи у Першій лізі та нові перемоги.

Джерело - Руслан Пилипчук, ФК Любарт