Гравці рівненського «Кардиналу» про свої враження від переможного матчу проти «Локомотиву»
Вісімнадцять ударів у площину воріт МФК «Кардинал-Рівне» нарахували статисти. При цьому рівненський клуб у грі з чемпіоном України, «Локомотивом», не пропустив жодного разу. Усе – завдяки впевненій грі на останньому рубежі оборони воротаря команди Віталія Дєнюжкіна. Удари суперника голкіпер відбивав ногами, руками і, навіть, обличчям.
– Віталій, кажуть, хороший воротар – це половина команди. Як налаштовувався на матч?
– Нічого особливого. Як завжди. Я просто робив свою роботу. У першій грі ми зазнали прикрої поразки. Все вирішив невдалий рикошет. Відступати нікуди було. Просто зібралися і зіграли.
– Відіграти на нуль у матчі з чемпіоном – дорого вартує. Маєш якийсь секрет успіху?
– У нашому ремеслі майже все залежить від вибору позиції. Якщо вгадав, прочитав дії суперника, вчасно скоротив кут обстрілу – значить ти переможець. Якщо відбивав удари – робив все правильно.
– І все ж, чи маєш якийсь особливий ритуал перед грою?
– Так, маю. Багато футболістів перед матчем повторюють певний ритуал. І я – не виключення. Але не буду про це розповідати.
– Після шостого фолу, коли «Локомотив» отримав право виконати дабл-пенальті, у ворота став Іван Гурко. Не розчарований, що незважаючи на впевнену гру – відбивати десятиметровий тобі не довірили?
– Ні, звісно. Я командний гравець. Це було рішення тренера, йому видніше. Радію за Ваню. Він зіграв, як справжній професіонал. Вийшов з лавки і одразу ж відбив непростий удар, виручив усю команду.
– Можна говорити, що саме цей епізод став вирішальним?
– Може і так. Хоча, думаю, не забий ми третій гол – в «Локомотива» шанси на позитивний підсумок залишалися б доволі вагомі. Третій гол теж став ключовим. Віталій Лісніченко теж молодець. Вдало увійшов у гру.
– Впевнена перемога допоможе поліпшити становище команди у турнірній таблиці?
– Повинно. Сподіватимемося. Вдома треба вигравати в усіх матчах. Лише б травми не заважали. Сьогодні Андрій Чернієнко не грав через ушкодження. Я досі на уколах граю, Мар’ян Маринюк також. Але у перемогу ми завжди віримо.
Віталій ТАНСЬКИЙ: «Тільки перемога!»
«Перепрошую, але сьогодні ні про що говорити просто не хочу. Самі бачите, наскільки усі розчаровані», – так пояснив свою відмову від флеш-інтерв’ю після програного перенесеного матчу із «Локомотивом» капітан МФК «Кардинал-Рівне» Віталій Танський. Але пообіцяв, вже за два дні все буде зовсім по-іншому. Не без допомоги партнерів, але капітан свого слова дотримав. Команда взяла більш, ніж переконливий реванш у чемпіона за поразку – 1:2.
– Віталію, сьогодні суперник був все той же. І гра розпочиналася за схожим сценарієм. Втім, у такий підсумковий рахунок досі важко повірити. Що сталося?
– Перш за все – це шалений настрій усіх гравців. Нам нікуди було відступати. Билися до останнього, на кожному клаптику майданчика. І, звісно, воротар дуже допоміг команді. Віталій Дєнюжкін був просто героєм. Добре, що перемогли.
– У другому таймі, за рахунку 1:0, безпосередньо перед точним ударом Піддубного, Тригубець влучив у стійку. Той момент команда могла і не реалізувати. Якби другого голу не було – результат міг бути іншим?
– Гадаю, ми все-одно перемогли б. Розумієте, «Локомотив», об’єктивно, може і сильніший. Але якщо взяти окрему гру, то сьогодні саме психологічно – ми були більш стійкі. Хлопці вийшли, як на останній бій. Не забий ми у тому епізоді – забили б в іншому. Усі були впевнені в цьому.
– Чи не вважаєш, що перемога – 4:0 це просто результат слабкої гри «Локомотива»?
– Ні. В них було вдосталь гольових нагод. Повторюся, причина впевненої перемоги у нашій психологічній стійкості у сьогоднішній грі. У настрої.
– Вже за чотири дні «Кардиналу» грати в Івано-Франківську проти «Урагану». Вірите у перемогу?
– Ми завжди віримо і налаштовуємося лише на перемогу. Такий впевнений реванш у грі з чемпіоном повинен нам допомогти. Повинні вірити у себе. Виграли 4:0 у «Локомотива» – значить можемо так само впевнено обіграти і «Ураган» й інші команди.
Віталій ЛІСНІЧЕНКО: «Відчував, що заб’ю»
Вихованець сумського футболу, Віталій Лісніченко, у складі МФК «Кардинал-Рівне» з’явився лише на старті нинішнього сезону. Дванадцятий номер команди в основі матчів Екстра-ліги поки-що з’являється нечасто. Втім, за словами головного тренера клубу, Сергія Піддубного, свою роль він ще зіграє. У грі із «Локомотивом», Віталій почав виправдовувати аванси, забивши свій перший гол за «Кардинал».
– Віталій, сьогодні ти відкрив рахунок своїм голам у футболці «Кардинала». Що відчуваєш?
– Приємно звісно. Щасливий, що забив. Але ж рано, чи пізно це повинно було статися.
– Перед грою стало зрозуміло, що допомогти команді через травму не зможе Андрій Чернієнко. Чи був упевнений, що зіграєш сьогодні?
– Впевненості, як такої, не було. Але точно знав, що якщо вийду на майданчик у цій грі – заб’ю гол. Якесь таке передчуття було. Мав забивати ще у дебютній грі чемпіонату в складі «Кардинала». Тоді трохи не пощастило. От тепер – дещо реабілітувався. Радий, що мені вдалося.
– Як вважаєш, забив швидше інстинктивно?
– Поборовся до кінця. Суперник помилився при введенні м’яча в гру після ауту. Щоправда, я хотів з усієї сили вгатити м’яча в сітку. Трохи невдало пробив. Вийшло так, що віддав передачу сітці воріт. Добре, що голкіпера вони поміняли.
– Гол додасть впевненості у своїх силах?
– Повинен додати. Намагаюся з усіх сил працювати на тренуваннях. Забив нарешті гол. Тренер сказав: «Молодець». Намагатимуся і далі виправдовувати довіру.
Роман СВИРИДА, спеціально для офіційного сайту МФК «Кардинал-Рівне»
