Хорошая все-таки традиция – ходить в гости. Сейчас многие уже подзабыли, что это такое, в век современных технологий. А вот администрация Аматорской футзальной лиги Украины, засидевшись дома, решила, что пора бы уже навестить всех участников проекта, так сказать, с неофициальным визитом.
И вот набрались мы терпения, спортивной наглости, билетов на поезда во все направления, и отправились в путешествие по футзальной Украине. Районный центр Дрогобыч с населением более 100000 жителей любезно согласился принять нашу делегацию. Глава местной футзальной общественности, арбитр Экстра-лиги, а ныне наблюдатель арбитража Первой лиги, Роман Проць, в разговоре с нами не смог не вспомнить всех футзальных событий, связанных с нашей любимой игрой. А посему мы имели уникальную возможность окунуться в воспоминания о том времени, когда грозный «Каменяр» наводил страху на старожилов всеукраинских соревнований…
 
- Романе, Ваш регіон традиційно відноситься до когорти футзальних. Завдяки чому це досягається?
- Цей вид спорту для нашого міста – фактично єдине спортивна розвага. Місто має більше 100000 населення, але воно не розбалуване спортивними заходами. Тому до футзалу відносяться з усією душею!
- Усім відомо, яка ситуація з залом у Дрогобичі (точніше, з його розмірами). Чи є позитивні зрушення у питанні появи Палацу спорту?
- Дрогобич просто таки «задихається» від відсутності Палацу спорту, у нас функціонує лише один спортивний зал на все місто – зал Дитячо-юнацької спортивної школи, який має обмеження як по розмірам, так і по кількості вболівальників, яких можна прийняти. Це наша дуже велика проблема, над якою ми плідно працюємо…
- Як вплинула АФЛУ на кількість команд у чемпіонаті?
- Команд стало більше, але якість гри суттєво знизилась. Це пояснюється бажанням грати у футзал більшої кількості людей, які лише починають свій шлях у цьому виді спорту. Стали частішими випадки неприїзду команд на матчі, оскільки вони розуміли, що перемогти ніяк не вдасться…. Та це все досвід, за який ми вдячні. Будемо робити висновки і працювати далі.
- Чемпіон Дрогобича вже відомий – команда «Галіція» успішно захистила свій титул, не зазнавши жодної поразки. А от хто з гравців став відкриттям цього сезону?
- Звичайно, це вже згадуваний мною Віктор Коссак, кращий бомбардир турніру, та голкіпер Павло Хомин – обидва представляють «Галіцію». А в основному можу виділити всю команду Колледжу нафти і газу (учасник Елітного фіналу АФЛУ останнього сезону), особливо Ігоря Тершака. Серед ветеранів свій високий рівень тримають Іван Ільчишин, Андрій Ніконець, Олег Михайловський, Назар Юрчак – це колишні гравці команди «Каменяр», що грала у Першій лізі. Роман Колток з «Воютичів» - знаний майстер українського футзалу, провів сильний сезон.
- Що стосується дитячого і жіночого футзалу в Дрогобичі…
- Дуже важливу справо зробили в АФУ, розробивши Программу для футзальних ДЮСШ. Тому ми розпочинаємо роботу над відкриттям футзальних відділень у спортивних школах. Але проблема з залами і тут не дає повноцінно розвиватись. Жіночий футзал у нас розвивається на рівні студентському – є команди у Дрогобицькому державному університеті ім. Івана Франка та Дрогобицькому медичному коледжі. Остання – чемпіон району серед навчальних закладів першого та другого рівня акредитації, а дівчата з пед-університету з перемінним успіхом займають призові місця у цих змаганнях, маючи досвід виступів у 1/8 фіналу Кубку України вминулого.
- Як взагалі змінилось життя Вашого чемпіонату з появою проекту АФЛУ?
- Ми ні секунди не сумнівались, коли отримали можливість долучитись до проекту. Завдяки ньому стало цікавіше, у футболістів з'явилась мета – потрапити на всеукраїнські змагання! До того ж, на нагородженні кращий бомбардир Чемпіонату 2015/2016 рр., Віктор Коссак, отримав від АФЛУ футзальні кросівки, це підтверджує – АФЛУ рухається у вірному напрямку, підтримуючи регіони не лише словом, а й ділом!
- Над чим треба працювати АФЛУ у майбутньому?
- Не можу нічого порадити, адже на даний момент мені все подобається. Проект розвивається у правильному напрямку. Інформаційне забезпечення взагалі на найвищому рівні.
- Команда ДКНГ минулого сезону поїхала до Одеси на Елітний фінал АФЛУ. З якими враженнями повернулись хлопці зі змагань?
- Незважаючи на відсутність результату у вигляді нагород, хлопці повернулись додому з дуже позитивними враженнями. Це стосується як рівня суперників, так і рівня організації. Особливо сподобався арбітраж, до якого взагалі не було ніяких питань. Що стосуєтсья фінансової складової, то це питання досить складне, команда витратила чимало коштів. Але це того вартувало…
- Які перспективи футзалу в Україні і світі Ви бачите?
- Однозначно, ми за те, щоб зробити футзал олімпійським видом спорту, це б дуже стимулювало розвиток на всіх рівнях.
- Як збільшити популярність футзалі серед засобів масової інформації?
- Думаю, треба співпрацювати з місцевими ЗМІ, регіональні телеканали з задоволенням будуть транслювати футзальні матчі за наявності відповідних умов. І вже через регіональні ЗМІ виходити на державні телеканали і друковані видання.
- Чому команди в Україні не спішать змінювати свої місцеві змагання на всеукраїнські?
- В нашій країні зараз дуже складна економічна і політична ситуації. Тому є речі, які не дозволяють командам думати в першу чергу про футзал. В першу чергу, проблема полягає у відсутності стабільного фінансування. Команди живуть за рахунок спонсорів, у яких сьогодні настрій хороший, завтра – поганий.