Одним з віце-президентів Асоціації футзалу Львівщини став проректор Дрогобицького педагогічного університету Микола Лук’янченко. Про свій шлях у футзалі, а також про плани уже не новій для себе посаді Микола Іванович розповів в інтерв’ю прес-службі Асоціації футзалу Львівщини.
– Миколо Івановичу, як Ви потрапили у футзал?
– Якщо відверто, то спонтанно. Перебуваючи на посаді декана факультету фізичного виховання Дрогобицького педагогічного університету, одного разу до мене зателефонував Василь Соломонко з проханням допомогти організувати спортивний захід, до якого мав відношення колишній президент Асоціації футзалу України та за сумісництвом головний тренер збірної України Геннадій Лисенчук. Що цікаво, цей захід не мав жодного відношення до футзалу. Так ми і познайомилися з Геннадієм Лисенчуком, після чого почали тісно співпрацювати. Саме Геннадій Анатолійович запропонував створити команду у Дрогобичі. Його ідея нас зацікавила, й після розмови з ректором університету Валерієм Скотним, було прийняти рішення заявити команду СК «Каменяр» у першу лігу України. Уже згодом з моєї ініціативи було створено федерацію міні-футболу Дрогобиччини.
– Кажуть, Ви раніше грали у футзал на любительському рівні, але у професіоналах так і не заграли.
– Якщо відверто, то цього і ніколи не прагнув. Незважаючи на це, на аматорському та любительському рівнях провів не один поєдинок. Спершу це були прості зібрання поціновувачів міні-футболу, а уже потім після знайомства з Генннадієм Лисенчуком ми їздили на різноманітні ветеранські турніри по Україні та за її межі. Що цікаво, зі спортом мене пов’язує не лише футзал, а й акробатика. Свого часу закінчив інститут фізичної культури й маю звання майстра спорту з акробатики.
– Продовжуючи тему Дрогобича, розкажіть про футзальні справи в цьому регіоні. Якими здобутками пишаєтесь найбільше?
– Поки що найуспішнішим для Дрогобиччини був якраз вищезгаданий сезон, коли СК «Каменяр» увійшов у призери чемпіонату України серед команд першої ліги.
Щодо чемпіонату, то його проводимо кожної зими. У ньому беруть колективи як з Дрогобича, так і з Стебника та Трускавця. Паралельно проводимо Кубок Дрогобиччини з футзалу. Приємно те, що наші команди були неоднорзаовими учасниками всеукраїнського фіналу серед кращих аматорських колективів України.
– Чи стало несподіванкою те, що Вас знову обрали віце-президентом Асоціації футзалу Львівщини?
– Ні, оскільки обіймав цю посаду при колишньому президенті федерації Юрію Сорочику. Зважаючи на це, з переобранням буду робити все можливе, щоб приносити користь футзалу Львівської області. Приємно, те, що уже відчутні кроки вперед з популяризації футзалу на Львівщині. Звісно, у цьому є заслуга усієї нової команди АФЛ, але не потрібно забувати, що великий об’єм роботи ще потрібно зробити.
– Яку саме ділянку роботи візьме на себе в Асоціації футзалу Львівщини?
– Я є куратором ветеранських та студентських турнірів. За цю ділянку роботи відповідатиму найбільше. Звісно, ближчим до душі є ветеранський футзал, оскільки сам недавно брав участь у хорошому турнірі у Зашкові, який організували керівники комітету ветеранського футзалу Володимир Холявінський та Іван Шимечко. Думаю, у майбутньому, об’єднавши спільні зусилля, ми проведемо не один турнір хорошого рівня. Загалом вважаю, що зі зміною керівництва Асоціація футзалу Львівщини отримала друге дихання і зажила по-іншому. З теперішнім президентом АФЛ Мирославом Хом’яком я знайомий близько 20 років. Він завжди любив футбол, футзал і впевнений, що він виступить саме тим керівником, який об’єднає в одну єдину структуру усі організації, які проводять футзальні змагання у Львівській області. Приємно те, що величезні зрушення у цьому напрямку уже зроблені.
Асоціація футзалу Львівщини
