– Розкажіть, як і коли ви почали займатися футболом?
– Безпосередньо великим футболом я почала займатися півроку тому. До цього 20 років грала у футзал. У дитинстві я була дуже активною, відвідувала різні секції, але надовго затрималася тільки в футзалі.

– В якому клубі відбулося найголовніше ваше становлення, як футболістки?
– Скажімо так: моє становлення як гравчині сталося в команді «Біличанка-НПУ», під керівництвом головного тренера Колка Володимира Васильовича.

– Як потрапили в київське «Динамо»? Як проходив відбір?
– Навесні цього року я шукала варіанти розвитку кар'єри. Віка Соломаха, з якою ми разом грали в одному клубі, запропонувала спробувати себе у футболі. І ось я тут. Щодо відбору, тут все стандартно: приходиш – тренуєшся, а далі тренер вирішує, підходиш ти чи ні. Підійшла.

– На підготовку до сезону у вас було близько місяця. Цього вистачило, щоб підійти до чемпіонату в оптимальних кондиціях?
– Судячи по турнірній таблиці, думаю, що цього часу вистачило. В принципі, не було великої паузи після закінчення минулого сезону і початку збору. Команда не була розтренованою, тому і включитися в роботу було легше.

– Як проходять тренування? Чим вони відрізняються від футзальних?
– Тренування відрізняються всім, починаючи від розміру м'яча і закінчуючи тактичними установками. Футзал - більш динамічна гра, ігровий майданчик менше, з м'ячем роботи більше. У футболі ж відстані більше, передачі довші, бігової роботи без м'яча багато.

– Чи швидко адаптувалися в футболі після футзалу?
– Напевно, найскладніша адаптація проходила з бутсами. Дуже незвично було спочатку. В принципі, місяця передсезонної підготовки цілком вистачило, щоб переключитися.

– «Динамо» лідирує в турнірній таблиці. Здавалося б, нова команда, потрібен час для того, щоб знайти спільну мову як на полі, так і за його межами. Завдяки чому вдається досягати позитивних результатів?
– Так як кістяк команди заснований на базі Олімпійського коледжу ім. Піддубного, по суті і притирок не було, дівчатка давно вже разом тренуються. Колектив хороший, дружний, це і створює сприятливий мікроклімат у команді, що потім переноситься і на футбольне поле.

– Для когось футбол був розвагою, зараз – життя, сфера реалізації. Юних футболісток потрібно направляти або вони усвідомлюють, що це вже професійний футбол?
– Тут треба віддати належне головному тренеру Володимиру Пятенку, який своїм підходом і ставленням формує відповідне ставлення команди до справи. Тому всі розуміють, що завдання на сезон максимальні і відповідальність висока.

– Жіноча команда «Динамо» – симбіоз досвіду і молодості. Це плюс?
– Думаю, так. Для молодих дівчат це величезний плюс працювати з досвідченим тренером, на полі взаємодіяти зі зрілими гравчинями. Як на мене, це ідеальна формула успіху – енергійна молодість плюс досвід.

– Що для вас означає виступати за київський клуб?
– Для мене це свого роду і виклик, і стимул. Виклик полягає в тому, що я прийшла з іншого виду спорту. Специфіка гри у великий футбол і футзал разюче відрізняється, доводиться перебудовуватися, вникати в тонкощі футболу. Але є і стимул – відповідати статусу гравця «Динамо».

– Жіночий чемпіонат – щось нове і незвичайне для українського вболівальника. Ви в футболі вже давно. Чи бачите розвиток жіночого футболу в Україні та підвищення уваги?
– Жіночий футбол – цікавий і видовищний вид спорту, популярність якого зросла останнім часом. Розвиток однозначно є, так як кількість команд у чемпіонатах України збільшилася.

Нагадаємо, за підсумками семи турів жіноча команда «Динамо» розташувалася на першому місці в групі А Першої Ліги України. Наступна гра відбудеться вдома, 3 листопада (базова дата туру), з «Вересом».

Джерело – Ельзара Джапарова, ФК "Динамо" (Київ)