На чемпіонаті світу в Бразилію найбільше представництво з-поміж усіх вітчизняних клубів мав львівський «ТВД» – п’ять осіб: головний тренер команди Роман Ковальчик (помічник Геннадія Лисенчука), лікар Роман Вайда та троє гравців – Євген Рогачов, Дмитро Сільченко. Перший з них – Рогачов – уже в стартовій грі чемпіонату проти Гватемали оформив «дубль», чим долучився до загальної перемоги українців (6:2).

– Які враження залишилися від чемпіонату світу? – поцікавилися ми у Євгена Рогачова. 
– Враження від організації чемпіонату світу залишилися приємні. Усе було на найвищому рівні. Щодо виступу збірної, то могли зіграти краще. Нам би трохи везіння й на другому етапі зіграли б краще. А там, можливо, і за медалі зачепилися б. А вийшло так, що ми виконали лише  завдання-мінімум – вийшли в наступний груповий етап. Пробитися до півфіналу, на жаль, не вдалося, хоча дуже хотілося. Тому за матчами між найсильнішими збірними світу довелося спостерігати з трибуни.

– За кого уболівав у півфінальних і вирішальних матчах?
– За росіян, які так і не змогли зачепитися за медалі чемпіонату світу. А в фіналі уболівав за красивий футбол.

– Україна на цьому світовому форумі не зустрілася ні з Росією, ні з Іспанією…
– Проте зіграли з Бразилією та Італією. Перед нами стояло завдання посісти в групі перше місце, що ми й зробили. Тому потрапили на Італію. Якщо б ми посіли друге місце й потрапили на Росію з Іспанією, можливо, б зіграли по-іншому. Але це зараз можна лише гадати. Ми ж у кожному матчі грали лише на перемогу.

– З ким було найважче грати?
– На першому етапі – з Аргентиною, на другому – з італійцями та бразильцями. Хоча поєдинок з майбутніми чемпіонами світу перетворився на товариський, бо ні для нас, ні для бразильців ця гра нічого не вирішувала. Поразка від Ірану взагалі не заслужена, ми повністю їх переграли, особливо – в другому таймі. Нас підвела реалізація, а вони скористалися стандартами ще в першому таймі. Вочевидь, у цій грі далася взнаки болюча поразка від Італії. Хоча і за таких умов ми зобов’язані були обігрувати Іран. Але, видно, і фортуна від нас уже відвернулася.

– Як ви готувалися до гри з Італією, яка стала вирішальною на другому етапі?
– Ми знали, що саме італійці є нашим безпосереднім конкурентом у боротьбі за путівку до півфіналу. Тому налаштовувалися дуже серйозно й відповідально. Тренери просили нас зіграти строго й дисципліновано в обороні й знайти свій шанс в атаці. Цю задачу ми виконали лише в першому таймі. В другому – суперник скористався нашими помилками, ще й додалися кілька зайвих свистків арбітрів і ми пропустили необов’язкові голи. Повірте, якби вдало зіграли з Італією, то вийшли б у півфінал.

– Євгене, по рівню гри ми достойні були зіграти в четвірці кращих команд світу?
– Важко сказати. Краще видно зі сторони. Тренери наголошували на тому, що ми можемо й повинні виходити в півфінал. Але…

– Підтримка з трибун відчувалася?
– Дуже приємно, коли за кордоном за тебе уболівають. Це додає сил, надихає на нові звершення. Українська діаспора гучно уболівала за нашу команду, на всіх матчах за нашою участю на трибунах були українські прапори. Одним словом, було для кого грати. Та й ми знали, що по телебаченню на нас дивиться мільйонна армія шанувальників в Україні.

– На фотографіях помітно, що ти давав інтерв’ю для місцевих журналістів?
– Після першої гри, коли забив два голи, мене разом з головним тренером запросили на прес-конференцію.

– Можливо, організатори визначали кращих гравців після кожного поєдинку?
– Ні, такого не було.

– Що привіз з Бразилії?
– Трохи сувенірів з символікою Бразилії.

– Окрім матчів, що встиг побачити в далекій і сонячній Бразилії?
– У вихідні дні кілька разів їздили на екскурсії. Запам’яталася екскурсія в Ріо, де ми побували біля пам’ятника Ісуса Христа. Їздили на всесвітньо відомий пляж Копакабана, скупалися в океані. Загалом, є що згадати.  

Роман ЦЮНЯК, www.mfktvd.com.ua