Головний тренер львівської «Енергія» Олександр КОСЕНКО про підсумки сезону, що минув
У сезоні 2013/14 львівська «Енергія» вчетверте поспіль у своїй історії здобула Кубок України та вчетверте у своїй історії приміряла срібний комплект медалей у національному чемпіонаті. Підсумки сезону для «зелено-білих» підбив головний тренер команди Олександр Косенко.
– Найголовніше те, що хлопці усім довели свої вміння та бажання грати, – починає розмову Олександр Косенко. – Було чимало людей, які не вірили у нас та нашу команду. Маю на увазі те, що цього сезону ми здатні цим складом здобути хороший результат. Я дуже радий за хлопців, оскільки у непростому сезоні вони багато чого виграли і довели скептикам, що все далеко не так як вони думають. Ми усі довели, що «Енергія» – флагман українського міні-футболу, з яким потрібно рахуватися.
– Олександре Петровичу, у Кубку України команді усе вдалося на «ура», натомість значно менше пощастило у фіналі плей-офф у матчах з харківським «Локомотивом».
– Вважаю, у першій грі коли з рахунку 1:4 зробили нічию 4:4, потрібно було грати уже без п’ятого польового. Хтозна, як би склався матч, якщо б ми продовжили грати у рівних складах. Можливо, у ці хвилини потрібно було відчути цей момент і зупинитися. Щодо другого матчу, то потрібно було грати двома четвірками. Ми прийняли рішення змінювати гравців по одному, чим затрачали дуже багато сил. Коли наша ударна п’ятірка виходила розігрувати зайвого, будучи «свіжою» у нас все непогано вдавалося. Оскільки ми не були «свіжими», «Локо» встигав перекривати зони. Десь у цьому і бачу свою помилку, що у другому матчі не зіграли двома повноцінними четвірками. Попри це, претензій ні до кого немає. Хлопці зробили усе, що могли. Якби ми були «свіжішими», усе могло б бути по-іншому. Загалом, матчі були рівними. Не можна сказати, що хтось володів перевагою.
Щодо Кубка України, то ми з «Локомотивом» здебільшого грали без п’ятого польового гравця. Якщо він і виходив, то це здебільшого перепочити та потримати м’яч. В плей-офф цю тактику ми використовували значно більше, аніж на Кубок. І це не дивно, адже вона давала результат. Кожна команда вибирає саме ту тактику, яка приносить їй користь.
Щодо фінальних матчів з «Локо», то лавка запасних у харків’ян також далася взнаки. Утім, якщо ця команда нас перемогла, значить зробила усе правильно. Нам відверто не вистачило людей. У другому матчі фіналу плей-офф через дискваліфікацію не грав Степан Струк, відчулася відсутність ключового нашого гравця Дмитра Бондаря.
Загалом, «Локомотив» підготувався до нашої гри з п’ятим польовим і вони молодці. Утім, ще раз повторюся: якщо б наша команда була б «свіжішою», ми б так не помилялися.
– Склалося враження, що в «Енергії» у цьому сезоні була атмосфера довіри в команді.
– Однозначно. Хлопці довіряли мені, а я їм вірив. Дякую їм за проведений сезон. Не можу сказати, що я їх чогось навчив. Кожен із досвідчених гравців «Енергії» – особистість. Навчити їх чогось у футзалі уже дуже складно. Щодо молодих гравців, то вони допомогли як змогли. Вважаю, вони росли протягом усього сезону. Бувало таке, що хтось вистрілював в одній грі, хтось в іншій, але свій вклад в такий результат «Енергії» у цьому сезоні вони однозначно внесли. Хоч і основне навантаження лягло на досвідчених гравців команди, однак вони провели хороший сезон. Хлопці у цьому сезоні проявили характер і мужність тоді, коли уже було відомо про скорочення фінансування, про деякі проблеми з основним складом команди.
– В одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що робота в «Енергії» - певне випробовування для Вас.
– Це був перший досвід роботи з командою, що грає в Екстра-лізі. До цього на такому рівні я не працював. Для мене це був колосальний досвід. Дякую керівникам СК «Енергії», які запросили мене на роботу. Радий, що доля мені дала такий карт-бланш. Незважаючи на більш-менш непоганий здобутий результат у цьому сезоні, мені ще потрібно багато вчитися та працювати.
– Дайте характеристику кожному гравцю команди, з яким працювали у цьому сезоні.
– Володимир Кардаш. На мою думку, провів один з найкращих сезонів у кар’єрі. Надійно та впевнено зіграв фактично в усіх іграх чемпіонату і своїми діями вселяв впевненість у команду. Винятком буде лише фінал плей-офф. У футзалі дуже важливо, коли гравець розуміє, що за його спиною є надійний воротар. Саме так грав Володя Кардаш.
– Андрій Пітуля. Не мав шансу себе проявити. Причина проста – у Кардаша протягом усього сезону йшла гра. Я боявся, аби він не загубив свою впевненість. Попри це, у фіналі Кубка України він довів, що є хорошим воротарем і допоміг нам виграти трофей. Думаю, це яскравий епізод у його кар’єрі. Практики у сезоні було мало, однак, думаю, вона у нього ще буде.
– Денис Овсянніков. До його переходу в «Єнакієвець» був одним з лідером «Енергії» та збірної України.
– Валерій Легчанов. Провів чудовий сезон. Був справжнім вожаком і на полі, і в роздягальні. Завжди старався об’єднати команду і віддати увесь свій досвід. Багато підказував молодим і був справжнім капітаном. Хоч і фінал плей-офф ми програли, однак, вважаю, завершив кар’єру на мажорній ноті. На мою думку, за мисленням та розумінням гри Валерій є найкращим гравцем у нашому чемпіонаті.
– Дмитро Бондар. Задоволений його грою. Дмитро – боєць, на якого можна покластися. Дмитро може обіграти один в один і віддати результативну передачу. Окрім того, надійно грає в захисті. Нам такого гравця дуже не вистачало у плей-офф. Був би Бондар, можливо, усе б склалося трішки по-іншому.
– Максим Павленко. Це легенда українського футзалу і мозок команди. Максим прожив футзальне життя і багато чого розуміє на полі. Для нього у грі немає жодних секретів, адже він – справжній футбольний довгожитель. Довів усім, що заглядати футболісту в паспорт немає жодного сенсу. Став кращим гравцем чемпіонату за системою гол + пас. Не знаю що скаже Максим, але я вважаю, що для нього це один з кращих сезонів.
– Євген Рогачов. Жартома кажучи, після попередніх сезонів у цьому відкрив другу молодість (сміється). Став кращим бомбардиром чемпіонату і був одним з лідерів команди. Безкомпромісний гравець і боєць за натурою. Неодноразово своїми діями на майданчику команду робив командою.
– Сергій Коваль. У Сергія великий потенціал. Хоч і він провів непоганий сезон, однак вважаю, що може грати краще. Він може додати і стати одним з кращих гравців в Україні. Йому потрібно це доводити. Також Сергієві бракує спортивної злості, про що йому неодноразово говорив. Техніка і розуміння гри у нього є.
– Степан Струк. Справився зі своїм завданням зіграти в обороні. Ще на початку сезону йому сказав, що розраховую на нього як на гравця захисного плану. Хоч і помилки були, однак в цілому зіграв нормально. Через надмірні емоції пропустив другий фінал плей-офф. Не сумніваюся в тому, що він хотів грати, однак вийшло так, що наказав себе і команду. Уявляю, як йому важко було дивитися за грою з трибуни.
– Олександр Бондар. Один з кращих лівоногих гравців у нашому міні-футболі. Сашко може віддати передачу в будь-яку точку майданчика. Став кращим асистентом чемпіонату, а це вже про щось говорить. Вважаю, він по максимумі використовував те, що вміє робити. Ним я залишився задоволений. Фактично усі матчі відіграв без замін. Цей сезон однозначно може занести собі в актив.
– Михайло Грицина. Має дуже хороші футзальні дані, а саме швидкість та різкість. Усе, що треба гравцеві у міні-футболі, у нього є. Маю на увазі те, у нього є все, що неможливо натренувати. Потрібно йому уважніше грати в обороні. Загалом, усе залежить від нього самого. Якщо працюватиме над собою, то стане хорошим гравцем.
– Микола Грицина. На початку сезону не мав достатньо ігрової практики. Вважаю, йому потрібно було довіряти більше. Це зрозумів уже наприкінці сезону. Загалом, якщо б поєднати якості Миколи та його брата Михайла, то вийшов би дуже хороший футболіст (сміється). Микола добре грає у відборі, може пробити по воротах та віддати передачу. Йому, як і Михайлові, потрібно набиратися досвіду. Значно легше себе проявити в команді, яка ні за що не бореться. Думаю, брати Грицини стануть непоганими гравцями.
– Тарас Кузь. Вважаю, може грати краще, потенціал у нього є і він ще повністю не розкритий. Своє недопрацювання бачу в тому, що він мало грав на початку сезону. За результатом команди для нього непоганий сезон, однак у грі потрібно додавати.
– Владислав Мазур. Майже не грав у цьому сезоні, а відтак занести собі його в актив не може. Вважаю, йому потрібно пограти ще у першій лізі. Хоч і на тренуваннях з досвідченішими колегами набирався досвіду, однак ігрова практика для футболіста найголовніше. Дані у нього є – може обіграти і пробити по воротах. За амплуа – центрфорвард. Великий мінус – культура пасу. Якщо її немає у міні-футболі, це дуже погано. На цим йому потрібно працювати вдень і вночі. Якщо буде тренуватися, думаю, чогось досягне.
Джерело – galsports.com
