Колишній гравець «Енергії» Андрій Луців зараз тренує команду «Енергія-Кардинал», що бореться за нагороди чемпіонату Львівщини.

Про свою теперішню роботу наставник розповів в інтерв’ю клубній прес-службі.  

– Не так давно було прийнято рішення про об’єднання двох шкіл – «Енергії» та «Кардиналу», – каже Андрій Луців. – У нас є дві четвірки. Один квартет сформований зі старших хлопців – 1989-91 року народження. В цій четвірці, зокрема, грають брати Грицини із «Кардиналу». В іншому квартеті молоді хлопці. Хтось тільки школу закінчив, а хтось щойно поступив у вищий навчальний заклад. Хлопці ще по-чоловічому не зміцніли, а тому старші суперники їх штовхають, товчуть. Через молодість мої хлопці можуть програвати фізичні єдиноборства. Але технічно та інтелектуально, впевнений, обидві наші четвірки на хорошому рівні. Переконаний, в майбутньому, якщо вони не залишать міні-футбол, продовжать працювати над собою, дехто із моїх хлопців гратиме в Екстра-лізі.

– Андрію, яке ваше головне завдання у роботі із «Енергією-Кардиналом»?
– Я повинен навчити хлопців грати у розумний футбол. Не є прихильником біганини на майданчику. Спершу потрібно передати підопічним розуміння футзалу. Вони повинні на майданчику добиватися перемоги завдяки своєму інтелекту та техніці. Так, дехто із нашої команди поступається «фізично» старшим суперникам (не маю на увазі витривалість чи швидкість, а чоловічу боротьбу на паркеті). Але ці огріхи вони компенсують інтелектом. Повторюю, ці хлопці здатні заграти на найвищому рівні. Деякими моїми підопічними уже цікавлять команди Екстра-ліги. Дехто із гравців моєї команди уже не є слабшим, чим деякі виконавці із «Енергії».  Просто їм потрібно кілька місяців потренуватися із командою Екстра-ліги, тоді вони без проблем підсилять представника елітного дивізіону.

– Кого маєте на увазі?
– Рідних братів Грицини. Вони навчалися у школі «Карпат», в футзалі десь півтора роки. Тим не менш, обоє уже готові виступати у команді майстрів. А нашій молоді потрібно ще 1-2 роки, щоби окріпнути, набратися сил. Їм же зараз тільки по 16-17 років. Працюю із ними три місяці, уже за цей час вдалося їх навчити грати в зонний футзал, в який значно важче грати чим кожен з кожним. «Енергія» почала так грати ще коли Микола Анатолійович Сич був головним тренером. Дехто із тодішніх «енергетиків» за рік не зміг навчитися тому, що мої хлопці навчилися за 2-3 місяці.

– Зважаючи на ваші слова, таке враження, що результат для «Енергії-Кардинал» не є визначальним?
– Завжди наголошую своїм підопічним, що вони повинні бути переможцями в усьому. Коли зустрічаються із дівчиною, грають в шахи, роблять ставки в букмекерській конторі. Всюди вони повинні бути лідерами. Завжди потрібно прагнути тільки максимальних результатів. А просто бавитися в футзал, прийти – побігати… Такого мені не потрібно. Тому ми боремося тільки за перше місце. Якщо чесно, не стежу за статистикою, не запам’ятовую хто голи забиває. Мені важливіше запам’ятати того, хто віддав точну і грамотну передачу. Хочу, щоби мої хлопці грали в такий футзал, як свого часу я грав із Сергієм Піддубним, Андрієм Паршиковим, Валерієм Легчановим. Ми один-одного розуміли із півслова, навіть не потрібно було домовлятися. Хочу навчити цього і своїх хлопців.

– Як оціните рівень чемпіонату Львівщини?
– Рівень дуже виріс. Дуже багато гравців, які покинули команди із першої й, навіть, з вищої ліги та перейшли грати на першість Львівщини. Практично у кожній команді є 1-2 виконавці, які пройшли вищу чи першу лігу. Звісно, є слабкі суперники, але чимало і сильних. Останнім часом багато команд зникло, гравцям ж потрібно десь виступати, ось вони і на першості області грають.

Джерело – energia.lviv.ua