РоссияСергей Абрамов: «Красивые голы – это наша импровизация, а не домашние заготовки»БразилияФалкао: «Фалкао – первый, Фалкао – второй, Маноэл Тобиас – третий»БразилияАллан: «Мечтаю попасть на чемпионат мира»БразилияВандер Кариока возвращается на площадкуКазахстанБиржан Оразов: «Лично я против натурализации. Лучше, чтобы играли местные пацаны»Испания«Барса» расстанется с тремя лидерами по окончании сезона-2020/21Италия«Италсервис Пезаро» – чемпион Италии-2020/21Испания«Бурела»: Ривера уходит, Рикер приходитСборная УкраиныЗбірна України (U-19) завоювала бронзові нагороди турніру «Futsal Week», Ткачук і Дичук у символічній збірнійКазахстанБиржан Оразов: «Хотелось бы попробовать себя в топ-чемпионатах, деньги тут не влияют»МолдоваВ’ячеслав Кожем’яка перейшов в «Балкан Фармасьютікалс»БеларусьБеларусь-2020/21. Высшая лига. Плей-офф. Финалы. LIVE!Сборная УкраиныЮнацька збірна України (U-19) боротиметься за бронзові нагороди на турнірі «Futsal Week»Россия«Синара» – чемпион России-2020/21!ИспанияМигель Андрес: «Самое важное, чему я научился – это честность, порядочность, трудолюбие и страсть к делу, которым я занимаюсь»Футзал в миреМФК «Байтерек» пополнился Салимбаевым и БайзаковымЖенский футзалНаталия Митрофанская: «Хочу оставаться в футзале, добиться в нем многого и вернуться в сборную»РоссияГабриэл: «В предстоящих матчах главное – дисциплина»ИталияМарсио Браншер: «Мне очень нравится играть, но я также люблю тренироваться»ГерманияПётр Шаталин: «Сомневаюсь, что в первый сезон Бундеслиги немецкие команды будут повально скупать легионеров»

Друга ліга України 2020/21. Суми. Підсумки сезону в Суперлізі

Підбиття загальних підсумків другого етапу чемпіонату у найвищому за статусом дивізіоні Сумщини


Минулої неділі (28 березня - прим. futsalua.org) відбулися матчі заключного туру Суперліги зимового чемпіонату Асоціації футзалу Сумщини, яка цього сезону мала статус відбіркового етапу Другої ліги чемпіонату України. Результати конкретно цього туру, якщо оцінювати їх максимально просто, десь навіть трохи примітивно, стали наче й цілком прогнозованими. Перемоги здобули саме ті колективи, які напередодні посідали у турнірній таблиці більш високі місця. Та зрозуміло, що насправді усе тут не так однозначно, як здається на перший погляд. Але зараз хотілося б коротко підбити загальні підсумки усього другого етапу чемпіонату у нашому найвищому за статусом дивізіоні, а не окремого ігрового дня.

Напевно, було б цілком логічно розпочати цей матеріал з оцінки виступів кожної з команд у цьому сезоні. Для когось він видався очікувано вдалим, когось підсумковий результат розчаровує, ну а дехто по-справжньому здивував. Отже, почнімо.
 

«CompService». Звісно ж, нуль набраних очок у п’яти матчах – не той результат, на який розраховували «комп’ютерники». Зрозуміло, що слова Олексія Тюріна, сказані в інтерв’ю пресслужбі АФС напередодні старту другого етапу чемпіонату, щодо того, що «CompService» буде намагатися втрутитися у боротьбу за призові місця, були, швидше, спробою мотивувати своїх гравців, ніж реальною оцінкою своїх можливостей. Дійсно, ну не казати ж, що команда хоче боротися за п’яте місце з шести? Та усе ж була надія, що зачепитися за умовні чотири-п’ять очок хлопцям буде цілком до снаги.

У ситуації саме з «CompService», нам здається, більш доцільно було б оцінювати виступи команди і у першій, і у другій частині чемпіонату загалом. Якщо порівнювати можливості комплектування складу «комп’ютерників» та їх суперників, сам вихід до Суперліги вже можна вважати таким собі спортивним подвигом. І тут одразу хотілося б заперечити тим, хто каже, що краще б команда не здобувала путівку до Суперліги, а грала на рівних зі своїми суперниками у Вищій лізі. З таким підходом можна із року в рік заявлятися у Другу лігу міста та стабільно приміряти на себе «золоті» медалі, але про який прогрес, про який розвиток колективу тоді може йти мова?

Окремо хотілося б сказати кілька слів про головну ударну силу «комп’ютерників» у вже минулому сезоні – Ігора Маценка. Зазвичай командні гравці не надто полюбляють, коли їх якось виділяють з-поміж решти одноклубників. Мовляв, будь-який успіх, навіть індивідуальний – це результат роботи усієї команди. Тим паче, якось не надто личить говорити про якісь особисті успіхи, коли у всього колективу справи пішли так собі. Тим не менш, Ігор дійсно виділявся, якщо не якоюсь ефектною грою, то дуже пристойною результативністю. Найбільш показовим став якраз другий етап змагань, коли Маценко записав на свій рахунок дев’ять з дванадцяти (!) командних голів. Він відзначався у кожній з п’яти ігор. Більш того, лише у поєдинку з «Lex VSK-СумБуд» за «CompService» забив хтось, крім нього самого.
 

«Lex VSK-СумБуд». Якщо відкинути усі деталі, то саме «будівельники» стали авторами неймовірної сенсації зі знаком мінус. Із року в рік вони стабільно претендували на чемпіонство, і цього сезону, навіть з поправкою на потужність «Рятувальника» і «Агросвіта», від них очікували медалей. Та давайте спробуємо копнути бодай трохи глибше. Що ми бачимо по факту? «Бронзовому» третьому місцю, як і четвертому, підопічні Валерія Шепеля поступилися лише за додатковими показниками. Можна лише здогадуватися, наскільки прикро залишитися без медалей через гіршу різницю забитих та пропущених м’ячів серед трьох команд. Таким чином усе виглядає формально. Насправді ж усі чудово розуміють, що фатальною для «Lex VSK-СумБуд» стала поразка від «Явора» вже у першому турі Суперліги. І ось у цьому контексті жалітися на долю немає особливого сенсу, адже винна у тій поразці була саме команда. Якщо б «будівельники» тоді не програли, або хоча б програли з трохи кращою різницею у рахунку, то усе було б зовсім інакше. Як мінімум, подальша ситуація була б під їх контролем. Але який сенс зараз розмірковувати над тим, що і як могло б бути? Маємо конкретний факт у вигляді п’ятого місця, яке жодним чином не відповідає амбіціям команди. Тепер залишається лише зробити правильні висновки, щоб виправити свої помилки у майбутньому.

Як і у «CompService», у «Lex VSK-СумБуд» на другому етапі чемпіонату був яскраво виражений бомбардир – Олександр Яценко. На його рахунку шість забитих м’ячів з десяти командних. На відміну від Маценка, Яценко не відзначався стабільною результативністю на усій турнірній дистанції. Чотири зі своїх шести голів Олександр забив якраз у ворота підопічних Тюріна.
 

«Спартак» (Валіївка). Саме валіївський «Спартак» можна вважати найбільш загадковою командою Суперліги. Ще від початку сезону було складно передбачити, на що реально вона може претендувати. З одного боку, команда доволі непогано укомплектована. Як мінімум на рівні міського чемпіонату усі гравці пограли більше, ніж достатньо. Ну а якщо вже говорити саме про футзальний досвід виступу на більш високому рівні, то тут варто було б відзначити Станіслава Смоляка, ну і, звичайно ж, Руслана Костенка, який, незважаючи на вік, усе ще дасть фору багатьом молодим виконавцям. Проте, у багатьох суперників кадровий потенціал був не гіршим, а тому потрібно було брати ігровою дисципліною та самовіддачею. У підсумку «спартаківцям» вдався дивовижний старт з переможною серією, яка фактично й стала фундаментом для виходу з групи з першого місця. Після цього виступи Шевкунова та компанії були вже менш стабільними, ну а на другому етапі взагалі вдалося обіграти лише «CompService» та «Явір». Наскільки вдалим можна вважати такий виступ? Мабуть, самим валіївцям хотілося б більшого. Проте, зайти у призи з першої ж спроби вдається далеко не усім. Для першого сезону саме такого складу у змаганнях під егідою АФС можна поставити якщо не тверду четвірку, то, як мінімум, четвірочку з мінусом. Головне, що команді є, куди рухатися та до чого прагнути далі.
 

«Явір». Команда-сенсація. Цікаво, чи знайшовся б на старті сезону хоча б один любитель футзалу, який цілком серйозно та свідомо сказав би, що «Явір» зможе поборотися за медалі Суперліги? Як і у випадку з «CompService», сам вихід краснопільців до найсильнішого дивізіону сприймався, як сенсація, непересічне досягнення. Знаходилися і ті, хто казав, що хлопцям пощастило і у Суперлізі з таким складом ловити нічого. Риторика трохи змінилася вже після того, як «Явір» у першому ж турі обіграв «Lex VSK-СумБуд». Обіграв, що важливо, із різницею у два м’ячі. Про те, що це дуже важливо, ми дізналися вже трохи згодом, а спочатку усіх здивував сам факт такого локального тріумфу. Потім був цікавий поєдинок зі «Спартаком», ну і, звісно ж, зустріч з «Рятувальником», яка ледь не завершилася ще одним неочікуваним результатом. Ну а далі — перемога над «комп’ютерниками». Аж надто тішитися з приводу підсумкового рахунку ми б не радили, адже у виконанні команди Олексія Тюріна це вже була гра у дуже авантюрному стилі. Більш важливим тут є сам факт здобуття чергових трьох залікових балів, які тут і зараз були на вагу золота. Або, точніше, бронзи.

Що ще дуже підкупає у «Яворі», так це те, що команда здобула такий результат у складі, сформованому саме із вихованців футболу Краснопільщини. Такий ось, назвемо це так, спортивний патріотизм зараз зустрічається дуже нечасто. Дуже логічним і красномовним у цьому плані був перехід до лав команди вже по ходу сезону Ігора Шелеста, який встиг принести своєму новому старому колективу достатньо користі.
 

«Агросвіт». Можна припустити, що гравців команди з Рижівки, та й конкретно граючого тренера Максима Мисловського, після заключної гри переповнювали трохи суперечливі емоції. З одного боку, друге місце у хорошому, цікавому чемпіонаті з доволі непоганим рівнем конкуренції – цілком собі хороший результат. Сезон команда пройшла впевнено і рівно, до останнього зберігаючи турнірну інтригу. З іншого боку, у хлопців просто не можуть не виникати думки про те, що чемпіонство було дуже близьким, а тому й певний психологічний осад міг залишитися. Запорукою успіху рижівців, звісно ж, стала якісна комплектація складу. До кістяка досвідчених випускників футзальної школи СумДУ, частина з яких ще зовсім нещодавно вигравала Першу лігу чемпіонату України, було додано кілька якісних молодих виконавців, ну і Кукса та Удодік, отримуючи нагоду вийти на майданчик, загальну картину не псували. У випадку з цим колективом окремо виділяти когось із гравців дуже важко та й, мабуть, неправильно. Чимало важливих м’ячів забивали Велієв та Пустовойт, а на першому етапі чемпіонату, наприклад, добре проявляв себе Літній. Та основна сила команди, мабуть, полягає саме у колективних діях.

На відміну від більшості команд Суперліги, у «Агросвіта» сезон ще не завершився. Вже сьогодні підопічні Максима Мисловського стартують у Всеукраїнському фіналі АФЛУ. Маючи певний досвід спостережень за цим колективом впродовж сезону, ми очікуємо на цей турнір з певним оптимізмом. Ну а загалом хотілося б просто побажати представникам нашого чемпіонату успіху. Переконані, що усі футзальна Сумщина, незалежно від якихось своїх вподобань та пріоритетів, буде за них вболівати.

«Рятувальник». Ну і нарешті ми дісталися до чемпіона. Мабуть, це якраз той випадок, коли перемога команди у найвищому дивізіоні АФС не викликає жодних питань та не ставиться під сумнів. «Рятувальник» цього сезону зіграв виважено та прагматично, так би мовити, на досвіді. Якщо взяти до уваги одразу два етапи чемпіонату, то підопічні Ігора Салівона, як, наприклад, і «Агросвіт», зазнали двох поразок за сезон (у рижівців ще була нічия у матчі проти «Сервіс Люкс»), але різниця у тому, що «рятувальники» втратили очки там,де це не було критичним, а ось у вирішальних матчах вони досягли максимального результату. Звісно, був ще й поєдинок з «Явором», перемогу у якому було вирвано вже на останній хвилині. Та це, мабуть, лише додає тріумфу команди певного шарму та підкреслює її бійцівські якості. Разом з перемогою у Суперлізі «Рятувальник» здобув право представляти Сумщину у плей-оф Другої ліги чемпіонату України. Саме сьогодні команда із Ромен зіграє у Сєвєродонецьку перший матч проти місцевого «Фаворита». Як і у випадку з «Агросвітом», бажаємо хлопцям удачі та тримаємо за них кулаки!

Джерело - АФС

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2016-2021 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.