Одним з лауреатів футзального сезону, що днями завершився на Вінниччині, став МФК «Блік», який до титулу чемпіона Супер-Ліги додав бронзові медалі Відкритого чемпіонату міста. Про те, яким був для команди сезон-16/17, чому команду за кілька днів до його початку довелося збирати, знаходячись в цейтноті, в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів граючий президент МФК «Блік» Євген Олійник.
- Не складно тягнути на собі таке сумісництво? І капітан, і гравець, і президент…
- Мені зараз 32 роки, і думаю, що рік-другий я ще пограю, буду прагнути бути максимально корисним команді, як гравець. А потім вже буду переходити виключно на керівну роботу, і більше приділяти свого часу для того, щоб розвивати команду.
- А як щодо гравців? Чи вони вже звикли, що президент поруч з ними бігає, і в разі чого, десь можуть і напхати за помилку на майданчику?
- Коли ти президент – це одне, а коли ти гравець команди і коли ти робиш помилку, то тобі дійсно може зробити зауваження будь-який гравець, навіть той, що молодший за тебе. Через це я до себе дуже строго ставлюсь. Намагаюся не пропускати тренування, на майданчику повністю віддаватися грі і, по мірі можливості, не припускатися помилок.
- Скільки років Ви вже очолюєте команду?
- Зараз команді «Блік» йде вже четвертий рік. «Блік» – це назва моєї торгової марки. Бізнесом я займаюся вже давно, і в ньому зараз є кілька напрямків. Один з них – натяжні стелі. Ми є виробниками, і працюємо по всій Україні. А нещодавно ми відкрили в компанії рекламний напрямок, який має назву «Блік-прінт». Це виготовлення різноманітної друкарської продукції в широких форматах. Щодо чисельності працівників, то у вінницькому регіоні їх приблизно 25, а якщо загалом по країні, то це більше, ніж 150 людей.
- Як Ви для себе прийшли до думки утворити футзальну команду?
- Футбол у мене у крові з дитинства, але більше у якості фаната та вболівальника. Я ніколи професіонально футболом не займався. Безпосередньо футзалом захопився та почав грати приблизно у 26 років, а до того займався різними іншими видами спорту. Але у футзал я закохався дуже швидко. Мене, до того ж, ще запросили на посаду віце-президента Асоціації футзалу Вінницької області. Тоді і почав потроху збирати власну команду. Перший рік у нас був початковий, а потім вже на другий-третій рік пішли перемоги, вигравали якісь трофеї та кубки. Прагнув залучати до команди молодих гравців, які приходять на тренування, які горять бажанням перемагати. Вважаю, що великі перемоги в нас ще попереду.
- На етапі створення з кого складалася команда «Блік»?
- Починалося все з товаришів, з друзів, тож і рівень був відповідний. В свій дебютний рік в чемпіонаті з 17-ти команд ми посіли 14-те місце, якщо не помиляюсь. А вже потім почалося підсилення складу, і були вже призові місця.
- Був такий момент, що Ви зрозуміли, що заразилися футзалом?
- Футзал дає азарт у кожній грі, і навіть у разі поразки, наскільки вона болісно сприймається, але гра надає емоції. Вони різні при перемогах та поразках, та навіть після невдачі у тебе з’являється мотивація працювати більш наполегливо, щоб в наступній грі вже перемогти. Мушу сказати, що в мене є якесь відчуття, що якби я перейнявся цією справою раніше і почав займатися футзалом у більш ранньому віці, хоча б років в 17-18, мені здається, я би жодного дня не втрачав і працював би на тренуваннях так, щоб сягнути до рівня наших сильніших команд.
- Яке досягнення Ви для своєї команди вважаєте по-справжньому першим успіхом?
- Точно не знаю навіть, що обрати. Чи коли ми вперше стали чемпіонами області, або, можливо, коли ми два роки тому були другими в місті, і пропустили попереду себе команду «Енергетик». Ці два досягнення були для нас основними.
- Розкажіть більш детальніше про склад команди, про головного тренера, якого Ви нещодавно запросили.
- Зараз у нас в Вінниці така ситуація, що в нас немає професіональних тренерів з футзалу. Є тренери, які працюють з дітьми, але тренерів, які можуть знайти підхід до дорослих гравців з досвідом, таких немає. Ми запросили тренера, але зараз я не хочу називати його ім’я. Думаю, що ми з ним підпишемо контракт на початку сезону. Це кваліфікований тренер, всі хлопці його поважають.
- Все ж за нетривалий термін встигли на собі відчути, що таке бути без тренера і з тренером?
- Це зовсім різні справи. Дуже сильно змінився тренувальний процес, який став дуже цікавим. Ми стали працювати над тактикою, над тим, як правильно розташовуватися на майданчику, відпрацьовувати дії в захисті та атаці. Через це ми стали більше грати саме в футзал.
Ви трошки раніше питали про склад – перед цим сезоном команда «Блік» втратила дуже багато гравців. Десь за 5 днів до старту чемпіонату у мене в команді залишилось 5-6 гравців. Тому треба було терміново щось робити. Довелося сісти на телефон, обдзвонювати молодих хлопців, і за декілька днів мені вдалося зібрати достатньо непоганий колектив із 12-13 гравців. Це, можливо, і небагато для повноцінного тренувального процесу,бо треба розуміти, що це аматорський футзал. Примушувати людину приходити на тренування неможливо, і якщо у когось є особисті справи, то людей вже не вистачає. Тому, я планую до комплектації команди цього міжсезоння підходити заздалегідь, і вирішив для себе, що буду робити ставку на молодь.
- Хотілося трошки почути пояснення з Вашого боку. Ви сказали, що почали обдзвонювати людей, щоб залучити до команди, але ж тут треба знати, кому дзвонити, а не використовувати телефонну книгу. І не є шляхом терміново переманювати гравців з інших команд, бо це не зовсім етично.
- За попередні роки багато гравців чули про мене особисто, дуже добре знали команду «Блік». І були такі серед новачків, яких я раніше не запрошував, тому що команда була укомплектована, і я вірив, що в мене є команда. Але все ж таки часу було обмаль, і деякі хлопці позаявлялися в інші команди. Довелося спілкуватися з футбольними тренерами, щоб вони мені на когось дали рекомендацію. Певну допомогу в той складний час надав мені і президент Асоціації футзалу Вінниччини Дмитро Руденко. Таким чином, по одному, по два гравця, які були вільними на той час, і довелося комплектувати команду, щоб було ким розпочати чемпіонат. Є у нас в команді хлопці по 17-18 років, 32 роки – це найстарші.
Є такі гравці, що працюють. Багато є, хто навчається. Є хлопці з числа переселенців, вони приїхали з Донецька, навчаються в Донецькому національному університеті.
- Але тоді і не було головного тренера – хто ж займався тренувальним процесом?
- Я і займався. Окрім того, потрібно було вирішувати організаційні питання – місце та зручний час для тренувань, щоб все для гравців було комфортно.
- А це велика для Вінниці проблема, знайти зал та час для тренувань?
- Півні труднощі є. Коли вже розпочинається сезон, то пробити час для тренувань дуже складно. Для цього потрібні знайомства, і ми прагнемо з цим не затягувати, і «забивати» за собою стабільний час упродовж всього сезону.
Є у нас в цьому питанні і радісні новини. Місто виділило бюджет на те, щоб зробити реконструкцію старого залу, це спорткомплекс СКА на Фрунзе. Там будуватимуть новий зал, і буде проведена реконструкція старого залу. Окремо буде тренувальний зал, і окремо – ігровий. Це буде великий плюс для вінницького футзалу, і дещо зніме напругу.
У мене дуже великі сподівання, пов’язані з цим залом. Я поставив перед собою завдання працювати з командою, яка в нас є зараз, але й хочу утворити дитячу команду. Хотів би завантажити тренера, щоб він працював і з дітьми 8-9 років, готував їх.
- Повертаючись до відкритого чемпіонату міста, в якому «Блік» посів третє місці, чи можна казати, що та селекційна робота, яка була проведена на початку сезону, виявилася якісною?
- Загалом – так. Але хотілося б, звичайно, першого місця. Не вийшло в нас поїхати на Всеукраїнський фінал, і не пройшли ми на Елітний фінал. Дійсно, можливо, цього сезону ми і не були на 100 відсотків готові, щоб грати за змаганнях такого рівня.
На деякі останні матчі чемпіонату «Бліку» довелося виходити без гравців, які грали в той же час у футбольних командах. Можливо, було б потрібно, щоб тренери з великого футболу давали дозвіл футболістам дограти останні матчі в футзалі. Я розумію, що в них теж вже починається тренувальний процес, але в нас вже залишалися лічені ігри. Та й самим гравцям це йшло б на користь.
- В яких саме футбольних клубах ті гравці, без яких Ви залишись в кінці чемпіонату?
- Один гравець поїхав до Чехії, інший до Словаччини, третій – у нас в Вінниці залишився. Але це теж для мене досвід на майбутнє.
- Окрім місцевих змагань, за межами Вінниці «Блік» в турнірах приймав участь?
- Минулого року ми їздили на Елітний фінал. Зіграли в Одесі 5 матчів – в трьох перемогли, а зупинилися на стадії чвертьфіналу в першій лізі. Для нас це був дуже хороший досвід. Дуже сподобався організаційний рівень, грали в двох залах. Дуже було цікаво, вся команда була у захваті.
- Напевне, є і бажання знову зіграти на всеукраїнському рівні. Якою Ви вбачаєте перспективу для себе в футзалі, для команди «Блік»?
- Зараз трошки перепочину, а потім почну приглядатися до тих, хто би міг підситити команду. Досить вже посідати другі-треті місця, хочеться виграти чемпіонський титул та представляти Вінницю на Всеукраїнському фіналі. В напрямку інформації про команду – нещодавно ми створили сайт, тому в планах подальша з ним робота, щоб сайт був інформативним. Є в мене в команді 2 основних гравці, вони готові за цю справу взятися, знають, чим живе команда.
Хотів би ще сказати про одну свою думку на перспективу. Хотілося б об’єднати в одну команду найсильніших футзалістів, які є в Вінниці. А в Вінниці є дуже сильні футзалісти! І саме з них зробити професіональну команду. Можливо, і під назвою «Блік». Можливо, ця команда і іншу якусь матиме назву.
- Наскільки ця ідея має під собою базу для реалізації?
- Мені здається, що тут потрібно об’єднання зусиль кількох людей, які теж люблять футзал. Не розривати команди на різні ліги. Я в дружніх стосунках з багатьма президентами клубів, і, думаю, що рано чи пізно якесь поєднання інтересів буде. А якщо ні, то я сам все зроблю. Мені здається, що в нас і вболівальники сумують за великим футзалом. Навіть на матчі чемпіонату міста дуже багато людей приходить, а якщо до нас приїдуть справжні професіонали, і це красиво подати через рекламу, через телебачення – це був би великий плюс для Вінниці.
Наша візитка
МФК «Блік» (Вінниця), рік створення – 2013.
2014 рік Чемпіон Супер-Ліги з футзалу серед аматорських команд Вінницької області сезону 2013-2014 р. р.
2015 рік Чемпіон літньої першості з футзалу 2015 року. м. Вінниця.
2016 рік Срібний призер Вищої Ліги з футзалу сезону 2015-2016 р. р. м. Вінниця. Володар Кубку Вищої Ліги з футзалу 2016 року м. Вінниця. Учасник Елітного фіналу Аматорської футзальної ліги 2015-2016 р. р. 8-10 квітня. м. Одеса.
2017 рік Бронзовий призер Вищої Ліги з футзалу сезону 2016-2017 р. р. м. Вінниця. Чемпіон Супер-Ліги з футзалу серед аматорських команд Вінницької області сезону 2016-2017 р. р.
Джерело - http://futsal.com.ua
