Sport Arena поспілкувалася з президентом Урагану Олександром Бубеном про останні зміни в українському футзалі після зустрічі керівників клубів Екстраліги та важливі моменти в нинішньому житті Урагану.
 

 

— Минулого тижня ви побували в Києві на зустрічі керівників клубів Екстраліги, де визначилось чимало важливих нюансів проведення наступного сезону. Вважаючи довгу тривалість — більше 5-ти годин, обговорення проходило непросто?

— Здебільшого обговорювався формат чемпіонату та Кубку України на наступний сезон разом з календарем, що забрало багато часу та сил. У деяких президентів були певні побажання щодо старту в чемпіонаті в зв’язку з локальними питаннями, але загалом нам вдалося прийняти спільне рішення.

Від себе скажу, що дуже позитивним моментом стала присутність на зустрічі президента хмельницького Соколу. Довгий час він не відвідував подібні збори, і зараз було цікаво та корисно, дивлячись одне одному в очі, почути і від нього про нагальні проблеми та конфлікти. Дуже приємно, що нам вдалося переговорити та зняти деякі гострі питання.

Загалом же на зборах було обговорено багато важливих питань, в яких вдалося прийти до спільного рішення. Проте був момент, який сприйнявся неоднозначно, і його ухвалення відкладено (щоб з часом утвердити це одноголосно) — це залучення єдиного рекламно-комерційного партнеру для Екстраліги. Тут мається на увазі розміщення клубами та АФУ логотипу партнера як в залах, так і на футбольній формі. Але тут виникли певні дискусії. В першу чергу, поки на цю тему замало інформації. І хоча всі погодилися в доцільності пошуку такого партнеру, питання було відкладено до отримання конкретні пропозиції та більш чіткої інформації. На мій погляд, нам однозначно треба рухатися в цьому напрямку. За останні роки ми вже багато зробили для популяризації футзалу, і наступним природнім кроком має бути залучення такого партнера та продаж Екстраліги як певного продукту.

— Наскільки відомо, також клуби традиційно хвилював арбітраж та супутні зміни в його системі…

— Загалом певні проблеми-конфлікти залишилися — зокрема і щодо суддівства та оцінювання арбітражу. Але, на мій погляд, керівництво АФУ надало достатньо аргументів, які свідчать, що процес контролю суддівських помилок та рішень є системним. В цьому секторі сформувався системний підхід, всім важливим моментам приділяється увага, а рефері мають свій рейтинг.

Мене, як президента клубу, хвилювала ця тема, але загалом я бачу питанні суддівства корисні рухи. Нам показали, як складається цей рейтинг, і як судді з поганими показниками не допускаються до роботи на матчах. Як на мене, з кожним роком якість арбітражу підвищується. Можливо, не так швидко, як хотілося б, але ми бачимо позитивну тенденцію.

Також президенти наголошували на тому, що людей зі старої системи суддівства треба просто змінювати. Вони, можливо, і хотіли б змінюватися самі, але не зможуть цього зробити — так вони влаштовані ментально. Ніхто не хоче виходити з цієї зони комфорту та проходити через конфліктні ситуації. Проте, тут же виникла дискусія, що не так багато людей готові судити футзал. Адже в футзалі набагато менші гроші, ніж у футболі, і ясно, що арбітри хочуть судити великий футбол, а вже по залишковому принципу потрапляють в сюди.
 

— Раніше говорилося, що АФУ хоче максимально обмежити контакт арбітрів з клубами для уникнення підозр та запобігання корупційних ситуацій…

— Ми проговорювали різні моменти, пов’язані з корупційними речами. Тут всі визнали, що в таких випадках повинна повноцінно працювати система судових та правоохоронних органів. Нам потрібно прийти до того, щоб в разі виникнення підозри клуби могли напряму звернутися до правоохоронних органів, які будуть не уникати розслідування цих моментів, а, навпаки, — максимально долучатися до справи. Особисто я пропонував принаймні в самій АФУ призначити такого собі нейтрального комісара, який би відслідковував всі ці моменти та міг незалежно від всіх збирати потрібні матеріали справи.

Але в результаті прийняли рішення, що в першу чергу потрібно відсторонити клуби від контакту з арбітрами. Для цього треба прорахувати всю вартість їх роботи на матчах (включаючи дорогу та перебування в місті) та зараннє виплачувати цю суму в АФУ, а не самим арбітрам. Щоб клуб взагалі не був причетний до роботи арбітра та його забезпечення, а у інших не було приводів думати, що «там щось не так».

— Одним з найголовніших моментів, як ви зауважували вище, було обговорення формату Екстраліги на наступний сезон. Наскільки вірогідною була зміна існуючого формату?

— Ми довго обговорювали різні схеми проведення чемпіонатів, але все ж вирішили залишити нинішній формат, з плей-офф. Проте залишається невирішеним питання з мотивацією команд, які не потрапляють до плей-офф і в березні фактично завершують чемпіонат. З цього приводу поки немає певного рішення, хоча і озвучувались варіанти створення певного турніру на зразок Кубку Ліги чи т.п.

Якщо ж говорити про нинішній формат та календар, то загалом він обіцяє бути стабільним. До речі, тут прийнята дуже гарна зміна щодо графіку плей-офф та Кубку України. Раніше Фінал чотирьох Кубку розривав плей-офф (був між 1/4-ю та 1/2-ю), а зараз буде проходити перед чвертьфіналами — це сприяє цілісності графіку проведення плей-офф.

— Напередодні було відомо, що Ураган та ХІТ підтримують варіант нового формату — з двома етапами та відокремленням верхньої шістки. Чому ваш клуб виступав за таку схему проведення чемпіонату?

— Ми керувалися тим, що потрібно шукати нові моделі проведення чемпіонату, щоб запобігти втрати зацікавленості команд та збільшити кількість матчів. Але пізніше, розмірковуючи над цим, ми не побачили, що запропонований формат не стане альтернативою нинішній схемі. Навіть якщо зробити два етапи та дві групи, все одно певна кількість команд залишається мало мотивованою. Головна проблема, озвучена президентами, — після гарантування собі конкретного місця в плей-офф команди втрачають зацікавленість до інших матчів регулярної частини та починають займатися підготовкою до самого плей-офф. В результаті виникають матчі, які не дуже цікаві глядачам.

Проте сам плей-офф викликає до себе підвищену зацікавленість і вболівальників, і ЗМІ, а це основний критерій змін. Якщо глядачі та ЗМІ кажуть «нам це цікаво», то це пріоритет у виборі та формуванні формату чемпіонату. Тому наша пропозиція поки не пройшла, і тут ще багато впирається в кількість команд. Якби в Екстралізі грало більше 10-ти команд, то і можливості у виборі цікавих моделей були б більше.
 

— Які зміни очікують (якщо взагалі очікують) сам Ураган у новому сезону? По завершенні минувшого сезону в клубі говорилося про плюси та мінуси пройденого етапу — як це може вплинути на подальший розвиток Урагану?

— В першу чергу все залежить від зовнішнього та внутрішнього ресурсу. Тобто, від наявності якісних гравців та можливостей заключати з ними контракти, які містять переваги над пропозиціями інших клубів. Наприклад, ми б хотіли бачити в Урагані братів Грицин, але в результаті вони пішли в Білорусь. Або запросити когось з Локомотиву, але не можемо витримати ринкові умови та переважити інші пропозиції.

Тому працюємо та будемо рухатися з тими, хто є зараз. Втішає, що в команді залишаються ветерани, а також ми оформлюємо відносини з Петром Шотурмою, що дає можливість повноцінно розраховувати на нього в наступному сезоні. Як вже говорилося раніше, замість Ігоря Байдака ми запрошуємо Романа Колтка — тут розраховуємо на його досвід та стабільність, якої не було у трьох наших голкіперів в минулому сезоні.

Так, ми вже попрощалися з трьома гравцями, але разом з тим підготовку до нового сезону почнемо з так званим «розширеним списком» людей. Переглянемо декілька гравців з інших українських клубів, а також запросили на перегляд добре знайомого Урагану Ореста Боргуна. Тобто, спробуємо максимально втримати своїх хлопців та розвивати потенціал молодих гравців. У нас достатньо таких виконавців, але в минулому сезоні вони не показали, як вони можуть викладатися на всі 100. Тому будемо приділяти більше уваги функціональній готовності та загальній готовості команди. Приклад в фіналі чемпіонату Іспанії Барселона — Інтер Мовістар показав, що саме завдяки гарній функціональній готовності можна змітати навіть такого суперника як Мовістар.
 

Роман Колток, uragan.if.ua

— Максим Павленко та його тренерський штаб залишаються повноцінно на своїх місцях?

— Ми продовжили контракт з Павленко на наступний сезон. Так, це знову в деякій мірі — спроба. Адже Максим очолив Ураган тільки в кінці минулого сезону, і побачити його по-справжньому в стабільній роботі (коли ти готуєш команду і йдеш з нею по сезону) ми не змогли. Але його праця на посту головного тренера викликає у нас довіру.

Тому ми зберігаємо весь тренерський штаб, і розраховуємо на компетенцію і досвід Павленко — як гравця, так і тренера, який вже вигравав чемпіонат. Сподіваємося, що його нові вимоги, які відрізняються від методів роботи Івана Скіцко, зараз будуть сприйняті правильно і принесуть користь, не допустивши такої різниці в очікуваннях і результатах, як це було в минулому сезоні.

— По завершені сезону ви «доторкнулися» до питання легіонерів… Наскільки сьогодні актуальний та можливий прихід в Ураган закордонних гравців?

— Не думаю, що сьогодні ми зможемо привернути увагу високоякісного легіонера. Загалом, це можуть бути поодинокі випадки з прийнятними контрактами. Але це може бути, а може і не бути. Наразі конкретних пропозицій немає.

Проте ми відкриті до співпраці в різних напрямах і прагнемо бачити у себе різних гарних гравців. Для цього в клубі створюється певна, можна сказати, мобільна структура, яка дозволить краще готувати футзалстів та підвищувати їх клас. В рамках цього в Урагані створюється друга команда, яка дасть більше простору для роботи з гравцями. Це дозволить відразу відібрати кращих для Екстраліги, а тим, хто не дотягує, працювати та отримувати ігрову практику, щоб вийти на відповідний для першої команди рівень. Тому ми ні з ким не прощаємось, а розраховуємо мати широкий конкурентоспроможний склад, який розрахований і на Ураган-2 в Першій лізі.
 

— В цьому році Ураган створив команду з пляжного футболу та заявився в чемпіонат України. Як виникла така ініціатива, і навіщо це потрібно клубу?

— Нещодавно у нас з’явилася чудова інфраструктура — дитяча академія, де разом з іншими полями був побудований і піщаний майданчик. Це покриття загалом не «конфліктне» з футзалом та потребує мінімум адаптації, там ми можемо поводити тренування з фіз. підготовки та заняття іншого типу. А, враховуючи, що цей майданчик має стандартні розміри та може повноцінно приймати матчі з пляжного футболу, то виникла ідея розвивати цей вид спорту в нашому місті.

Після того ми вирішили самі проводити турніри, а також заявитися і в чемпіонат України. Правда, команда була зібрана з самих різних гравців та виглядала «солянкою» — трохи наших, трохи підтягнули кваліфікованих пляжних футболістів, а тренера запросили з Дніпра. І так провели перший турнір, який залишив тільки позитивні враження. Та й загалом ми бачили раніше, що наші гравці, які літом грали в пляжний футбол, чудово зміцніли та стали цікавіше виглядати на футзальному майданчику. В результаті дехто з цих хлопців нещодавно потрапляв у склад молодіжної збірної України. Це користь для хлопців — в пляжному футболі є такі елементи, які дуже корисні в футзалі. Тут дуже гарний приклад Ігоря Борсука — він грає так, як не грає ніхто у нас в футзалі, і це приносить результат.

Ну і не відкидаємо мету загалом популяризувати в Івано-Франківську beachsoccer та beachvoley. Ми сподіваємось, що згодом у нас знайдеться партнер, який підтримає цю ініціативу та допоможе вивести її на серйозний рівень. Також, заявившись на цей сезон,  ми сподіваємося в майбутньому прийняти етап чемпіонату України та показати, що хочемо створити в Івано-Франківську пляжний футбол високого рівня. І хоча зараз ми там програємо (і багато програємо), але загалом бачимо перспективу. До того ж, нещодавно при підтримці влади ми змогли вдосконалити майданчик, побудувавши там накриття та зробивши його всесезонним. По суті, зараз це — унікальна споруда для всього українського пляжного футболу.

Джерело - https://sportarena.com