Український латераль італійської «Савіатести Мантуї» Богдан Гуменюк перейшов в оренду в «Джовінаццо». Команда з однойменного міста зараз виступає в групі С Серії А2 (другий рівень італійського футзалу) і бореться за виживання. У групі С 11 команд і «Джовінаццо» після 18 турів посідає 9 місце з 11 учасників. Команди, що посядуть 10 і 11 місця, понизяться у класі.  21-річний український латераль вже встиг зіграти 2 матчі за свою нову команду.
 

Зліва направо: Богдан Гуменюк, Енріко Рікорді (воротар "Аква і Сапоне"), Олександр Гуменюк

Нагадаємо, що у складі «Савіатести Мантуї», яка виступає в Серії А, є ще один українець – 18-річний Олександр Гуменюк. Юний український латераль є братом Богдана і регулярно потрапляє в заявку команди на матчі чемпіонату (19 разів), але до повноцінного дебюту справа поки що не дійшла. 

Після переходу українця місцеве видання «InCittà Giovinazzo» поцікавилося думкою про українця тренера Піно Мілелли, який тренував Гуменюка, коли очолював «Мантую». Піно Мілелла – колишній гравець збірної Італії з футзалу, тренер футзальних «Пальманови», «Мілану», «Верони» та низки інших італійських клубів. Нижче наводимо переклад цього матеріалу:

«Це неймовірно серйозний хлопець і він дуже хороший у грі один на один, обдарований технікою і швидкістю». Ось як Піно Мілелла описує Богдана Гуменюка, свого гравця під час роботи в «Мантуї» протягом двох сезонів з 2017 по 2019 рік, який кілька тижнів тому опинився в оренді у ломбардському клубі «Джовінаццо».

Візитну картку українець 1999 року народження вже намалював проти «Бульдога Лукреції». Дебют, який навіть був би прикрашений голом, якби стійка не позбавила його радості від взяття воріт.
 

«У «Мантуї» U-19 він багато забивав, – згадує Мілелла, – хоча його характеристикою, яка мене найбільше вразила в той час, була його доступність (мається на увазі, що Гуменюк не пропускав жодного тренування чи матчу, не зважаючи на великі відстані, які йому доводилося долати, щоб туди доїхати – прим. futsalua.org). Він дотримувався всіх тактичних вказівок і багато із них застосовував. У нього в крові цей вид спорту і присутня культура тренувань. Він завжди на 100% відданий справі, використовуючи як вказівки тренера, так і своїх товаришів по команді».

– З ким у нього був найбільший зв’язок на той час?
– Він перебував під захисним крилом Ніколи Палермо, якого зараз знову зустрів у «Джовінаццо». Окрім цього, Богдан завжди дуже шанобливо ставився до команди, і цінував кожну пораду, бо він хотів рости. За цю смиренність його любили всі.

– Він як губка, що готова просочуватися знаннями, але вже має хорошу базу.
– Він амбідекстер, добре технічно підготовлений і дуже швидкий при вмиканнях: своєю швидкістю в обмеженому просторі він відмінно ловить суперників зненацька. Його типова дія? Обійти суперника і вдарити по воротах. Він має високий ритм і змушує супротивника переслідувати його. Богдан ніколи не зупиняється: він рухається навіть без м'яча, і це часто дозволяє йому створити чисельну перевагу або «розвантажити» м'яч і піти отримувати пас на дальню штангу. За швидкістю, спритністю і витривалістю він нагадує Вінченцо Монтеллу (віцечемпіон Європи у складі збірної Італії з футболу, чемпіон і володар Суперкубку Італії – прим. futsalua.org): дуже швидкого гравця, який завжди у грі та допомагає своїм товаришам по команді як у фазі наступу, так і у фазі захисту.

– Коротко, справжня «колючка» для опонентів, новий латераль, доступний тренеру Міці Грассі (головний тренер «Джовінаццо» – прим. futsalua.org)?
– Так, крім усього іншого, він дуже добре зіграв весь чемпіонат за «Геллас Верону» в Серії С1, і подальша оренда в «Санджованезе» в Серію В, безумовно дозволили йому продовжити зростати далі за ці два роки. Враховуючи його юний вік, досвід був тим, чого він потребував найбільше. Сподіваюся, що він зможе зробити свій внесок у порятунок «Джовінаццо» від вильоту і виконає це добре, бо він на це заслуговує. Я був би подвійно щасливий, оскільки в суботу в перш чергу я перевіряю результат «Джовінаццо». Я також переконаний, що він там буде щасливий, бо Богдан – хороший їдець. Пам’ятаю, як він з апетитом їв на передігрових обідах багато макаронів, навіть з хлібом. Аспект, про який я не забув навіть через два роки (посміхається).

Ентузіазм і подих молодості безумовно зроблять свій внесок у справу «зелено-білих», покликаних підняти голову після останніх поразок.

Андрій Гулій за матеріалами InCittà Giovinazzo