Головний тренер «Viva Cup» Роман Перадзе підбив підсумки виступу команди на Кубку Водяна, розповів про кадрові питання, подальші плани підготовки до старту у вищому дивізіоні і дербі паперових стаканчиків.
 

– Остаточна назва – «Viva Cup». Слово «Моноліт» фігурує, скажімо так, тимчасово.
 

– За документами це та сама команда, просто з іншою назвою. Можна сказати, що це продовження «Моноліта», але не у всіх було бажання, щоб команда так називалася і тому назва інша. Загалом це продовження всієї тієї системи, але зі зміненою назвою. 2013 рік – це той рік, коли спонсор «Viva Cup» прийшов в наш клуб, тому і вирішили розмістити цю дату на емблемі.
 

– Якщо чесно, то я й сам не знаю. Хочете – враховуйте, не хочете – не враховуйте (посміхається).
 

– Якщо чесно, я був не в курсі, а тепер будемо знати. Обов’язково запитаю у спонсорів щодо цього. Тепер це буде для нас принципово (сміється).
 

– Ми не розраховували на результат. Нашим завданням було пограти, відчути рівень команд Екстра-ліги і нам це вдалося. Ми зіграли з чемпіоном і срібним призером минулого сезону – це був дуже корисний досвід для нас, перш за все в плані розуміння для наших хлопців, щоб вони самі зрозуміли, що можуть грати на такому рівні і ні в чому не поступатися супернику. Просто у нас є досвідчені гравці, а є й такі, які взагалі ніколи не грали на такому рівні. 
 

Загалом ті завдання, які ми ставили на Кубок Водяна, були виконанні, а результат для нас був далеко не на першому місці. Якщо бу нас було завдання грати на перемогу, ми б виступали основними гравцями, а так у нас були задіяні усі 12 виконавців. У нас «зламався» воротар і мені довелося терміново шукати другого голкіпера. Взяв 18-річного хлопця Дмитра Мирошниченка, який з нами потренувався тільки 5 днів, і то я йому дав можливість пограти, щоб він себе відчув в колективі.
 

– Так, буде.
 

– Руслан Положій.
 

– Його не буде. Людина просто прийняла рішення, що професіональний спорт не для неї. Йому хочеться грати в своє задоволення, а в нашій команді це неможливо. Завжди, коли ми когось беремо в нашу команду, я кажу: «Хлопці, в першу чергу відвідування тренувань». Навіть коли ми грали на аматорському рівні. Зараз це зрозуміло, але коли ми грали на аматорському рівні, у нас завжди було по 4 тренуванння на тиждень. Переважно ми розраховували саме на тих, хто ходив на тренування. Перший час у нього була мотивація відвідувати тренування, але потім вона зникла. Молоді гравці почали його витісняти, тому ми і розійшлися.
 

– Насправді на сьогоднішній день Перша ліга чемпіонату України за своїм рівнем навіть поступається багатьом чемпіонатам міст, наприклад, Києва чи нашого Харкова. Не хочу нікого образити, але моя особиста думка саме така.

Щодо спортивного принципа, то ми раніше грали і в Першій лізі, і в Екстра-лізі, постійно виступали в Кубку України. Ми намагалися не випадати з обойми професіональних команд. Навіть коли ми пішли з Екстра-ліги, то потім все одно тренувалися принаймні по 4 рази на тиждень. У нас завжди було бажання повернутися на професіональний рівень, але не дозволяли фінанси. Ми постійно мали непогану команду і в Кубку України регулярно доходили до команд Екстра-ліги. На мою думку, в ігровому плані ми їм не поступалися, але програвали насамперед через відсутність досвіду. А щодо спортивного принципу вже не мені вирішувати.
 

– Тоді багато команд закінчували не дуже добре. В той період і донецький «Шахтар» знявся з півфінала Кубка України і чемпіоната, і ще багато команд знялися зі змагань та припинили своє існування. Такі часи були важкі.
 

– Не можу сказати, що у нас такий «стрибок» (посміхається). Просто порахували бюджет і вирішили, що зможемо потягнути цю цифру.

Хочеться, щоб росли молоді пацани. Наше основне завдання – виховувати молодь, давати їй можливість проявляти себе. Багато наших вихованців зараз грає в інших клубах на провідних ролях. Я вважаю, що ті хлопці, які зараз є у нас в команді, готові зробити крок вперед і було прийняте рішення грати найперше для того, щоб вони мали можливість зростати.
 

– Ми будемо боротися і робити все, що в наших силах.
 

– В своєму післяматчевому коментарі на Кубку Водяна ви сказали, що вашим завданням є просто вигравати кожен матч. Але ж, певно, є і конретні завдання?

– Ми їх поки що не обговорювали, але можу на дати 100%-ву гарантію, що в кожній грі ми будемо ставити завдання перемогти. Це навіть не обговорюється. А з конкретними завданнями на сезон ми визначимося найближчим часом і перед стартом чемпіонату обговоримо їх з командою.

– Де будете приймати домашні матчі?

– Будемо старатися приймати в Палаці спорту «Локомотив». Я в середу їздив спілкувався щодо цього питання, але там не вийде прийняти усі ігри. Сподіваємося, що три перші матчі приймемо там, а щодо наступних будемо спілкуватися ближче до тих дат.
 

– Так.
 

– Ми повернулися в Харків і у нас на цьому тижні тренування. На наступний тиждень домовилися зіграти дві товариські гри з «ДЕ Трейдингом» (вівторок, четвер). Також постараємося знайти команду, щоб ще зіграти у суботу. Потім уже з понеділка почнеться тижневий цикл конкретної підготовки до виїзду в Хмельницький на матч із «Соколом».

– В заявках на попередні турніри і Кубок України минулого сезону у вас було чимало досвідчених гравців – Валерій Замятін, Олександр Кондратюк, Костянтин Сколотій. Чи побачимо ми їх у новому сезоні?

– Ми з ними розсталися. В січні було озвучено, що в наступному сезоні ми хочемо грати в Екстра-лізі. Ми з хлопцями поговорили хто реально потягне, а хто – ні. Обговорили, що треба багато тренуватись, проводити збори, фізично приводити себе у порядок. Комусь заважають травми, у когось уже немає фізичних можливостей витримувати фізичні навантаження Екстра-ліги. Тому було прийнято рішення розстатися. В команді залишилися ті, хто готовий витримувати навантаження і рухатися вперед.
 

– Склад, який виступа на Кубку Водяна остаточний чи ще буде якесь підсилення?

– Це основний склад. Також ми ще залучаємо 16-17 річних хлопців, але перважно до тренувань. Потихеньку будемо їх і до ігор залучати, але наразі вони не готові, щоб конкурувати.

– В цьому сезоні знову змінили формат вищого дивізіону і повернулися до схеми з плей-оф. Що ви скажете про це рішення?

– Мені здається, що плей-оф завжди цікавіше, бо це шанс для будь-якої команди. От в минулому сезоні «Продексім» відірвався від усіх на 8 очок і особливого інтересу вже не було. А плей-оф цікавий для всіх: перемога в регулярному чемпіонаті не гарантує тобі чемпіонства і у будь-якому випадку за «золото» бореться 8 команд. В усіх розвинутих футзальних країнах – Іспанії, Італії, Росії, завжди був плей-оф. Думаю, що це правильне рішення.

Андрій Гулій, ​futsalua.org