Степан Струк (№44) в матчі проти харківського "Локомотива"
Влітку футболку срібного призера минулого чемпіонату - "Енергії" одягнув вихованець львівського футзалу Степан Струк. Цього сезону новобранець вже у пяти матчах зявлявся на майданчику, щоправда, відзначитись голами йому ще не вдалось.
– Ще минулого сезону ти був лідером та головним бамбардиром іншої львівської команди – "Кардиналу". В "Енергії" ж тобі ніхто не міг гарантувати місце в основі. Чому зважився на перехід?
– Влітку зі мною зустрівся віце-президент «Енергії» Володимир Фелишин. Запитав – чи не хочу спробувати себе у складі «енергетиків»?. Потім була зустріч вже з президентом клубу Олександром Стефанківим. Він ствердив, що команда зацікавлена в моїх послугах. Я не довго вагався. Загалом перемовини тривали до двох тижнів. Контракт уклав на три роки. Чому зважився? Цікаво грати за команду, перед якою стоїть завдання перемагати у кожному поєдинку.
– Попри такі максимальні вимоги, новий сезон "Енергія" розпочала не надто вдало. В турнірній таблиці команда наразі лише четверта...
– В першому турі ми яскраво і впевнено перемогли чемпіона "Шахтар". Не залишили їм жодного шансу. А потім був матч невикористаних нагод в Луганську. Причому, не використовували свої нагоди ми, а "ЛТК" з трьох моментів витиснув три голи. Далі провели не погані поєдинки з "Монолітом" та "Таймом". В пятому турі у нас був виїзд в Суми. Це навіть пояснити важко. "СумДУ" - один з аутсайдерів і ми пропускаємо від них шість голів. Ну, не фартове місто Суми для "Енергії". Та, здається, зараз свою гру уже "знаходимо". В останніх турах вже здобули впевнені перемоги.
– На чому зараз розставляє акценти головний тренер Юрій Кобзар?
– У листопаді у нас складні ігри з "Єнакієвцем", "Локомотивом" та "Планетою-Міст". Передусім потрібно зібратися, очок втрачати вже не можна. Юрій Іванович постійно наголошує, що в захисті потрібно грати спокійно і ловити суперника на його же помилках.
– До слова, початок сезону не лише для твоєї нової команди важкий. Перших пунктів в турнірній таблиці не може взяти "Кардинал"...
– В міжсезоння команду залишило багато гравців. На їх місце прийшли інші футзалісти й, напевно, їм наразі потрібен час. Можливо, нема ще порозуміння на майданчику. Читав інтервю наставника Романа Свища, так він говорить, що команда ніби не погано грає. Головне, щоб була гра і бажання, а результат прийде. Я продовжую вболівати за них. Переконаний це тимчасові невдачі.
– З ким з енергетиків товаришуєш?
– З усіма загалом в непоганих стосунках. В "Енергії" товариський колектив. А так дружу з Сергієм Вацяком та Тарасом Кузем.
– Поза футзальним майданчиком маєш якісь захоплення?
– Хобі немаю. Вільний час проводжу з сімєю. З дружиною Юлею навчалися в одній групі у Комерційній академії. Почали зустрічатися лише на пятому курсі. До того були просто добрими друзями. З тим футболом, не мав багато часу аби їй приділити. Девять місяців тому кохана подарувала мені доньку Вікторію. Тепер після матчів одразу поспішаю додому. Зараз найулюбленіше завдання - бавитись з донечкою.
– Дружині часто квіти даруєш?
– Лише на різноманітні свята. Напевно, треба частіше...Буду виправлятись...(Сміється)
– У Львові є улюблені місця?
– Ходимо з донечкою гуляти в парк Костюшка, до Оперного театру. Найбільше Вікторії подобається в палаці Потоцьких.
– Якби не футзал, чим би займався Степан Струк?
– Грав би у футбол (Сміється).
– А якщо б і футболу не існувало?
– Важко відповісти. Все життя минає в тренуваннях, іграх. Я народився на Левандівці. Якийсь час виступав за команду місцевого заводу. Потім запросили в "Кардинал". Двічі на тиждень грав за них на першість міста. Далі була друга і перша ліги чемпіонату України. У 2004-у році виступав за "Техно-центр" з Рогатина. Це вже був рік у великому футболі. Але в душі все ж більше подобається футзал, тому повернувся у Львів і продовжив виступати за "Кардинал".
– Відомо, що в тебе є власна автівка. Любиш кермувати?
– Так, є "Лада" 99 моделі. Люблю кататись, але не назвав би це захопленням. Якщо довго сиджу за кермом - сильно втомлююсь.
– Чого прагнеш досягти з "Енергією"?
– Прогнози річ невдячна. Про нагороди й титули думати рано. Наразі хотілось би більше проводити часу на майданчику й забивати голи.
– Чим запамятались перші матчі у складі "енергетиків"?
– Гадаю, памятні голи й перемоги попереду. Та вже тепер особняком можу виділити перемогу над «Марріоном». До цього мені ще у складі "Кардиналу" не вдавалось досягти у матчах з цією командою бодай нічиєї...
Джерело – http://www.energia.lviv.ua
