П’ятий за ліком «EPICENTR BROVARY OPEN CUP» повторив рекорд за географічним розмаїттям учасників (7 міст) і хоч не став таким масовим як попередній (12 команд), проте за рівнем команд видався точно одним з найсильніших за історію проведення. Можна сміливо стверджувати, що це один з найсильніших товариських турнірів на аматорському рівні на футзальній мапі України.

Усі передстартові прогнози збулися і у півфіналах зустрілися дійсно чотири найсильніші команди на турнірі. Боротьба була настільки рівною і запеклою, що переможців визначали лише за допомогою серій пенальті. Ну а фінал… Що про нього казати? Цей матч видався гідним завершенням броварського турніру. 
 

Зайвим підтвердженням того, що організатори роблять все правильно є те, що усі учасники висловили бажання приїхати у пристоличне місто і на наступний  турнір.

Традиційно перейдемо до переможців у індивідуальних номінаціях:

Найкращий гравець – Сергій Степаненко
Найкращий воротар – Віталій Воронков
Найкращий бомбардир – Дмитро Долгов (5 голів)

Ми ж спробуємо у форматі номінацій виокремити найцікавіші моменти броварсього Оупен Капу.

Сенсація турніру

Перемога «Епіцентру К44» (Бровари). Скажемо відверто, що шанси господарів на перемогу перед турніром розглядалися нижче інших півфіналістів. Однак, мабуть, саме тому ця перемога і має стати для підопічних Станіслава Гончаренка ще більш цінною. «Жовто-блакитні» продемонстрували, що  повна самовіддача, велике бажання і грамотна тактична підготовка здатні перемагати вищий клас і більший досвід. Броварська команда певно була наймолодшою на турнірі, а це теж про щось та й свідчить.

Традиція турніру

Дмитро Долгов – найкращий бомбардир. Втретє поспіль. Що ще додати? Як-то кажуть: «стабільність – ознака майстерності». Так, звісно, можна згадати, що Сергій Степаненко теж забив п’ять голів, а може навіть і шість, якщо врахувати гол у ворота «Епіцентра К2», записаний як автогол Гордієнка. Проте не будемо применшувати заслуг харківського бомбардира.

Найкраща підтримка

«Епіцентр К» (Одеса-2). На турнір у ролі групи підтримки приїхала прекрасна половина колективу, включаючи і директора гіпермаркету. І, що важливо відзначити, група підтримки не просто приїхала, а дійсно гучно і емоційно підтримувала свою команду. За такої підтримки гріх було не вивезти які-небудь медалі.

Гол турніру

Перший м’яч Сергія Степаненка у фінальному матчі «Епіцентр К44» - «Епіцентр К6». Сергій сам відібрав м’яч у Юрія Гринчука і метрів з 32-х від поперечини забив у порожні ворота. Хоча його другий м’яч, який він забив в дотик з 36 метрів навіть не піднімаючи голови теж гідний цього звання.

Нереалізований момент турніру

І ця номінація теж відійде гравцям «Епіцентру К 44» (Бровари) за матч з «Епіцентром К2». На 30-й хвилині матчу «жовто-блакитні» вибігли в контратаку, але удар Володимира Капустіна відбив Юрій Балашев, а добивання Володимира Поночовного і повторне добивання Антона Антоненка прийшлися у поперечину. Причому всі три удари були нанесені з меж штрафного майданчику.

Порятунок турінру

Віталій Дєнюжкін («Епіцентр К6») на 40-й хвилині матчу проти «Атлетика» (Бровари). Микола Гнезділов потужно пробив з 7-ми метрів у дальній кут, але Віталій дивом встиг зреагувати і ногою відбив цей удар, причому відбив так, щоб Володимир Яришев не зумів зіграти на добиванні.

Факт турніру

«Епіцентр» (Харків-3) вперше за всю історію проведення турніру залишився без його нагород. Хоча представники Слобожанщини виграли Кубок престижу, тож додому поїхали не зовсім з порожніми руками.

Матч турніру

Фінальний матч «Епіцентр К44» (Бровари) – «Епіцентр К6» (Київ). Матч вдався таким, яким і має бути фінал, і не треба дивитися на фінальний рахунок, адже боротьба, напруга і інтрига були присутні практично до останньої хвилини.

Джерело - Андрій Гулій, прес-служба ФФзК