Проблеми із зором з'явилися у Вадима Швеця із самого дитинства, але він їх приховував. Йому не подобалося, що однолітки вигадують прізвиська людям в окулярах. Та ставши спортсменом, не вдалося тримати в таємниці проблему із зором. Нині Вадим - гравець національної збірної України з футзалу серед спортсменів з вадами зору. Суспільне Суми поспілкувалося з ним та ще з двома гравцями збірної - Олексієм Заволовим та Романом Васильєвим.

"Окуляри вдома брав і там же їх і ховав, щоб ніхто не бачив. В інституті займався футболом, а футзалом почав займатися у Гладова (тренер - ред.). Він помітив, що в мене все виходить, але каже - а в тебе із зором все гаразд? Я ж йому не міг сказати, що погано бачу. Два роки я це приховував. Потім одного разу вони самі побачили, як я підійшов до дошки з оголошеннями і почав читати дуже близько, прискіпливо. І після цього мені рекомендували пройти медкомісію", - згадує гравець національної збірної команди України з футзалу серед спортсменів з вадами зору Вадим Швець.

Це команда, яка тренується у Сумах і до складу якої, в переважній більшості, входять сумчани. Тренують команду теж сумчани. Головний тренер - Микола Чхайло, старший тренер - Ігор Кравченко та тренер Володимир Гладов.

"У шостому класі я навчався в Києві, в спортінтернаті училища з фізичної культури. І на щорічному диспансері у лікарні окуліст мені заборонив займатися контактними видами спорту, такими як футбол, хокей і тому подібними. Вже професійну кар'єру я не міг ніяк розвивати, тому грав на обласному рівні, на районному, в різних змаганнях. Потім дізнався про таку збірну, виявилося що я підхожу, і тоді дізнався про такий вид спорту, як футзал", - розповідає інший гравець збірної, Олександр Заволовий.
 

Олександр Заволовий

Спортсмени у національнй збірній України - це люди з частковою втратою зору, категорії Б2, Б3, розповідає начальник сумського регіонального центру "Інваспорт" і колишній гравець збірної Роман Васильєв. "Візуально, може й не видно, що ці люди відрізняються від звичайних спортсменів, але в реальності - їм складніше грати," - говорить він.
 

Роман Васильєв

"Часто люди питають - як ти взагалі з таким зором бачиш м'яч. Все залежить від освітлення в залі - чи ми граєм під освітленням денним, чи під світлом ламп. Буває, світло від вікна падає на підлогу і важко зорієнтуватися", - розповідає про особливості гри Олександр Заволовий.
 

Протягом останніх десяти років команда не опускалася нижче призових місць, говорить Роман Васильєв. Вони - чинні чемпіони Європи та світу.
 

"Завдяки футзалу, побував у багатьох країнах - Туреччина, Японія, Італія, Корея", - згадує Вадим Швець і додає, що в мріях - участь у Паралімпійських іграх. "Хотілося б, щоб футзал додали до олімпійських видів спорту, і - взяти участь у Паралімпійських іграх, і їх виграти", - розповідає гравець.
 

Вадим Швець

"Хотілося б здобути звання заслуженого майстра спорту, як у моїх колег по збірній," - говорить Олександр Заволовий.

"Ми націлені на 2023 рік, в плані стоять змагання в Бірмінгемі - це будуть всесвітні ігри, які вже досить давно не проводились", - говорить про плани Роман Васильєв.

Національна збірна України з футзалу, говорять спортсмени, для них не просто дружна команда. "Ми - як маленька сильна родина. Добре спілкуємось, товаришуємо, знаєм, в кого які трапляються негаразди, в кого які удачі відбуваються в житті. Все ми підтримуємо, і все у нас добре", - говорить Вадим Швець.
 

Що відомо

 

 

Джерело - Маргарита Марченко, Альона Гайдукова, Анна Скрипняк, Суспільне