Президент одного із грандів Вищої ліги Parimatch чемпіонату Києва ФК «SKIDKA» Олександр Репеха розповів як створювалася команда, чого забракло для більш глобальних успіхів, як змінювався бюджет команди, чому колектив залишив Віктор Пантелейчук, якими є проміжні підсумки в цьому сезоні і куди віцечемпіон Києва може заявитися у майбутньому.

– Як зароджувалася команда «SKIDKA»?
– Це було дуже давно. Напевно, десь 2010 року. Я закінчував Національний університет державної податкової служби України в Ірпені і ми всі займалися футболом. Потім почали заявлятися на всі аматорські турніри і потихеньку створився колектив, який базувався і тренувався в Ірпені. От з часом ми й дійшли до такого рівня, що беремо участь у все більш престижних турнірах. Можна сказати, що все зародилося і пішло з Ірпеня, бо ми там вчилися, там були друзі, там сформувався колектив, та й багато хлопців із цього міста грає.

– В різні сезони приналежність команди визначали по-різному, пишучи то Ірпінь, то Київ. Як все-таки правильно?

– На першому етапі ми, звісно, перебували в Ірпені. Можна сказати, що команда на 80% складалася з ірпінських хлопців-студентів. На сьогоднішній день ситуація помінялася і ми перебралися в столицю. Відсотків на 80-90 у нас гравці із Києва або ж із усієї України. Тренувальний процес у нас відбувається в столиці, та й усе інше, що пов’язано з командою теж. Тому тепер це київська команда.

– Які ваші успіхи в ірпінських змаганнях?
– Можна сказати, що Ірпінь – це наше улюблене місто. Ми щороку за будь-якого розкладу заявляємося в чемпіонат цього міста. Щосезону ми там в призерах – 7 разів його вигравали і багато разів посідали друге місце. Ми починали з цього чемпіонату, але пішли далі і от вже дійшли до того, що беремо участь в Кубку України.

– Ви тричі грали у змаганнях АФЛУ: стали переможцем Першої ліги Елітного фіналу АФЛУ-2015, а у Всеукраїнському фіналі АФЛУ вилетіли на стадії чвертьфіналу 2016 року, і програли у серії пенальті вирішального матчу 2019 року. Чого забракло, щоб довести цю справу до перемоги?
– Ми не дотягнули ці всі турніри до переможного завершення, бо постійно беремо участь в 4-5 змаганнях. Зрозуміло, що хлопці фізично не витягнули. За складом і всіма іншими ігровими параметрами ми, мабуть, були №1, але нам забракло «фізики». Наскільки я пригадую турнір 2019 року, то після півфіналу 2-3 гравця поїхали змагатися в Київ, а після цього повернулися грати фінал з «ІнБевом». Думаю, що це зіграло велику роль у підсумковому результаті. Я вважаю, що десь тут може є і вина тренера, але це вже неважливо. Хоча всі думали, що ми переможемо. Дійшли до фіналу і нібито були сильніші за житомирян, якщо брати по грі, але характер настрій і дисципліна б’ють все. «Пивовари» нас переграли за рахунок бажання.

– Чи є гравці, яких ви можете назвати легендами клубу?
– У нас є капітан Андрій Мар’євич, який грає вже років 12-13. Я його пам’ятаю ще коли йому було 18-19 років. Він з футболу перейшов у футзал. Ми цінуємо тих гравців, які крокують з нами дуже довго. Є такі футзалісти, які з нами виросли і грають. Мар’євич, як приклад. Це дійсно капітан і така людина, яка в житті жодного тренування не пропустила, живе футболом, переживає за «SKIDK’у». Це справжній капітан, який в команді перебуває більше 10 років.

Звісно, що у нас додаються так звані «легіонери», але ми не знаємо, що буде завтра –  хтось може прийти, а хтось піти. Проте, як показує практика, все-таки хлопці із Ірпеня перебувають в команді по 5-10 років – Мар’євич, Ткаченко, Щериця. Вони за нас бігають з 18 років.
 

– Ви довгий час виступаєте в чемпіонаті Києва і Бізнес-лізі. Який із цих турнірів вам більше подобається і чим?
– Взагалі ми щороку заявляємося в 4-5 турнірів. Зрозуміло, що граємо в Ірпені, а цього року ще і в Бучі. В Бізнес-лігу заявляємося щороку, а трохи згодом перейшли на футзал в чемпіонат Києва. Звісно, що нам ближчі ті турніри, де грають 4+1. Бізнес-ліга вже трохи відходить на задній план, тому що формат 5+1 нас не сильно влаштовує. Важко грати 5+1, а потім перелаштовуватися на 4+1.

Ми жодного разу не вигравали Бізнес-лігу і тому це принципове питання. Будемо заявлятися до останнього поки її не виграємо. Цього року за рівнем команд турнір слабкіший, але ми все одно там змагаємося, бо все-таки хочемо в ньому перемогти, а в чемпіонатах Києва та Ірпеня ми вже здобували золото. От ще не вигравали КФЛ і дебютували в цьому турнірі – там теж якісні змагання з хорошими командами.

– Як змінюється бюджет команди? Він постійно зростає чи в кризові роки зменшується?
– Нібито у нас гравці й не додаються, але бюджет щороку зростає, бо все навколо дорожчає, наприклад, заявкові внески. У нас ніколи не було такого, щоб в якийсь із сезонів витрати зменшилися. Бюджет йде вгору, а результат став трохи гірше. Ще є такий фактор, що може з меншим бюджетом у нас було більше бажання, більша віддача і серйозніший настрій, а зараз витрати все більше, а результат все гірше. Якось воно так. Думаю, що це не тільки у нас, бо фінанси вирішують не все.

– Довгий час вашу команду очолював Віктор Пантелейчук. Як прийшло рішення про зміну тренера?
– Ми з Віктором знайомі дуже довго, навіть грали разом і починали з ним всі ці ірпінські турніри більш аматорського плану. Я ж теж грав у футбол і ми з ним були в одній команді. Запропонували йому тренувати «SKIDK’у», а він: «Я із задоволенням. Багато молодих гравців – це дуже цікаво». Так і почав тренувати. Він очолював «SKIDK’у» років 7 і прийняв рішення піти сам, тому що йому було важко працювати на 2-3 фронти. Все ж таки у нього є «Griffin». Він грав за «Griffin», а нас тренував, і не міг прийти на наші матчі. А ви ж розумієте ситуацію, коли ми граємо з «Griffin’ом»… Віктор сам прийняв таке рішення, що треба бути десь в одному місці.

– Як оціните півторарічний період під керівництвом Олега Шуста?
– Якщо говорити про період з Пантелейчуком, то тоді чемпіонат Києва був слабкіше, ніж зараз. Останні два сезони чемпіонат Києва неймовірно конкурентний, є багато дуже сильних колективів. Звісно, Олегу набагато складніше. Наша команда останні 4 роки майже не оновлювалася, а щоб постійно бути в чемпіонських перегонах, потрібно щороку додавати людей, оновлювати склад, підбирати більше молоді. В принципі, Олег перейшов на тренерську роботу з досвідом у футболі, зараз проходить курси і набирається досвіду. Сподіваюся, що у нас із ним все вийде, але все залежатиме від Олега.

– Після першого кола команда посідає 5 місце в Parimatch чемпіонаті Києва, 3 місце в Parimatch КФЛ, але одразу вилетіла з Кубку України. Якими ви бачите проміжні підсумки за першою половиною сезону? Можливо, кадрового потенціалу не вистачає на все?
– На першому етапі цього сезону ми втратили одного із провідних гравців, але нібито на його місце додалося два. Втім, озвучений вами результат однозначно провальний. Ми про це думаємо і ні в якому разі не сидимо склавши руки. Щодня спілкуємося з Олегом і розмірковуємо як вийти із цієї кризи. Проте в середині сезону важко щось робити, навіть якихось гравців знайти складно. У нас кульгає воротарська лінія: є Анікєєв і Дядюнець, але якось ми ніяк не можемо знайти «свого» голкіпера. От воно і зіграло свою роль. Плюс тренувальний процес будемо змінювати.  

Насправді ніхто не задоволений результатом – ні я, ні тренер, ні гравці. Важко швидко, різко і кардинально щось поміняти на друге коло. Знову повернемося до того, що доведеться чимось закидати, а не факт, що воно дасть свої результати. До того ж, у нас багато травмованих гравців. Якийсь був збіг обставин, що на початку сезону 2-3 лідери були не готові. Поки вони набирають і можна сказати, що ще не набрали оптимальних кондицій.

Можна сказати, що цей сезон у нас із найбільш провальним стартом, але ми не здаємося і на друге коло щось будемо міняти, спробуємо зачепитися. Для нас 5 місце в чемпіонаті Києва – це удар. Але ще раз скажу, що в цьому році неймовірно сильний чемпіонат. Напевно, один із найсильніших в історії – це 100%. Всі колективи більш-менш укомплектовані. Пам’ятаю, років 3-5 тому були ми, «Альтернатива» і ще хтось такий, як «Griffin», а зараз з’явилося багато сильних команд – «INTER», «СЕРВІТ»… В принципі, і внизу не все так просто, бо «ХІТ-2» може забрати очки у будь-кого.
 

– Які завдання на цей сезон?
– Я вам скажу так, як це бачу я. Всі кажуть, що ми постараємося виграти усі матчі. Насправді ж по тій картинці гри, що ми зараз маємо, можна сказати, що друга четвірка на сьогодні не готова. Кажу, як є. Вірю, але дуже важко буде зачепитися за перше місце в чемпіонаті Києва. Ми будемо старатися, але шансів з такою грою дуже мало. На сьогоднішній день команда не готова. Ми бачимо всі ці проблеми. Я дивлюся кожну гру і все розумію. Будемо налаштовуватися і битися, але нам буде важко.

– А які глобальні цілі стоять перед «SKIDK’ою»?
– Насправді плани у нас великі. Хочеться вигравати все, але розуміємо, що конкуренти щороку стають міцніше. На наступний рік робитимемо перезавантаження. Цього року перше коло у нас провальне, але подивимося, що буде у другому. Будемо думати і планувати, щоб постійно перебувати в лідерах, щоб на нас більше налаштовувалися інші команди. Щоб бути на вершині, треба щодня спілкуватися з тренером, думати що змінювати і як розвиватися, бо буде дуже важко утриматись серед лідерів.

– А як щодо планів на Першу чи Екстра-лігу України?
– Перша ліга України на сьогоднішній день взагалі не проблема, але її нема. Щодо Екстра-ліги будемо дивитися і думати. Давно були такі плани, але не хочу нічого загадувати. Розумієте, у нас 80% гравців працюють і переходити на більш масштабні турніри вкрай складно, бо в когось робота, а у вихідні він хоче побути з сім’ю, і виїзди не дуже зручні.

Якщо йти вище, то треба здійснити перезавантаження і все-таки робити більшу ставку на молодь. Це глобальний крок і ми над ним розмірковуємо. Будемо дивитися по ситуації, а поки що так. Навіть якщо у наступному сезоні ми не опинимося в Першій лізі України чи де-інде, то заявимося на звичні для нас 4-5 турнірів і будемо намагатися бути нагорі. Для нас навіть місце нижче другого вже є провалом. Хоча, у попередньому сезоні ми взяли срібло чемпіонату Києва, але для нас і це вже був незадовільний результат.

Джерело – ФФзК