Жіночий футзальна команда «Толна» і в цьому році укріпила свій склад гравцями з «Біличанки-НПУ», серед яких і Ірина Мельничук. Це місто і спортивний зал не є чужими для воротаря, адже раніше вона вже виступала тут.
 

Український десант у  "Толні". Зліва направо: Ірина Марченко, Ірина Мельничук, Берта Петраваль (гравець "Толни" U-15), Марія Васковець, Вікторія Соломаха
 

- Я знаю, що ви не вперше приїхали в Толну.
- Саме так, - сказала завжди усміхнена Ірина Мельничук.  Ще сім років тому з «Біличанкою-НПУ» я приїжджала на Thelena Cup і тоді мені вдалося трохи ознайомитися з містом і країною. 

- Вам тут подобається?
- Атмосфера маленького міста захоплює тим, що з деяким умовностями тут усі знають одне одного, що відстані не такі великі, щоб їх не можна було пройти пішки. Таке неможливо уявити вдома. У Києві ми витрачали дві години на день на дорогу, щоб доїхати на тренування в університет.

- Що ви скажете про команду?
- Угорська основа складається з відмінних і досвідчених гравців, але мені дуже прикро, що я не зможу зіграти в одній команді з Ходован Едіт. На товариському турнір був зворушливий момент прощання з нею. Це також показує, що «Толна» не лише команда, а й справжня сім'я.

– Що ти думаєш про майбутній сезон?
– Думаю, що наступний сезон буде дуже цікавим, адже рівень чемпіонату росте. Я чула, що кожна команда підсилюється і це добре для вболівальників. Я сподіваюся, що у наших фанів буде привід для радості, бо вважаю, що у цьому році у нас є всі шанси завоювати медалі. Наш тренер має більше гравців, ніж у минулому році, і тому у нього є можливість варіювати склад, але це не означає, що ми будь-яка травма не принесе нам проблем.

- Чому ти перейшла в «Толну»? 
- У будь-якому випадку я хотіла спробувати свої сили закордоном, щоб побачити як я зможу себе проявити в іншій країні і чи достатньо мені моїх знань і умінь. Можна сказати, що це найбільший виклик у моєму житті. Мій тренер і українки, які грали тут в попередньому сезоні, переконали мене, що якщо я перейду сюди, то опинюся в хорошому місці.

– Що б зробило особисто тебе щасливою наприкінці сезону?
- У тренуваннях і матчах я хочу зробити все від себе залежне, щоб допомогти команді досягти поставлених перед сезоном цілей. Як спортсмен, що ще я можу хотіти, як не яскраву медаль на моїй шиї?


Джерело - https://www.teol.hu