Два роки тому дніпровська команда «ЮВІКО» голосно заявила про себе, здобувши перемогу у другому Всеукраїнському фіналі Аматорської футзальної ліги України. Але рік тому «ЮВІКО» не зміг захистити свій титул, зазнавши на турнірі, який проходив в Житомирі, фіаско. Це спонукало керівництво клубу до перегляду своєї кадрової політики. Це могло не знайти відображення на результатах, але тільки не на упевненості в доцільності прийнятого рішення. Які зараз завдання ставить перед собою «ЮВІКО», в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України президента клубу Миколи Хайлова.

- Під своєю теперішньою назвою команда грає вже 4 роки, до цього ми виступали як «Рембуд», «ДСМ», тобто на базі цих двох команд і була утворена команда «ЮВІКО». Нас є троє друзів, які раніше грали разом – Юрій, Віталій і Коля, звідси і склалася назва «ЮВІКО». Ми довго над назвою думали, були варіанти «Інтер», ще якісь. Спонсорів у нас якихось немає, на честь яких називати команду, тому зупинилися на «ЮВІКО». Ми разом грали, з Віталієм ще в «Будівелі» починали разом у Другій лізі, потім через різні причини – травми, робота – завершили кар’єру в футболі. Юрій також грав у футбол в іншому місті. Тут нас в Дніпрі футбол знову об’єднав, і зараз все лягло на наші плечі. Найбільше досягнення – ми чемпіони другого Всеукраїнського фіналу Аматорської футзальної ліги України. Це було в Запорожжі, а наступного року в Житомирі ми зіграли не так, як хотілося б. Хоча кістяк команди був той же, але ми приїхали як чемпіони, а на нас налаштовувалися, мабуть, нам десь корона на очах завадила.

- Прийшов час щось змінювати?
- Зараз у нас взагалі перехідний момент стався. У нас був головним тренером Олександр Дмитрович Юзік, ми з ним розпрощалися, і зараз ми запросили Олександра Кабаненка. Це відома в нашому футзалі персона і чудовий спеціаліст. Сподіваємося, що з ним у нас будуть кращі результати. З приводу кадрів – деякі гравці тримаються за спідницю, і зникли з невідомих причин зі зміною тренера. Останню гру ми грали вшістьох, двоє людей були травмовані, деякі просто зникли. Кістяк команди складають такі гравці, як Станіслав Гора, який голись грав ще за «Будівел». Є три гравці з Кривого Рогу, які минулого року грали в «Приваті», молоді хлопці 94-95 року народження. У них гарне ставлення до ігор, до тренувального процесу. Ми їх запросили до себе, допомогли з помешканням.

Ставку ми робимо на молодь, але з молоддю все складно – десь вони слабохарактерні, приходять та уходять, відсіваються, чомусь не витримують. Деякі одразу хочуть грошей багато, але ж так не буває. Потрібно спочатку навчитися бити по м’ячу, а потім вже заробляти гроші. Але ми все рівно будемо дотримуватися цього напрямку. Після того фіаско, якого ми зазнали на фіналі АФЛУ, ми команду розпустили, і набрали молодих, які грають навколо кістяку з досвідчених хлопців.

- Як такі зміни відобразилися на турнірних результатах?
- Результатами ми незадоволені, тому що після останнього туру ми йдемо на останньому місті. Тому й відбулася зміна на тренерському містку. Ми розуміли, що запросивши молодь, будемо не в змозі претендувати на високі місця, тому що рівень чемпіонату в Дніпрі зараз дуже виріс. Багато хлопців, які ще нещодавно грали в Екстра-лізі, крутяться в чемпіонаті міста, запрошуються гравці з Харкова, з Запоріжжя.

- Незважаючи на невисокі результати на місцевому рівні, ви все ж вирішили грати у Другій лізі.
- Не тільки у Другій лізі – ми грали і в Кубку України. Перший раунд ми пройшли, а в другому вже спіткнулися на більш іменитій команді, київському «Епіцентрі К3». Ми не ставимо на меті запросити «збирачів» грошей, які вже пройшли Крим та Рим, виграти перше місце в місті і на цьому зупинитися. Ми хочемо вирощувати молодь, і поступово вийти зі своїми кадрами на більш високий рівень. Тому ми і заявилися до Другої ліги, щоб хлопці відчули різницю. Чемпіонат міста – це чемпіонат міста, а Друга ліга та Кубок України – це зовсім інше.
 

- Який тренувальний процес запроваджений Олександром Кабаненком?
- У нас три тренування на тиждень, які проходять у новому комплексі «Олімпія+». Деякі тренування ми поєднуємо, тому що дуже зараз б’є по карману орендна плата. Бувають у нас тренування спільні з командою «ЛАД», у якій дуже непоганий склад. Сенс у тому, що для молоді є, з ким провести спаринги, бо постійно грати між собою це не найкраще.

- Що можете сказати про свій результат у Другій лізі?
- Звичайно, ми розуміємо, що прикро програвати. Але розуміємо, що є низка причин, деякі від нас і не залежать. Є травми – ми, мабуть, жодної гри не зіграли ще оптимальним складом. То Микола Чорний випав з переломом, то інший гравець – з ребрами на півтора місяці, то хтось з криворізьких хлопців випаде, то нежить. В нас постійно немає оптимального складу, тих шести гравців, на яких ми розраховували, і молодь з ними – ми ніколи їх не могли зібрати разом.

- Маєте змогу вже зараз будувати якісь перспективні плани?
- Ми будемо продовжувати шукати молодь, можливо, запросимо ще пару гравців з досвідом, навколо яких молодь зможе обкатуватися. За результатами нам треба підтягуватися. Бо дійсно, коли з шістьох гравців один-два випадає, то вже дуже складно. Навесні та влітку ми відіграємо ще в декількох турнірах на маленьких майданчиках, але на відкритому повітрі. Там вже можна буде побачити, як ми змогли провести підбір нових гравців. Якщо з селекційною роботою все буде гаразд, будемо шукати ще спонсорів, які б могли допомогти фінансово. В нас мета йти далі – хотілося спробувати себе і в Першій лізі, але це вже залежить від колективу, який складеться за допомогою нового головного тренера. У нього теж є своє бачення – він каже, що зараз буде активно відвідувати матчі нижчих дивізіонів всіх міських турнірів, щоб знайти гравців з перспективою.

Джерело - http://futsal.com.ua