Інтерв'ю з гравцем львівського ТВД і національної збірної України
Попередній матч львівський «ТВД» проводив без свого кращого бомбардира та лідера колективу Євгена Рогачова, котрий через перебір жовтих карток спостерігав за діями партнерів з трибуни. У перерві поєдинку ми поспілкувалися з гравцем національної збірної України.
– Євгене, після матчів європейського чемпіонату тебе не викликали до збірної й запрошення надійшло аж напередодні матчів плей-офф з угорцями. У тебе затаїлися образи на тренерів збірної?
– Та ні. Їм видніше, хто на той чи інший момент краще готовий, аби захищати кольори головної команди України. Видно тоді були футзалісти, які сильніші за мене. Моя справа стабільно грати в клубі, демонструючи високий рівень гри.
– У матчі плей-офф у Харкові ти виступав під незвичним для себе 13-м номером, але при цьому забив перший гол...
– Так сталося, що усі футболки в збірній були розібрані. Залишалися 13 і 15 номери. Спочатку дали мені футболку з 15-м номером. Але УЕФА чітко дотримується своїх нормативних документів, в яких вказано, що номери гравців повинні бути від 1 до 14. Тому мені дісталася футболка з номером 13, у якій звично грає Федір Пилипів. Та й виклик до збірної – це, швидше за все, збіг обставин, бо через дискваліфікацію не могли грати два гравці основного складу збірної: перший матч пропускав уже згадуваний Федір Пилипів, а обидва матчі плей-офф – Сергій Чепорнюк. Думаю, через ці обставини я потрапив до збірної...
– Якщо пригадати перебіг подій у обох поєдинках з угорцями, то нашій збірній не все вдавалося?
– У нас формується нова національна команда. Тому потрібен час аби вона заявила про себе, аби хлопці відчули один одного, аби налагодилися командні взаємодії. Тому важко було нам і в Харкові, і особливо – у матчі-відповіді в Угорщині. Гадаю, до початку чемпіонату світу в Бразилії збірна України ретельно підготується і там ми побачимо сильнішу синьо-жовту дружину.
– Яка установка була на матч-відповідь з угорцями? Нібито й непогано почали, швидко забили...
– Цей швидкий гол дещо заспокоїв нашу команду. Тому отримали в свої ворота два необов’язкові м’ячі. Звісно, в другому таймі завелися трибуни, а ми ніяк не могли реалізувати свої моменти. А угорці за підтримки власних уболівальників ще двічі вразили наші ворота. Вихід був один – йти уп’ятьох. Добре, що реалізували більшість, розігравши награну на тренуваннях комбінацію. А потім запресингували й забили ще й у порожні ворота. Найголовніше, що виконали завдання – вийшли на чемпіонат світу, який у жовтні прийматиме Бразилія.
– Був момент і в тебе забити гол в Угорщині?
– І не один. Але не судилося...
– Бажання поїхати в Бразилію, звичайно, є?
– Кожен футзаліст мріє пограти на чемпіонаті світу. Буду старатися й викладатися в клубі. А тренери вирішать...
– Яка атмосфера в збірній, з ким частіше спілкуєшся і т.д.?
– Завжди приємно приїздити в табір нашої збірної, де панує прекрасна атмосфера, де один другого завжди підтримає. У готелях і на зборах живу, як правило, в номері зі своїм другом з «ТВД» Романом Вахулою. А так зі всіма гравцями у нормальних відносинах. Цього разу побачився зі своїм однокласником Ільдаром Макаєвим, який зараз грає в російському чемпіонаті. До речі, зустріч у збірній – це єдиний шанс побачитися з ним. Багато що Макаєв розповідав, бо в Росії чемпіонат значно сильніший від українського. Було цікаво послухати.
– Серед збірників, які їдуть на тренувальні матчі до Японії, «теведистів» не має?
– Настільки я знаю, так вирішило керівництво нашого клубу «ТВД». Та й «Єнакієвець» не відпустив своїх гравців до збірної. Причина більш, ніж вагома – 9 травня головна гра для «ТВД» – фінал Кубка України в Харкові.
– Для Рогачова це буде третій фінал Кубка України?
– Так. Але ще жодного разу не тримав омріяний Кубок у руках. Можливо, з третьої спроби вдасться досягнути кубкової вершини. Не сумніваюся, що хлопці залишать всі сили на майданчику аби привезти Кубок до Львова.
– «Єнакієвець» ще й залишається головним конкурентом «ТВД» у боротьбі за «бронзу»?
– У «Єнакієвця» поки що кращі шанси на бронзу, ніж у нас. У них залишився легший календар матчів і гра в запасі. Але ми боротимемося до кінця, сподіваючись на осічку «Єнакієвця».
– Загалом, нинішній чемпіонат цікавіший від попереднього?
– З кожним роком чемпіонат стає цікавішим, підвищується рівень команд. На даний момент відверто слабких суперників не залишилося. Навіть аутсайдер «Метрополітен» у кожному матчі пручається. Тобто, прохідних матчів у цьому чемпіонаті не було. Можливо, за виключенням одного-двох матчів.
– Якщо пригадати матч першого кола з «Шахтарем», то ти забив другий м’яч, який міг стати переможним, але забракло кількох десятків секунд. Чого очікуєш від дещо оновленого Шахтаря»?
– «Шахтар» – це подразник для будь-якої команди в Україні. Тим паче зараз, коли тут з’явилися бразильці. Та нас це аж ніяк не лякає. Перед своїми глядачами будемо грати лише на перемогу.
Роман ЦЮНЯК
