Гравець юнацької збірної України (U-17) Максим Малиновський підбив підсумки матчів проти Португалії та розповів про медальний досвід в юнацькій Екстра-лізі.
– Максиме, у другому поєдинку проти юнацької збірної Португалії наша команда зазнала поразки. Як вважаєш, чого не вистачило для більш приємного результату?
– Насправді, команда виглядала досить непогано. Створили багато моментів. Незважаючи на те, що ми поступалися 1:3 – нам вдалося зробити рахунок рівним. Не опустили руки, і віддавали усі сили, щоб наздогнати суперника. На останні дві хвилини вийшла стартова четвірка. Хлопці прагнули забити вчетверте, адже гра нам дійсно давалася. Однак, секундна втрата концентрації призвела до поразки. Звичайно, прикро поступатися у таких матчах. Втім, рухаємося далі!
– Який з матчів тобі сподобався більше за ігровими показниками?
– Хоч ми і поступилися, однак, я б відзначив другий поєдинок. У пстартовому матчі перший тайм ми провели приблизно на рівних з суперником, а у другому – здебільшого захищалися, не продемонструвавши той футзал, якого від нас вимагають тренери. У другій зустрічі ми мали багато моментів у кожній з двадцятихвилинок. Однак, суперник нас покарав, фактично, за кожну помилку.
– Тобі вдалося забити по голу у ворота Сербії та Португалії за підсумками двоматчевих протистоянь. Наскільки приємно підтримувати таку статистику?
– Кожен гол за збірну додає впевненості у власних силах. Після цього почуваєш себе простіше. Насправді, – це неймовірні враження. І тобі приємно, і приносиш користь команді.
– Ти є наймолодшим в юнацькій збірній (27-го березня Максиму виповниться 16 років). Наскільки для тебе важливо отримувати кредит довіри від тренерського штабу збірної у такому юному віці?
– Звичайно, дуже приємно отримувати запрошення до збірної. Однак, вік не грає у футзал. На моє переконання, якщо у поле зору тренерів потраплять гравці навіть 2005-го року народження, і вони будуть гідні збірної – кожен з них може отримати свій шанс.
– Наскільки для тебе відчувається різниця під час гри в юнацькій Екстра-лізі та міжнародними матчами у складі збірної?
– Я б відзначив різницю у швидкості гри. В Юнацькій Екстра-лізі ти маєш 2-3 секунди на те, аби подумати перед тим як прийняти рішення щодо подальших дій. Тут все проходить інакшим чином. Ти приймаєш м’яч, і бачиш, що гравець знаходиться далеко від тебе, а коли підіймаєш голову – він вже перебуває перед тобою. Потрібно докладати значно більше зусиль для того, аби загострювати гру і не втрачати м’яч. Звичайно, в юнацьких збірних грають найкращі гравці у своїй віковій категорії, і практика міжнародних матчів – це важливий крок для прогресу кожного футзаліста.
– Минулого сезону ти у складі рівненського «Кардинала-ДЮСШ №4» посів третє місце в юнацькій Екстра-лізі, незважаючи на те, що ваша команда була молодшою за переважну більшу кількість суперників. Скажи, наскільки впевненіше дозволяє себе почувати здобуття нагород у чемпіонаті?
– Ми провалили старт попереднього сезону, здобувши всього 11 очок за підсумками першої частини чемпіонату. Однак, досить потужне друге коло дозволило нам обійти Збірну команду Харківської області та КІВС «Енергія» у боротьбі за медалі. Звичайно, це додає віри, і тепер ми ставимо перед собою ще більш амбітні завдання.
Прес-служба Асоціації футзалу України
