Граючий тренер МФК «Кардинал-Рівне» Сергій Піддубний – про підсумки минулого сезону, підготовку до сезону наступного, кадрове поповнення і регрес чемпіонату
Сезон 2013-2014 в Екстра-лізі МФК «Кардинал-Рівне» завершив на п’ятій позиції у турнірній таблиці. Незважаючи на яскраву гру, рівнянам все ще не вдається нав’язати серйозну конкуренцію грандам українського футзалу. Причини все ті ж: коротка лава запасних і травми основних гравців команди. Втім, плани на майбутнє у «Кардиналі» щороку будують амбітні. Поряд із молодими гравцями втілювати їх у життя намагається і граючий тренер Сергій Піддубний. У вересні йому виповниться тридцять вісім. Тим не менше, у минулому сезоні Сергій Піддубний став кращим голеадором команди, забивши у ворота суперників тринадцять голів. Завершивши черговий непростий для клубу сезон, тренер поділився власним поглядом на гру підопічних, сподіваннями на найближче майбутнє та власною футзальною філософією.
«З відпустки хлопці поверталися с травмами»
– Сергію, два останні сезони для «Кардинала» завершилися у схожому ключі. Команда мала реальні шанси потрапити до топ-четвірки, втім щоразу зупинялася за декілька кроків до мети. Торік – шоста позиція, тепер – п’ята. Результати схожі, хоча команди були кардинально різні. Як так сталося?
– Команди у минулому та нинішньому сезоні були різними. Довелося повністю перебудовувати четвірки після втрати Бондаря та травми Маринюка. А схожі результати «Кардинал» демонструє упродовж декількох останніх сезонів. Одна із причин таких перманентних невдач – наші осінні провали. Я звернув увагу, вже третій сезон поспіль у листопаді ми не можемо набрати очок. І не по грі. Ніби і грали у нинішньому сезоні непогано у всіх листопадових поєдинках. Але спершу «Енергії» програли, потім «Урагану», а потім і «Єнакіївцю». Шукаємо причину. Можливо, треба ще додавати фізично. Може, команда не може вийти на пік форми. Але, з іншого боку. Усі ці три наші поразки були пов’язані із помилками суддів. Це нас, звісно, не виправдовує. Але після матчів і з «Єнакіївцем» – 2:3 і з «Ураганом» – 3:5, і з «Енергією» – 0:3 – арбітрів дискваліфіковували. У тих іграх вони припускалися очевидних помилок.
– Що стосується піку форми. Зазвичай такі речі плануються і розраховуються у міжсезоння, коли закладається фундамент фізичної підготовки гравців. Як це відбувається в «Кардиналі»?
– Ми не можемо собі дозволити технологій, які використовують багаті клуби. Особливо, це стосується великого футболу. У них для такої роботи є сучасна медична апаратура, весь процес підготовки гравців комп’ютеризовано. Ми працюємо власними методами. Намагаємося закласти фундамент фізичної підготовки на півроку. До зимової паузи, щоб тоді знову готуватися до другої частини сезону. Але розумієте, коли все сплановано, є чіткий календар і ти граєш щосуботи, чи щонеділі – це одне. А коли постійні переноси матчів, паузи через Чемпіонат Європи і політичну ситуацію в країні – тут неможливо підтримувати хорошу форму. Інші клуби хоча би мають можливість кудись їхати і грати товариські матчі. Ми таких можливостей не маємо. Тому лише тренуваннями цей час займаємося.
– Упродовж сезону команду переслідували травми. Це наслідок навантажень, поганого покриття на домашньому майданчику, чи ще чогось?
– В нас була така проблема упродовж декількох останніх сезонів – гравці після літньої відпустки поверталися в команду вже травмовані. От перший рік, коли «Кардинал» в Рівному грав, завершили сезон, розійшлися, а потім Басіч, Сондак, Дармовіс – приходять з переломами. В минулому сезоні Маринюк повернувся з травмою, Когут. Це не діло. Вони кажуть, що ніде не грали на райони, на область. Якось мені хтось розповідав, що на морі на камінь наступив і ногу зламав, інший десь в дворі в себе. Ми ставимося по-людськи і починаємо сезон не в повному складі постійно. Добираємо недосвідчених гравців, як от Кручок, Лісніченко. Чекаємо, поки травмовані відновляться, наберуть форму – а це півроку мінімум. От Маринюк. Він у нинішньому чемпіонаті із двадцяти чотирьох матчів зіграв, може сім. А це основний гравець. Тепер буде підхід іншим. Після завершення сезону ми всіх обстежили, переважили. Ідеш у відпустку здоровим – таким і маєш повернутися. Інакше – доведеться попрощатися. Єдиний, хто справді у цьому сезоні травмувався в офіційній грі – Чернієнко. Але на уколах він грав далі. Це теж неправильно. Бо вийшов і знов десь мікротравму отримав. А було б менше травмованих – мав би час відновитися повноцінно.
– Як сильно вплинула на результати команди політична нестабільність в країні?
– Кидалися з крайнощів в крайнощі. Спершу вимушена пауза була, а потім ігри на іграх. Щойно приїхали з Єнакієво – треба одразу в Хмельницький їхати. Команди, в яких достатньо кваліфікованих виконавців десь з меншими втратами подолали ці незручності. А в нас лава запасних дуже коротка. Навіть вісім повноцінних виконавців не було і нема. Тому і втратили знов багато очок. Щоразу ми входимо у сезон, маючи шість, п’ять, сім гравців основи. Вісім – ніколи не було. І щороку сподіваємося, що хтось додасть із найближчого резерву. А щойно хтось додасть, в іншого травма. І знову маємо «латати пробоїни». Хотілося б кадрового посилення якогось. І я не говорю про якихось зірок. Хоча би залучити когось із місцевих: Новак, Гергелюк, Гайдук. Але їм вигідніше грати у великий футбол в чемпіонаті Рівненської області, аніж за нас. Там стабільніша ситуація.
Сергій Піддубний та Сергій Тригубець, mfk-locomotiv.com.ua
«Сподіваюся на кадрове поповнення»
– В останній розмові, перед новорічними канікулами, Ви розповідали про можливість підписати до завершення сезону марокканського легіонера. Втім, він у «Кардиналі» так і не з’явився. Чому?
– Було таке. Ми з ним познайомилися на турнірі в Кувейті. Він (Анвар Аль-Шарайех, – авт.) тоді виступав за клуб «Аль-Нассер» із Саудівської Аравії. Хотів спробувати свої сили в українському чемпіонаті. Можна сказати, через нас, він вийшов на івано-франківський «Ураган». Там проходив оглядини. В той же час нам він сказав, якщо не підійде «Урагану» – готовий грати за «Кардинал» на будь-яких умовах, аби не залишатися без ігрової практики. «Ураган», зрештою, від його послуг відмовився. Ми знову вийшли на контакт із гравцем, але він одразу заспівав іншу пісню. Поставив нам такі фінансові вимоги, які нас не влаштовували. За зарплатню цього марокканця у нас ледь не вся команда грає. Отримавши відмову – він покинув Україну. Наразі не знаю про його місце перебування. Така історія вийшла.
– І все ж, розраховуєте на кадрове поповнення влітку?
– Сподіваюся. Хоча, зараз ще дуже рано про щось говорити. Я чудово розумію президента. У нього є бюджет і він не може його перевищувати. Ми якось розмовляли, то навіть сміялися. Він каже, я вас чудово розумію, але що можемо зробити? Давайте вріжемо вам зарплатню, зробимо вас спів-спонсорами, напишемо ваші імена на футболках і на ті гроші доберемо якісних гравців (сміється). Якщо серйозно, то як на мене – Володимир Ярославович єдина людина у Рівному, якій треба цей клуб. Він робить зараз все, що у його силах. Це і гравці знають, і вболівальники йому дякують. Якби хоч якісь ще кошти з бюджету міського надходили, чи обласного – було б легше. А зараз маємо виходити з тих резервів, які у нас є.
– Поки ні з ким офіційно не прощалися?
– Говорили на цю тему. Поки можу сказати так: Дєнюжкін і Гурко – залишаються точно. Дуже хороші воротарі і нам підходять. Маринюк, Танський, Чернієнко, Фаренюк і Волянюк – також. Крім того, всі рівненські гравці залишаються: Ситник, Басіч, Дармовіс, Гарбарук, Кручок. Когут, Лісніченко і Тригубець – під питанням. Першим двом президент сказав: якщо у вас будуть хороші пропозиції – погоджуйтесь. Якщо ні - ви у нас «на олівці», якщо не знайдемо більш якісної заміни вам – продовжимо співпрацю. Це стане зрозуміло десь ближче до початку сезону нового. Що ж до Тригубця – він гравець високого класу, але травматичний. Якщо він сам зуміє підлікуватися, тримати себе у хорошій формі і бути корисним команді у кожній грі – він в команді теж залишиться однозначно.
– Минулого літа у Кувейті за «Кардинал» грав Віталій Кашуба. З ним перемовин не ведете?
– Дуже хороший гравець. В нього була хороша школа. Вже в 10-11-му класі він грав за луцьку «Волинь», був на підході до основи. Потім в Білій Церкві грав, у Вінниці, Ковелі. Був би хорошим футболістом, але отримав серйозну травму. Тепер йому б у футзал грати. Ніби відновився повністю, наскільки я бачив по його грі у Кувейті. В нього є талант, від Бога. Без підготовки на тому турнірі робив усе, чого я вимагав. І грав би за нас, але поки у нього є особисті мотиви, аби залишатися у Ковелі. Перемовини ведемо, але ніякої конкретики поки немає.
– У нинішньому сезоні «Кардинал» пропустив дуже багато голів практично на останніх секундах матчів. Так було з «Єнакієвцем», «Енергією», «Спортлідером». Це теж якась нова неприємна тенденція?
– Це не тенденція. Проблема була. Але в кожній грі її причини були різними. В останній грі сезону команді десь банально не вистачило мотивації. Грали з такими думками: Ну виграєм, от і добре. Пропустили – ну що ж поробиш». Була би в мене така можливість – штрафував би гравців. Навіть коли тренувалися до гри – бачив, що деякі гравці не викладаються на повну. Ну я гляну скоса, гримну десь. Бо щоразу пояснюю: якщо не добіг на тренуванні – на грі точно не добіжиш. Але хтось це не сприйняв серйозно. Отак і вийшло. У матчі зі «Спортлідером» вдома – гол був випадковим у наші ворота. Людина закрила очі, вдарила аби-куди, десь рикошет, десь поміж ніг м’яч пройшов. Це було нелогічно зовсім. Але. Якби ми грали строго самі, реалізовували свої моменти, акуратно оборонялися – то рахунок до того часу був би не 1:0, а 4:0 і все було би вирішено.
– По завершенню першої половини чемпіонату Ви говорили, що нинішній «Кардинал» значно сильніший від минулорічного. Тепер, коли сезон завершено – продовжуєте так думати?
– Так. По комплектації четвірок, по зіграності – цей «кардинал» сильніший. Тоді в нас була одна сильна четвірка і на тому все. Тепер обидві четвірки більш рівноцінні і стабільні. Минулий сезон ми «витягли» за рахунок однієї-двох вдалих серій без поразок. Але були і програші «без шансів», як в Луганську. Ця команда стабільніша. Ми може частіше програвали, але здебільшого в один гол. Десь не пощастило просто. От як у Львові. Я тепер думаю, як можна було вести в рахунку 2:0 і за сорок останніх секунд двічі пропустити? А це ж ключова гра була. Зважаючи на те, як «Енергія» завершувала чемпіонат, виграй ми тоді і мали б реальний шанс обійти їх у таблиці.
– Чи погоджуєтеся, що чемпіонат України, в якому грає всього сім команд, приречений до постійного регресу?
– Так. Команди вже звикли одна до одної, вивчили. У нинішньому сезоні лідер собі забезпечив першу позицію задовго до завершення регулярного чемпіонату і мав можливість в заключних матчах не викладатися на повну. А це і є регрес чемпіонату, гравців. Був нещодавно у батьків, переглядав вирізки з газет часів, коли грав за «Енергію». 16 команд тоді грало у чемпіонаті. «Київська Русь», з Харкова два клуби, з Сум дві команди. В тій таблиці ми були другими і я собі подумав: «Скільки ж це матчів цікавих тоді було зіграно, яка боротьба була турнірна». Оце був справді цікавий чемпіонат.
Роман Свирида, спеціально для Офіційного сайту МФК "Кардинал-Рівне". Фото Романа Цупрука, mfk-locomotiv.com.ua