Друга товариська гра між збірними України та Іспанії подарувала майже п’яти тисячам глядачів київського Палацу спорту не менш драматичне видовисько, ніж напередодні, і в ньому збірна Україна зазнала поразки в грі, в якій були всі підстави досягти більш приємнішого результату.
Олександр Косенко та Хосе Венансіо Лопес вдалися до незначних змін у порівнянні з першою грою. В обох командах гру розпочали воротарі, які добою раніше були в резерві, до того ж, по одній заміні відбулося і в стартових четвірках.
Іспанці зробили певні висновки після першої гри, і вирішили попередити пресинг з боку українців за рахунок чіткого контролю м’яча. Атаки наших гостей подалі набирали обертів, і на 4-й хвилині Пола втратив можливість відкрити рахунок, поціливши в поперечину. Але збірна України швидко зуміла перебудуватися, почала зустрічати розвиток атак іспанців вже на їхній половині, і на 9-й хвилині спрацював синхронний пресинг, який дозволив Сергію Журбі перехопити м’яч, вийти сам на сам з Карлосом Барроном, та обвідним ударом поцілити у верхній кут воріт.
Гра суперника, до того міцна та злагоджена, перестала бути загадкою для наших футболістів, тож перевага іспанців у володінні м’ячем ніяких проблем обороні українців не приносила. І в цій ситуації збірна Іспанії вдалась до психологічного тиску як на гравців, так і на арбітрів.
На 17-й хвилині після зіткнення Віталія Дзюби та Давида Гарсії, в якому арбітри угледіли порушення з боку нашого гравця, Хосе Венансіо Лопес виказав намір увести збірну Іспанії з майданчика. В грі настала приблизно п’ятихвилинна пауза, впродовж якої наставнику іспанців все ж таки вдалося відмовитись від свого наміру, та гра продовжилась. У цей момент у обох команд було по п’ять фолів, то ж суперники вирішили не випробувати долю, і спокійно дограли перший тайм.
Після перерви у воротах збірної Іспанії грав вже Хуанхо, але йому більше доводилось зі своїх воріт лише спостерігати за грою, яка точилася поблизу володінь Кирила Ципуна. Але знову ж, попри великий відсоток володіння м’ячем, у гру наш воротар вступав не так вже й багато. Активним був у суперника Рафа Усін, який відчував свою провину за нереалізований напередодні пенальті, але його ударам бракувало влучності. Українці отримали змогу гідно відповісти лише на 34-й хвилині – з потужним ударом Шотурми впорався Хуанхо, який відбив м’яч на кутовий. З нього збірна України і подвоїла рахунок. Після удару Миколи Грицини Ігор Корсун першим був на добиванні, і відбити удар з п’яти метрів Хуанхо вже не зміг.
Майже одразу Бебе вийшов у іспанців п’ятим польовим гравцем, але перше його перебування на майданчику у воротарській футболці ніяких дивідендів гостям не принесло. А от другий вихід Бебе п’ятим стався вже за рахунку 2:1. На 37-й хвилині Шотурма не встиг за ривком Хоселіто Фернандеса правим флангом, і після його прострілу вдовж воріт Рафа Усін замкнув дальню стійку. На останні дві хвилини Хосе Венансіо Лопес кинув на майданчик свої найкращі сили, і вони створили камбек. Спочатку знову Рафа Усін вразив ворота з меж штрафного майданчика, а за 44 секунди до сирени потужний дальній удар Айкардо прошив руки Ципуна.
Вихід Сергія Журби п’ятим польовим гравцем виглядав вже як спроба надолужити прогаяне, і вона виявилась невдалою. Айкардо за мить до сирени пробив по порожнім воротам, а вже після неї м’яч перетнув лінії воріт. Такі м’ячі згідно правил зараховуються.
Тож, 2:4 – дуже прикра поразка збірної України, але це лише крок до головної події весни – відбіркових матчів кваліфікації чемпіонату Європи, які 8-11 квітня знову гостинно прийме столичний Палац спорту.
Україна – Іспанія – 2:4
Голи: Журба (9), Корсун (34) – Рафа Усін (37, 39), Айкардо (40, 40)
Україна: Ципун – Бондар, Журба, Дзюба, Білоцерківець – Разуванов, Шотурма, Корсун, Мик. Грицина – Педяш, Д. Сорокін.
Запас: Литвиненко (К), Вонянюк, Мих. Грицина.
Іспанія: Баррон (Хуанхо, 21) – Ортіс (К), Толра, Адольфо, Усін – Бебе, Пола, Алекс, Фернандес – Масіас, Давід Гарсія, Айкардо
Запас: Фабіо.
Попередження: Д. Сорокін (17), Дзюба (17) – Давід Гарсія (17), Алекс (28)
Джерело - Прес-служба Асоціації футзалу України
Фото: Павло Кубанов
