1.) 13.09.1995. Росія – Україна – 7:5 (4:3)
Михнєве. Росія. Товариський матч.
Голи: Алекберов (2), Кощеєв, Лінніков, Яшин, Єременко, Верижніков – Ожегов, Чередніченко, Миргородський, Федоренко, Косенко.
Росія: Денисов (Філатов) – Алекберов, Горін, Закеров, Єременко, Верижніков (к), Лінніков, Яшин, Кисельов, Кощеєв, Білий
Головний тренер: Семен Андреєв
Україна: Ліщук, Зозуля – Ожегов, Солодовник, Чередніченко, Миргородський (к), С. Усаковський, В. Бакум, Москалюк, Федоренко, Безуглий, Косенко

2.) 14.09.1995. Росія – Україна – 6:0 (2:0)
Михнєве. Росія. Товариський матч.
Голи: Верижников, Єрьоменко, Закеров, Мельников, Яшин, Кисельов.
Росія: Денисов (Самохін) – Алекберов, Горін, Закеров, Єременко, Верижніков (к), Лінніков, Яшин, Кисельов, Мельников, Усанов, Кощеєв, Білий
Головний тренер: Семен Андреєв
Україна: Ліщук – Чечуга, Солодовник (к), Ю. Усаковський, Вонярха, Москвичов, Мірошниченко, Москалюк, Федоренко, С. Усаковський, Косенко
 

3.) 08.01.1996. Росія – Україна – 3:2 (2:0)
Кордова, Іспанія. Чемпіонат Європи. Груповий етап.
Голи: Горін, 13, Єременко, 15, Алекберов, 35 – Ю. Усаковський, 27, Безуглий, 34
Попередження: Лінніков (Росія)
Росія: Денисов – Єременко, Лінніков, Верижніков (к), Алекберов, Закеров, Горін, Кисельов, Єрьомін, Бєлий.
Головний тренер: Семен Андреєв
Україна: Зозуля – Ю. Усаковський, С. Усаковський, Безуглий, Вонярха, Миргородський, Солодовник, Косенко, Федоренко, Москвичов
Головний тренер: Геннадій Лисенчук
 

4.) 08.12.1996. Росія – Україна – 3:2 (1:1)
Барселона. Іспанія. Кубок світу. Матч за 3 місце.
Голи: Бєлий, 4, 36, Алекберов, 24 – Ю. Усаковський, 10, Вонярха, 35
Попередження: Усков, 21, Алекберов, 37 (обидва – Росія)
Росія: Самохін – Усков, Чугунов, Алекберов, Єрєменко (к), Горін, Яшин, Білий, Кисельов
Головний тренер: Семен Андреєв
Україна: Зозуля – Ю. Усаковський, С. Усаковський, Безуглий, Вонярха (к), Мельніков, Косенко, О. Москалюк, Москвичов.
Запас: Кондратенко (вр), Брунько, Обіход.
Головний тренер: Геннадій Лисенчук
 

5.) 16.02.1999. Росія – Україна – 4:5 (0:2)
Москва. Росія. Товариський матч.
Голи: Горін, 22, Яшин, 29, Чугунов, 33, Абянов, 37 – Корідзе, 9, Мансуров, 12, Мельніков, 27, Косенко, 28, Моргунов, 36
Росія: Денисов (Самохін, П. Степанов) – Єременко, Верижніков (к), Алекберов, Маркін, Чугунов, Кисельов, Яшин, Бєлий, Горін, Агафонов, Абянов, Іванов, Ткачук
Головний тренер: Михайло Бондарев

Вперше збірна України обіграла росіян у Москві у товариському поєдинку у лютому 1999 року. Це був останній перед чемпіонатом Європи контрольний матч. Тоді головний тренер Михайло Бондарєв ставив основним завданням вибір оптимального складу та награвання зв'язків. Зазначимо, що Косенко знову вразив ворота росіян.
 

6.) 12.12.1999. Росія – Україна – 5:1 (3:1)
Москва. Росія. Кубок ЗІЛа. 3 тур.
Голи: Єрьоменко (7, 38), Алекберов (15, 37), Верижников (18) – Корідзе (10).
Попередження: Григорьєв – Косенко, Кудлай
Росія: Євтєєв – Єрьоменко, Верижніков (к), Алекберов, Маркін, Купецков, Бєлий, Григор'єв, Ткачук
Головний тренер: Михайло Бондарев
Україна: Корнєєв – Кабаненко, Кудлай. Корідзе, Безуглий, Мансуров, Мельніков, Косенко, Москвичов
Головний тренер: Геннадій Лисенчук

В першому таймі українці діяли від захисту, але як тільки Єременко вивів господарів вперед, так одразу ж Корідзе зловив на неуважності кіпера росіян і зрівняв рахунок. Після цього господарі суттєво збільшили тем і підопічним Геннадія Лисенчука стало важче захищатися, що й вилилося у другий пропущений м’яч. Після другого голу «синьо-жовті» кинулися відігруватися, але «потрапили в полон»  і рахунок став 3:1. В другому таймі підопічні Бондарева намагалися тримати м’яч і надійно захищатися. Українці докладали всіх сил. Щоб пробити цю стіну. Але гостроти бракувало. А ближче до кінця зустрічі росіяни двічі зловили нашу збірну на контратаках. Так росіяни взяли реванш за поразку в попередній очній зустрічі.
 

7.) 05.11.2000. Росія – Україна – 3:2 (2:1).
Москва. Росія. Турнір на призи щотижневика «Футбол REVIEW». 3 тур.
Голи: Малишев, 10, Агафонов, 15, Алекберов, 36 (дабл-пен.) – Москвичов, 16, Пилипів, 21
Попередження: Ткачук – Корідзе, Сухомлінов, Безуглий
Росія: Самохін – Єременко (к), Алекберов, Малишев, Маркін, Агафонов, Купецков, Білий, Ткачук, Щучко
Головний тренер: Михайло Бондарев
Україна: Сухомлінов - Корідзе, Безуглий, Мельніков, Пилипів, Варениця, Косенко (к), Шайтанов, Москвичов.
Головний тренер: Геннадій Лисенчук
Загалом ударів: 27 – 26
В площину: 17 – 13
Порушення: 5 – 11

Цей матч проходив у рамках міжнародного турніру  Москві. Його суть полягала в тому, щоб команди добре підготувалися до чемпіонату Європи, який мав стартувати незабаром у Росії. Активніше грали господарі, але «світла голова» Москвичов розгадав передачу Купецкова на власний «п’ятак» і дозволив нам піти на перерву за мінімальної переваги суперника. У другому таймі «синьо-жовті» зуміли зрівняти рахунок і команди «завелися». Єдиноборства ставали все жорсткішими: Єременко врізався у Сухомлінова, а потім арбітри показали, що Шайтанов порушував правила, коли Самохін хотів зіграти на випередження. Це порушення виявилося шостим в нашій команді і за 4,5 хвилини до кінця Алекберов низовим ударом з дабл-пенальті приніс свої команді перемогу.

8.) 17.02.2005. Україна – Росія 2:1 (1:0)
Острава, Чехія. Чемпіонат Європи. 3 тур групового етапу.
​Арбітри: Сільво Боросак (Словаччина), Педро Анхель Галан Ньєто (Іспанія)
Третій арбітр: Антоніус Ван Екелен (Нідерланди)
Голи: Шайтанов, 37 (а/г) – Ситін, 9, Маркін, 23 (а/г).
Попередження: Хамадієв, 12 (Росія)
Україна: Попов – Корідзе (к), Кудлай, Ситін, Пилипів – Шайтанов, Брунько, Замятін, Ковальов – Романов.
Запас: Сухомлінов (вр), Нестерук.
Головний тренер: Геннадій Лисенчук
Росія: Зуєв (П. Степанов) – Фукін, Маркін (к), Малишев, Іванов – Маєвський, Хамадієв, Душкевич, Абишев, Левін, Король.
Головний тренер: Олег Іванов

Це  перша перемога Україна в офіційних матчах проти Росії. Після поразки від чехів «синьо-жовті» були на межі вильоту з турніру, але завдяки цій звитязі посіли перше місце у групі та вийшли в півфінал. Українці зі стартовим свистком арбітра помчали вперед і створили чимало моментів. Цілком справедливо, що саме підопічні Геннадія Лисенчука відкрили рахунок. Росіяни іноді теж небезпечно огризалися, але вдала гра Попова на лінії воріт дозволила нам піти на перерву ведучи в рахунку. Початок другого тайму залишився за нашими суперниками, але рахунок збільшили саме українці. Після сильного удару Корідзе зі штрафного м'яч у власні ворота зрізав Маркін. Ситін міг добити пораненого суперника, але влучив у стійку. Після цього ініціативою заволоділи наші опоненти. Українці не просто трималися, а ще й намагалися «закрити гру», однак удари Шайтанова і Романова прийшлися в стійку. За 3 хвилини до кінця росіяни один м’яч відквитали, а трохи згодом Душкевич ледь не позбавив нас перемоги, але минулося.
 

9.) 14.03.2006. Україна – Росія 1:3 (1:0)
Палац спорту, 7500 глядачів, Київ, Україна. Товариський матч.
Арбітри: В. Протасов (Росія), С. Дребужан (Україна)
Голи: Якимов, 32, Хамадієв, 35, Фукін, 37 – Ковальов, 3
Україна: Іваняк – Хурсов, Замятін, Нестерук, Ковальов – Вахула, О. Маржановський, Овсянніков, Таранчук – Рогачов, Д. Іванов.
Запас: Литвиненко (вр). 
Головний тренер: Геннадій Лисенчук
Росія: Путінців – Левін, Душкевич, Абишев (к), Копєйкін, Сергєєв, Фукін, Ареф'єв, Казаков, Хамадієв, Якимов
Запас: Безрученко (вр).
Головний тренер: Олег Іванов
Загалом ударів: 16 (9) - 27 (13)
Удари в площину: 11 (6) - 14 (7)
Кутові: 4 (2) - 9 (6)
Порушення: 2 (3) - 4 (3)

Вперше Україна приймала матч двох лідер світового футзалу. Принаймні так було на той момент. За сприяння Валерія Пустовойтенка цю подію (інакше не назвеш)  вдалося провести у київському Палаці спорту. Звісно, це було зроблено як рекламу перед парламентськими виборами, але проти такої реклами ми не проти. Ажіотаж був неймовірний як на передматчевій пресконференції, так і на самій грі. Причому божевільний ажіотаж був не тільки за кількість уболівальників, яких ледь стримувала міліція, а й журналістів та телекамер. Вхід на матч був вільним, тому далеко не всі охочі змогли на нього потрапити, а багатьом довелося стояти в проходах. Господарям вдалося забити швидкий м'яч і надалі "синьо-жовті" домінували та були близькими, щоб подвоїти рахунок. Особливо вдало грала наша стартова четвірка. На жаль, забити вдруге підопічні Лисенчука не зуміли, а після перерви хід гри кардинально змінився. Тепер вже гості почали диктувати свої умови. До пори до часу українці стримували атакувальний порив росіян, але вічно так тривати не могло. До середини другого тайму гості нанесли втричі більше ударів, ніж господарі. З різницею в 5 хвилин підопічні Олега Іванова забили тричі й заспокоїлися. На останніх хвилинах Денис Овсянніков вийшов п’ятим польовим, але це не допомогло врятувати ситуацію.
 

10.) 19.11.2007. Україна – Росія – 1:4 (0:1)
«Гондомар», Порту, Португалія. Чемпіонат Європи. 2 тур групового етапу.
Арбітри: Антоніо Хосе Фернандес Кардозу (Португалія), Антоніус ван Екелен (Нідерланди).
Третій арбітр:  Роберто Грасія Марін (Іспанія)
Хронометрист: Карел Хеніх (Чехія)
Голи: Хамадієв, 34’12 (а/г) - Хурсов, 19’40 (а/г). Сіріло, 25’07 (пен.), Шаяхметов, 26’35, Зуєв, 35’48
Попередження: Сільченко, 13, Вахула, 16, Якунін, 35 (всі – Україна)
Удари в площину: 16 – 7
Удари повз: 11 – 10
Кутові: 9 – 6
Порушення: 5 – 5
Україна: Сухомлінов (Іваняк на пенальті) – Хурсов, Чепорнюк, Вахула, Замятін (к) – Таранчук, Ситін, Сільченко, Якунін – Д. Іванов, Овсянніков.
Головний тренер: Геннадій Лисенчук
Росія: Зуєв – Сіріло, Пеле Жуніор, Кобзар, Хамадієв – Фукін, Сергєєв, Малишев (к), Шаяхметов - Маєвський, Душкевич.
Запас: Степанов (вр).
Головний тренер: Олег Іванов

Попри зміну поколінь українці виглядали гідно в «групі смерті». Після поразки в першому турі українцям необхідно було перемагати в цьому матчі. Попри вдалу гру в першому таймі «синьо-жовті» не зуміли пробити Сергія Зуєва. «Підливало масла у вогонь» ще й неоднозначне суддівство, коли за симуляції, яких не було Сільченко і Вахула отримали жовті картки. Справжньою трагедією за цих обставин став авто гол Хурсова перед самим закінченням першої половини гри. У другому таймі Пеле Джуніор заробив пенальті, який вдало реалізував його співвітчизник Сіріло. Рахунок став 0:2 й українцям довелося сильно розкриватися, за що росіяни їх покарали втретє. За цієї ситуації Василю Сухомлінову довелося підключатися до атак і команди обмінялися голами за час, що залишився до фінальної сирени. Після цієї поразки українці перед 3 туром втратили шанси на вихід у півфінал.

11.) 28.01.2008. Росія – Україна – 2:1 (2:1)
Палац ігрових видів спорту, Єкатеринбург, Росія. Фінал турніру Кубок Фінпромко.
Голи: Душкевич, 2, Прудніков, 6 – Якунін, 19
Попередження: Душкевич, 28, Маєвський, 36, Хамадієв, 37 – Вахула, 6, Якунін, 39
Росія: Зуєв – Шаяхметов, Фукін, Прудніков, Погорєлов, Рябінін, Лисков, Душкевич, Маєвський (к), Хамадієв, Кутузов, Агапов
Запас: Климовський (вр)
Головний тренер: Олег Іванов
Україна: В. Лисенко – Пилипів, Легчанов, Якунін, Замятін – О. Маржановський, Сільченко, Вахула, Макаєв – Журба, Коптєв, Хурсов.

Востаннє команди перетиналися 14 років тому у фіналі Кубку Фінпромко в Єкатеринбурзі. В першому таймі українці грали «другим номером» і могли пропустити більше, якби не вдала гра Владислава Лисенка у воротах. Дуже вчасним вийшов гол «в роздягальню» після розіграшу ауту. Відставання в один м’яч перед другою половиною давала підопічним Геннадія Лисенчука надію на можливість відігратися. Проте, у другому таймі вже була гра нервів і кожна команда зібрала врожай з 5 порушень, також були показані 4 жовті картки. Дебютант Макаєв ледь не зрівняв рахунок за 3 хвилини до кінця, однак програв свою мікродуель Зуєву і до серії пенальті справа не дійшла. Українці посіли друге місце на турнірі, а росіяни здобули домашній трофей.

Загалом збірна України зіграла проти росіян 11 матчів». Баланс цих зустрічей, на жаль, не на нашу користь – 2 перемоги, і 9 поразок, різниця м’ячів 22-41. Найкращі бомбардири цих протистоянь – Юрій Усаковський, Олександр Косенко і Сергій Корідзе, які залишили по 2 автографи у воротах росіян. У наших суперників найрезультативнішими є Тимур Алекберов і уродженець Дніпра Костянтин Єременко – по 5 голів.

В сьогоднішньому матчі лише Сергій Журба має досвід протистоянь з росіянами. У складі росіян ще ніхто не грав проти збірної України.

Андрій Гулій, futsalua.org