28-річний захисник львівської “Енергії” Віталій Брунько – про враження від чемпіонату світу на Тайвані, шлях до футзалу та свою сім’ю
Днями національна збірна України з футзалу повернулась додому з чемпіонату світу на Тайвані, де розділила п’яте-шосте місця. Про свої враження від турніру розповідає один із найдосвідченіших наших збірників, віце-чемпіон Європи-2003 та чемпіон світу серед студентів 2004 року, 28-річний захисник львівської “Енергії” Віталій Брунько.
– На Тайвані найскладнішим для нас видався матч з Єгиптом, коли ми на початку другого тайму вже поступались з рахунком – 0:3, – розповідає Віталій. – У стартовому поєдинку ми програли, як виявилось, майбутнім чемпіонам – Іспанії, тому будь-що хотіли перемогти Єгипет. Пішли в атаку і пропустили кілька результативних контрвипадів. Від цього матчу залежало, чи вийдемо ми до другого кола. На щастя, нам вдалося вирвати перемогу в цьому драматичному двобої. А найбільше розчарував підсумок матчу в другому груповому турнірі з Аргентиною (0:0). Для виходу до півфіналу суперника влаштовувала нічия. Наприкінці матчу ми пішли на штурм, за три секунди до фінального свистка м’яч навіть потрапив у штангу, однак боротьбу за медалі продовжила Аргентина.
– Але українці поступались у матчах з найсильнішими командами світу – Іспанією (0:2) та Бразилією (0:6)?..
– Так, ми програли у матчах з визнаними фаворитами, зате перемогли в чотирьох інших поєдинках на чемпіонаті. Але це були поразки в групових турнірах, тому ми ставку робили на матчі з нашими основними конкурентами у боротьбі за вихід з групи.
Звісно, команда була розчарована, адже перед нами ставилось завдання здобути нагороди. У світовому рейтингу Україна зараз перебуває на третьому місці у світі, цього року наша команда стала чемпіоном світу серед студентів.
– Віталію, а як ви взагалі почали займатись цим видом спорту?
– У мене в сім’ї не було спортсменів, але футболом я цікавився з дитинства. Мабуть, тому й сам записався до дитячої школи київського “Динамо”. Між іншим, разом з майбутніми гравцями збірної України Андрієм Шевченком, голкіпером “Дніпра” В’ячеславом Кернозенком та Ігорем Костюком займався у відомого дитячого тренера Олександра Шпакова. Варто сказати, що Шевченко вже у дитячому віці виділявся серед всіх інших юних футболістів.
Згодом я вступив до Будівельного інституту, де й розпочав грати в міні-футбол, який лише зароджувався в Україні. У 1994 році тренер Андрій Галикевич запросив мене в київську футзальну команду “Адамас”, яка вже виступала у вищій лізі чемпіонату України. Це був другий за ліком національний чемпіонат, і на футзальних майданчиках вже з’явились колишні футболісти Корідзе, Москвичов, Безуглий, які згодом й склали кістяк збірної України. Потім я грав в захисті київської “Корпії”, донецького “Шахтаря”, чернігівської “Енергії”, а цього року перейшов у львівську “Енергію” (між іншим, цей перехід викликав негативний резонанс у чернігівських вболівальників, які на одному з інтернет-форумів порівняли його з переходом Фігу з “Барселони” до “Реала” – Авт.)
У 1996 році потрапив до національної збірної і брав участь в дебютному для нашої команди чемпіонаті світу в Іспанії. Нагадаю, що Україна там посіла четверте місце. Згодом грав на чемпіонаті світу 1996 року, а через сім років в Італії став віце-чемпіоном Європи-2003.
Я продовжую займатись улюбленою грою – футболом, лише граю на маленькому майданчику. Звісно, що в футзалі відсутні такі фізичні навантаження, однак тут більше значення має техніка, швидкісні дані, тактика тощо.
– Кажуть, що футзалом займаються ті, хто не знайшов себе у великому футболі?
– У цьому є своя частка правди. У середині 90-их міні-футболом займались ті, хто з якихось причин не зміг знайти собі футбольну команду. Але тепер вже у Києві, Донецьку, Харкові та й у Львові діють дитячі футзальні школи.
– А ви, приміром, могли б спрогнозувати результат матчу збірних України з футболу і футзалу у грі в “дворовий футбол” – так званий “дир-дир”?..
– У залі футболісти б нас не переграли, це точно. Адже були такі прецеденти, коли в товариській грі футзалісти перемагали й київське “Динамо”.
– Попри те, у матеріальному плані футбол значно випереджає всі інші види спорту?
– Справді, рівень матеріального стимулювання футболу і футзалу не порівняти. Річ у тім, що футзал ще не має такої великої армії вболівальників і спонсорів. Але останніми роками справа трохи зрушила з місця. Скажімо так, провідні спортсмени в нашому виді спорту живуть не бідно.
– Розкажіть про свою сім’ю.
– Я одружений. Дружину звати Катя, маємо трирічного сина.
– Чим вам запам’ятався Тайвань?
– Найбільше враження справив найбільший у світі хмарочос, названий за кількістю поверхів “Тайбей-101”, загальна висота якого – 508 метрів.
Ми жили у п’ятизірковому готелі, харчувались переважно по-європейськи. Людей на вулицях Тайбея безліч (населення столиці цього острова-держави – понад 21 мільйон жителів. – Авт.), але відчувається, що це не бідна країна, адже Тайвань є окремою державою, яка не входить до складу Китаю.
P. S. У першому груповому турнірі V чемпіонату світу Україна програла Іспанії (0:2), перемогла Єгипет (5:4, голи в нашій команді забили Корідзе (2), Ковальов, Мансуров і Аль Сайєд – у свої ворота) і Тайвань – 7:2 (Мансуров (2), Корідзе (2), Шайтанов (2), Брунько - на 38 хв. за рахунку 6:2). У підсумку наша команда з шістьма очками посіла друге місце в групі А і вийшла до чвертьфінального групового турніру. У групі F наша команда програла Бразилії (0:6), перемогла США (7:2, відзначились Ситін (2) і Нестерук) і зіграла внічию з Аргентиною (0:0). У другому груповому турнірі наша команда з чотирма очками посіла третє місце. До півфіналу вийшла Бразилія (9 очок) і Аргентина (4 очки), яка нас випередила через кращу різницю м’ячів. Нагадаємо, у фіналі чемпіонату світу Іспанія перемогла Італію – 2:1.
Джерело – Високий замок
