Головний тренер «LDz Cargo/DFA» Павло Пікалов розповів нам про особливості латвійського чемпіонату і майбутню фінальну серію плей-оф з «Нікарсом».

– Що з себе представляє чемпіонат Латвії? 
– Формат проведення чемпіонату Латвії розділений на два етапи. Перший етап – регулярний чемпіонат. За його результатами 8 команд з 9 учасників чемпіонату виходять до другого етапу – матчів плей-оф.

– Що є спільного і відмінного між чемпіонатами Латвії і Литви?
– У цьому сезоні відмінності є в самому форматі проведення. Різниця в тому, що в Литві в плей-оф виходить 4 команди і ще є нюанс в тому, що закінчення литовського футзального чемпіонату багато в чому підв'язане під початок чемпіонату з футболу. В Латвії я такого не помічаю, а це суттєва різниця. Щодо рівня чемпіонатів, то я б поставив приблизну рівність.

– Вам уже вдалося виграти Кубок в цьому сезоні. До речі, це вже Кубок третьої країни у Вашій тренерській кар'єрі. У півфіналі ви здолали «Нікарс» 5:0, а у фіналі «Нью Проджект» 6:2. Розкажіть, яким був кубковий шлях вашої команди до тріумфу?
– Почну з того, що Кубок Латвії розігрується за олімпійською системою: питання переможця пари на будь-якому етапі вирішується з однієї гри. На стадії 1/8 фіналу наша команда обіграла лідера Першої ліги «Salaspils» 6:4. У чвертьфіналі ми обіграли команду Вірсліги «Резекне» 6:3. А далі все було так, як Ви сказали. Кубок – це важливий трофей у будь-якій країні. Його ціна особливо важлива для команд, які рухаються в бік свого розвитку.

– В чому взагалі сила «Нікарсу», який 11 разів поспіль стає чемпіоном?
– У складі «Нікарсу» грає п'ять гравців дуже високого рівня – вони ж є кістяком збірної країни. Цей факт вже говорить багато про що. Крім того, в попередні сезони підключалися легіонери, але в поточному сезоні цього не сталося. Ну і, звичайно ж, головний тренер Орландо Дуарте. Команда з таким підбором гравців і можливостями давала результат.

– Найкращим бомбардиром чемпіонату постійно стає «нікарсовець» Максим Сень. Що можете сказати про цього гравця? 
– Максим має дуже важливу якість – він розуміє і читає гру. Через це він часто опиняється у потрібний час і у потрібному місці, ну а там справа техніки, з якою у нього теж все добре.

– В чемпіонаті Латвії виступає чимало українців. За «Петров» у першій половині сезону грав Василь Кефа. Крім нього, виступають Олександр Біляченко («Нікарс»), Юліан Горбатий («Петров»), Станіслав і Владислав Андрющенко («Резекне»), Андрій Черевко («Єкабпілс») а за вашу команду грає Сергій Якунін. Як кожен із них себе проявив?
– Я працюю в Латвії з середини листопада. За цей проміжок часу встиг побачити тільки Владислава і Юліана. Вони обидва, безумовно, є лідерами своїх команд і явно їх підсилюють. Про Сергія Якуніна говорити особливо приємно, адже його допомога дуже відчутна для мене і команди. Я радий, що маючи пропозицію від «Петров», він погодився приїхати в Даугавпілс і ми разом йдемо до виконання поставленого завдання.

– Чи можуть взагалі українські гравці прогресувати в чемпіонаті Латвії?
– Для самої Латвії, вірніше, для розвитку рівня футзалу в цій країні українські легіонери мали б величезне значення. Як, наприклад, для Білорусі. Але питання, як завжди, риторичне – умови...

– Попереду на вас чекає фінальна серія плей-оф чемпіонату проти «Нікарса». Що Ви від неї чекаєте? 
– Фінал є фінал. Для обох команд ці матчі несуть у собі бажання перемогти, віддатися повністю і вже нічого не зберігати на потім. Висловлю надію, що фінальні ігри стануть логічним завершенням і яскравою окрасою всього чемпіонату Латвії сезону 2018/19 рр.

– Старт фінальної серії запланований аж на 17 квітня. Як заповнюєте цю паузу?
– Ми готуємося в штатному режимі і єдина проблема, яка нас турбує – це те, що через перебір жовтих карток в першій грі не буде грати один із лідерів нашої команди Юрій Халімон.

Андрій Гулій, futsalua.org