Петр Шотурма, Станислав Гончаренко, Владислав Лысенко, Федор Пылыпив, Олег Ланяк, Максим Павленко – про своего бывшего одноклубника и соперника бразильца Сержао
Готовя к публикации обширное интервью хорошо известного в Украине бразильца Сержао, мы решили опросить тех, кто играл вместе с ним и против него, а также экс-главу пресс-службы НФК «Ураган» Олега Ланяка. Мнение Валерия Легчанова опубликуем отдельно – благодаря Станиславу Безушко оно получилось довольно объемным.
Петр Шотурма, игрок «Урагана» (2008-2014):
Сержао – это великий игрок с очень большим добрый искренним сердцем! Он многому меня научил и много чего показал и сделал для меня! Оценка максимальная его игре, его действиям и человеческим качествам, он привёз большое информации, как играть на столба, а также очень хорошо разбирался в тактике! У нас с ним было хорошее взаимопонимание в то время. Он помогал, давал советы молодым игрокам, таким как я!
Забавных эпизодов их было гораздо больше, чем я могу вспомнить, но один из них запомнился особо – когда на установке перед игрой за час до матча он сел в раздевалке, достал огромнейший бургер и съел. Мы все так посмотрели – что он делает?! Нужно же как минимум за три часа последний раз принимать пищу. Он съел, вышел, забил три, и с улыбкой достал второй бургер сразу же после игры!
Станіслав Гончаренко, головний тренер "Енергії" (2010-2013):
– Якими були ваші враження після того, як ви дізналися, що Сержао гратиме в Україні за «Ураган»?
– По-перше, рішення керівництва «Урагану» запросити його до своїх лав було виправданним. Саме єдиний поки що тріумф у чемпіонатах України здійсненний завдяки цій колоритній фігурі, його таланту та майстерності. З його появою в українському футзалі, суперництво досягло вищого рівня. На той час його постать значно підвищила рівень гри, колориту та видовищності самого чемпіонату. Враження були колосальні і усвідомлюючи силу гри цього гравця, я, як тренер, розумів, що команда «Ураган» стане основним претендентом на чемпіонство. Стверджую, що саме завдяки цій фігурі «Ураган» виборов золото.
– Що ви можете сказати про його ігрові якості після того, як довелося стільки разів суперничати з ним у рамках чемпіонату і Кубку?
– Він був найкращим «стовпом» після Корідзе за всю історію чемпіонатів країни. Він єдиний, хто міг забивати м’ячі з першої передачі, з льоту, з ауту, з кутового. Він мав надмірну вагу, як для футзаліста, але це йому не заважало, а навпаки допомогало у виборі позиції. Його граціозність у володінні м’ячем за моїм спостереженнями і досі є неперевершенною за всі часи наших чемпіонатів. Розділяючи його дії на дві половини майданчика, тобто у захисті і в атаці, зауважу, що готуючи свої команди до гри з «Ураганом», вибудовуючи стратегічну і техніко-тактичну настанову на гру, ми акцентували увагу на його недоліках у грі в обороні та величезній користі дій в атаці.
Це був гравець другої половини майданчика, атакувальний дриблер, кілер у зоні голу та масштабного атлетизму при виборі позицій в ударній лінії гостроти перед воротами. На моїй памяті і досі як на яву стоять чотири ключові гри з його участю: п’ята вирішальна гра за чемпіонство у Львові («Енергія» – «Ураган» 1:2) і його вирішальний гол; матч за Суперкубок («Ураган» – «Енергія» 4:3); перемога у регулярному чемпіонаті в Івано-Франківську («Ураган» – «Енергія» 5:8); півфінальний двобій в Івано-Франківську у Кубку країни («Ураган» – «Енергія» 1:1 (по пен. 6:7)) з серією шестиметрових.
– Який слід в історії українського футзалу залишив Сержао?
– Тоді були велики часи, ліга була сильнішою за підбором виконавців та рівнем самих команд і одіозною фігурою протягом двох чемпіонатів був саме Сержао. Його гра в образі великого гравця за антопометрією та за призначенням генетичного коду таланту мала суцільність, монолітність, нерозділенність, що обов’язково залишили свою доцільність у вигляді гравця-гіганта в історії українського футзалу.
Владислав Лисенко, воротар «Енергії» (2011-2013):
– Якими були ваші враження після того, як ви дізналися, що Сержао гратиме в Україні за «Ураган»?
– Було приємно дізнатися, що такий майстер буде грати в чемпіонаті України. Ще більше задоволення було грати проти нього. Це машина для забивання голів. Знав його ще по московському «Спартаку», «Аразу» і збірній Азербайджану.
– Що ви можете сказати про його ігрові якості після того, як довелося стільки разів суперничати з ним у рамках чемпіонату і Кубку?
– Як я вже казав, це машина в атаці, але коли Сержао був на майданчику, а команда «Ураган» захищалася, то вони грали у захисті втрьох (посміхається). Він сильно не допомагав. Зате в атаці здавалося, що їх було більше. Цей хлопець настільки чітко взаємодіяв з Біро Жаде, що йому не доводилося багато переміщуватися. Передачі Біро самі знаходили його і він вирішував питання сам. Дуже складно було йому протидіяти у захисті, коли він приймав м'яч, як-не-як його вага 120 кілограмів (посміхається). Тому він саджав людей на спину, розвертав і завершував атаки. Як для такої ваги, Сержао був дуже технічним і координованим гравцем.
– Який слід в історії українського футзалу залишив Сержао?
– Він провів в Україні два сезони і за цей час майже в кожному турнірі ставав найкращим снайпером. Особисто мені було складно впоратися з його ударами, бо м'яч летів, як куля. Точно не можу сказати, але ймовірніше за все, що більше за нього в чемпіонаті Урїани мені ніхто не забив (посміхається). Можливо, Валерій Легчанов недалеко відстав.
Федор Пылыпив, игрок «Урагана» (2008-2014):
– Первое впечатление у меня сформировалось о Сержао еще тогда, когда он выступал в России – в 2006 году, когда я играл за «Шахтер», мы встречались со «Спартаком», за который он играл. Поэтому, когда он приехал к нам, я уже знал, что это великий мастер. И его внешний вид не вводил меня в заблуждение.
Да, за него нужно было отрабатывать в обороне, потому что игра в защите не была его сильной стороной. Но он с лихвой компенсировал этот недостаток своими действиями в атаке. «Дай Сержао мяч – он решит» – этот принцип срабатывал очень часто.
Смешных, забавных, веселых и прикольных историй про Сержао рассказать можно очень много. Скажем так, он любил «покуролесить». Но я в этот раз лучше промолчу (смеется)…
Олег Ланяк, глава пресс-службы НФК «Ураган» (2004-2018):
– Сержао, несмотря на свой внешний вид, в отличие от многих бразильских легионеров, был большим мастером, настоящим профи и очень порядочным парнем. То же самое могу сказать про Биро Жаде, который к тому же еще и режимил. Это был великолепный тандем, который помог нам завоевать «золото» в 2011 году. В каждом, подчеркиваю, в каждом своем интервью Сержао всегда говорил о том, что он приехал сюда завоевать чемпионский титул.
Был момент, еще до подписания контракта, когда президент клуба засомневался, стоит ли подписывать Сержао – уж слишком габаритным, скажем так, он выглядел. Пришлось приводить дополнительные аргументы, в числе которых был и чисто журналистский: «Смотрите, его фото на развороте разместил «Советский спорт». Фото футзалиста на развороте общеспортивного издания. Ведь там всегда в фаворитах футбол, хоккей, другие виду спорта, а тут футзалист. Абы кого они точно не поставили бы».
Сержао очень много сделал для команды в финальной серии против «Энергии». У нас тогда были кадровые проблемы – много травмированных, и он «вытащил» решающий матч.
Веселого с ним было очень много. Он сам по себе – огромный, добрый человек, который после игры само дружелюбие. Улыбка до ушей, дочка рядом – моментально завоевал наши симпатии. Форму ему шили по лекалам – не было нужных размеров. И помню, как он едва влез в футболку, специально подготовленную к празднованию чемпионства – она трещала по швам (смеется).
Максим Павленко, игрок «Энергии» (2011-2016): «У Сержао было потрясающее голевое чутье»
– Бразильцы в Украине до этого уже играли. Какое у вас было первое впечатление, когда Вы увидели Сержао?
– Первое впечатление было нормальным, потому что знал команды, в которых Сержао играл до Урагана. Это сильные клубы в топовых чемпионатах.
– Какие впечатления были от игры против него?
– Впечатления о нем только хорошие, один из лидеров команды, бомбардир с отменной стартовой скоростью и филигранной техникой.
– Ваша оценка его вклада в игру «Урагана»?
– «Ураган» с его появлением обрел еще одного бомбардира. Сержао и Биро Жаде дополнили сильный коллектив, который стал чемпионом Украины. Думаю, что многие что-то переняли у бразильцев, в особенности у Сержао, у которого было потрясающее голевое чутье, умение в одиночку решить исход матча. Тандем Биро Жаде и Сержао держал в напряжении оборону любой команды в течение всего матча.
– Можно ли считать Сержао лучшим из легионеров, игравших в Украине?
– Считаю, что Сержао – лучший игрок на позиции «столба» за все время проведения чемпионатов Украины.
Подготовили Сергей Бабиков и Андрей Гулий
Редакция Futsalua.org выражает огромную благодарность Олегу Ланяку и главе пресс-службы МФК «Продэксим» Катерине Нещеретовой за предоставленные фотографии и помощь в подготовке этого материала
