Новачок ветеранського ТВД Валерій Легчанов – про свій дебют, враження від змагань і можливий виступ команди ветеранів у Екстра-лізі

На першому етапі IV Регулярного чемпіонату серед ветеранів в категорії «40+», що відбувся в Житомирі 1-2 лютого, за команду ТВД дебютував наставник львівської «Енергії» Валерій Легчанов.
 
Новоспечений ветеран зумів одного разу відзначитись та був визнаним одним з кращих гравців етапу. В коментарі futsalua.org дебютант поділився враженнями від нового для себе турніру.
 
– Дуже приємні враження від дебюту та дружньої атмосфери. Зустрівся з великою кількістю гравців, з якими грав в нульових, в тих баталіях. Багато кого побачив, багато з ким поспілкувався. Задоволений, що ветеранський футзал рухається в правильному напрямку, висвітлюється. Змагання проводяться не для галочки, вони цікаві.
 
– Вам буде тільки 39 років, але вже граєте за ветеранів…
– Правила для всіх однакові. В положенні є пункт де вказано, що одна людина, якій цього року виповнюється 39 років може бути «джокером». Навіть двох можна в заявку, але грати в турі може тільки один.
 
– Як це знову бути наймолодшим в команді?
– Пару таких цікавих жартів було і квадрат перед грою. Не так, як в молодому віці приходиш в команду майстрів, але без жартів не буває. Дуже приємно, що ми всі все розуміємо.
 
– Хто запросив Вас?
– Ще задовго до цього ми спілкувались з Олександром Косенком. І ми думали, що як тільки вік дасть мені можливість грати, то будемо разом виступати. Ми часто разом граємо у виставкових матчах, з журналістами за ветеранів збірної і добре розуміємо один одного на майданчику. Але цього року так вийшло, що його не запросили. Для зручності граю за львівську команду. Мирон Кіндій звернувся до директора клубу (Володимира Васильовича) і домовились, якщо це не буде заважати першій команді, та в ті терміни коли це буде дозволяти графік «Енергії».

– Не важко поєднувати?
– Тяжко поєднувати, бо це «чемоданний» стан, він виснажує. Так співпало, що збірна, потім ветерани, кубок. Можливо того дня і не вистачили перед «Манзаною», міг повернутись раніше. Але зараз вже говорити якби та як… Для мене це сигнал, що треба правильно розуміти, зважати на час. Коли тур буде у Львові, дай Бог, ТВД туди потрапить, тоді без питань. Треба щоб вікна були більші.

– Ви встигли відіграти два матчі, забити гол і стати одним з кращих гравців етапу…
– І травмуватись. Потягнув задню поверхню бедра. На другий день в першому матчі отримав травму, не природній рух. В цілому задоволений виступами, команда перемогла і повернулась з позитивом. Те, що визнали мені приємно. В цілому пограти з досвідченими і отримати приємні враження кожен прагне.   
 
– Минулого року Ви жалілись на «давні болячки», що заважають грати. Як готувались то гри за ветеранів?
– У нас не завжди є повна обойма на тренуваннях. Тому час від часу долучаюсь у тих вправах де необхідна парна кількість, чи обов’язкові нейтральні гравці. На основних вправах працює тільки команда. Так при нагоді отримую фізичне навантаження. Додатково граю в Гранд Лізі за «Галицьку здобу». Ігровий тонус є. Але від накопичення ідуть травми.
 
– Рівень ветеранів і аматорського чемпіонату…
– Це глибоке питання. Так проаналізувавши, думаю рівень ветеранів вищий. Гранд Лізі не вистачає молодих гравців і динаміки. Тому навіть я зі своїм «багажом» відчуває себе досить комфортно. Хоча по ідеї молодь мала б мене підштовхувати до ветеранів. Молоді не вистачає і в чемпіонатах міста і в Екстра-ліз. Тому в нас є або тільки починаючі або ті, що довго грають.

– Лідером ТВД є Євген Москвін…
– В нього роль забивного і він може це виконати. Він дуже добре відпрацьовує на команду. Ми з ним знайомі дуже давно. Коли я прийшов в «Енергію», він вже був одним із лідерів команди. Допомагав мені як молодому. Потім пересіклись в «Таймі» і боролись за найвищі місця. Він був десь, як «дядько наставник».
 
– Хто і як забезпечує. І чи є дохід від виступів чи тільки задоволення?
– Як і колись все фінансує Мирон Кіндій. До гри ще додається бонус за участь в турі. Є ще преміальні, але за призові місця. В першу чергу всі їздять на ці турніри, щоб побачити тих кого давно не бачили, поспілкуватись.
 
– Якщо із ветеранів «40+» зібрати команду і заявити у Екстра-лігу. За які місця вона б боролась?
– Це питання задають не перший рік і я знаю чого. Через склад гравців високого рівня. Можна говорити тільки потенційно. Важко спрогнозувати, як би виступили. Думаю виглядали б пристойно, але за медалі не боролись. Глядачів на трибунах було б багато, бо на них би ходили. 
 
Розмовляв Станіслав Безушко