Її роль та значення для кожного як і професійного спортсмена, так і аматора посідає особливу роль у повсякденному житті.
 
Не менш важливу увагу також займає особисте здоров’я спортсмена. Заслужений лікар України, головний лікар Львівського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру Степан Середа радить кожному спортсмену до цього питання підійти з максимальною відповідальністю і перед кожними серйозними змаганнями перевіряти можливості свого організму. Про це і не тільки Степан Васильович розповів в ексклюзивному інтерв’ю.

- Степане Васильовичу, які сучасні вимоги до проведення офіційних змагань та особисто до спортсменів у Міністерства охорони здоров’я України?

- Станом на сьогодні наша законодавча база в плані обстеження спортсменів є доволі непоганою. Те саме можна сказати і про обслуговування спортивних змагань. Є спільні накази охорони здоров’я та міністерства спорту, які регламентують усі вимоги до спортсменів. Кінцевою метою цього є високі досягнення спортсменів та їх досягнення.

- Перебазовуючись на тему командних видів спорту, чому потрібно спортсменам як і професіоналам, так і аматорам проходити медичне обстеження напередодні офіційних чемпіонатів? Наскільки це важливо?

- Накази Міністерства молоді та спорту України регламентують, що участь як і в обласних, так і міжнародних змаганнях з різних видів спорту повинні брати обстежені спортсмени. Вони повинні мати відповідний дозвіл, який дає право на участь. Для прикладу, Асоціація футзалу Львівщини організовує літні та зимові чемпіонаті обласного значення, відповідно спортсмени, які беруть у них участь, обов’язково повинні пройти медичний огляд. З іншої сторони я, як головний лікар Львівського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, який обслуговує змагання АФЛ, повинен знати, що фізичний стан того чи іншого спортсмена дозволяє йому брати участь у змаганнях. Іншими словами медичний огляд врятує спортсмена від незрозумілих дій організму. Знаючи, що серцево-судинна система спортсмена готова до різних фізичних навантажень, ми, лікарі ,можемо бути спокійними і застрахованими під час матчу від таких проблем як зупинка серця чи інших непередбачуваних речей. Спортсмени це повинні знати.

- З Ваших слів зрозуміло, що спортсмен без медичного огляду створює потенційну небезпеку не тільки самому собі.

= Безумовно. Під час великих навантажень під час футбольних чи футзальних матчів пульс та артеріальний тиск піднімається, відповідно навантаження на серце та судини є досить високе. Лікар повинен знати наскільки організм людини є готовим перенести такі великі навантаження. Для прикладу, спортсмен, зайшовши до обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, працює на велотренажері, де ми його розганяємо до високих показників. Після цього на електрокардіограмі бачимо чи немає у спортсмена тих чи інших проблем з серцем. В сучасному світі це дуже важливо, оскільки ми бачимо, що інколи чи то на футзальних майданчиках, чи то на футбольних полях трапляються нещасні випадки.

- В аматорських змаганнях, на жаль, такі випадки (тричі стукаю по дереву – Авт.) дійсно трапляються. Чи знають лікарі, що робити у таких ситуаціях?

- Не так давно такий випадок трапився у Львові, коли змагання були організовані якоюсь приватною організацією. На жаль, сталася трагедія. Грали необстежені люди і ніхто не знав який стан їхнього здоров’я. Вважаю, що на спортивних змаганнях повинні бути лікарі-фахівці, які знають специфіку здоров’я спортсмена. На жаль, ті лікарі, які не знають специфіку спорту та здоров’я спортсмена, не є готовими надати серйозну допомогу, бо вони не знають його стан здоров’я. Звичайно, якщо лікар досвідчений, він зможе зорієнтуватися у цій ситуації. В Україні є спортивна медицина, є спортивні кардіологи, які знають, що таке серце спортсмена. Такі змагання, вважаю, мають обслуговувати саме такі фахівці. По це і говорить законодавство України.

- З точки зору медицини чим відрізняєтсья спортсмен-професіонал та його здоров’я від спортсмена-аматора?

- Нам, лікарям, легше обслуговувати змагання професіоналів, бо ці хлопці готові до високих навантажень. Аматори є необстежені і, звісно, це проблема. Під час медоглядів у людей ми виявляємо деякі проблеми, про які люди чують вперше. Футбол чи футзал – це змагання, у яких кожен хоче перемогти. Баталії інколи розгоряються не на жарт. Інколи в стресових ситуація пульс і тиск спортсменів доходить до величезних показників. Щодо аматорів, то їх серце не особливо готове до таких показників, бо спортом вони займається не регулярно.

- З якими проблемами до Вас звертаються під час футзальних матчів?

- У футзалі це мікротрами. Звісно, можливі крововиливи, розсічення, ушкодження шкіри тощо.  Буває, що і втрачають свідомість, але ми готові до такого повороту подій. В інших видах спорту спортсмени часто втрачають свідомість. Особливо у вільній боротьбі чи єдиноборствах. У футболі чи футзалі, на жаль, трапляються удари в грудну клітку, які можуть мати негативні наслідки. Вважаю, будь який вид спорту може бути небезпечним для спортсмена, який є функціонально не готовим. З іншої сторони, якщо людина бодай тричі в тиждень тренується, то проблем не повинно бути. Хочу дати пораду усім футзалістам, особливо аматорам: якщо ви хочете брати участь у змаганнях, потрібно тричі в тиждень тренуватися і готувати організм до навантажень. Звісно, тренування можна проводити і індивідуальні від сорока хвилини до години.

- Не так давно Ви особисто та працівники обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, який Ви очолюєте, обслуговують змагання, які проходять під егідою Асоціації футзалу Львівщини.

- Президент Асоціації футзалу Львівщини Мирослав Хом’як дуже професійно підходить до змагань. З Асоціаціїю футзалу у нас підписаний договір про обслуговування змагань і нам приємно співпрацювати. У нас відбувається усе згідно законодавства України. На жаль, у нас немає багато спортивних федерацій, які настільки професійно співпрацюють з фізкультутрно-спортивним диспансером. Зараз активно ведемо перемовини з АФЛ, щоб підписати договір про обстеження футзалістів, які беруть участь в обласних змаганнях. Звісно, заради того, щоб уникнути можливих негативних наслідків.

Джерело - Богдан Пастернак, прес-служба АФЛ