Tribuna.com підбиває підсумки сезону Екстра-ліги, що не обійшовся без скандалів, незрозумілих рішень, фінансових проблем ледь не всіх грандів і видовищних матчів.
Політичний форс-мажор сезону – перенесення плей-оф у Черкаси
Після завершення регулярного чемпіонату відбулися загальні збори президентів клубів, де вирішили скоротити всі серії з трьох до двох перемог, а головне – перенести всі серії на нейтральне поле у Черкаси. Вийшо, що розподіл місць за підсумками першої половини чемпіонату вже не давав переваги власного майданчика – однак бойові дії на Донбасі, де базується переможець регулярки «Єнакієвець», переконали клуби у необхідності такого кроку.
Особливих перепон для проведення матчів у Харкові, Львові чи Івано-Франківську не спостерігалося, однак за більшістю голосів президентів матчі було вирішено зіграти на нейтральній території. Таким чином, Черкаси в цьому році побачили рекордну для себе кількість футзалу найвищого рівня – це і «Фінал восьми» Кубка України, і уся серія плей-оф Екстра-ліги.
Команда сезону – «Локомотив» Харків
Сезон видався для підопічних Євгена Ривкіна дуже непростим. Їм довелося грати на три фронти (чемпіонат, кубок, Кубок УЄФА), до того ж більшість гравців залучалася до матчів збірної. Дискваліфікації і травми постійно докучали залізничникам, котрі, у підсумку, змогли у важкій боротьбі посісти друге місце в регулярці. Кращим матчем для харків’ян стала вирішальна – друга фінальна – гра, де «Локомотив» буквально переїхав «Енергію». Вдруге поспіль і цілком справедливо звання столиці футзалу відходить Харкову.
Скандал сезону – розформування «Єнакієвця»
Як грім серед ясного неба пролунала заява президента «Єнакієвця» Андрія Новікова про те, що він розформовує своє улюблене дітище. Найстаріша і найстабільніша у фінансовому плані команда Екстра-ліги завершила свою довгу та славну історію через зміну регламенту перед стартом плей-оф. Можна тільки здогадуватися скільки сил і засобів за ці 13 років Андрій Станіславович вклав у клуб. Все ж будемо сподіватися, що любов до футзалу переможе і президент змінить своє рішення.
Герої сезону – «Енергія» Львів
Після того, як взимку головний спонсор відмовився від фінансування, клуб зі Львова опинився над прірвою. Не дивно, що за таких обставин один з лідерів колективу Денис Овсянніков знайшов собі нове пристанище у благополучному «Єнакієвці». Ще в минулому сезоні «енергетиків» через вік провідних гравців списували з рахунків, а після цих подій і поготів. Попри все це «Енергія» зібрала волю в кулак і вдруге поспіль довела скептикам протилежне. Якщо в попередньому чемпіонаті «зелено-білі» обмежилися «бронзою» і Кубком, то цього року у Львів у Кубку відправилися срібні нагороди.
Прогрес сезону - «Спортлідер+» Хмельницький
Так, хмельничани знову посіли останнє місце, але цей чемпіонат порівняно з попереднім для них – як небо і земля. Якби Віктор Мглинець очолив команду перед стартом сезону, то можна лише здогадуватися яка напружена боротьба велася б за четверту сходинку.
Тренер сезону – Роман Ковальчик («ЛТК»)
Роману Ковальчику раз по раз доводиться створювати нову команду, але цього року «ЛТК» за літніми переходами встановив справжній рекорд: 7 – in, 8 – out. Команду залишили майже всі лідери, натомість прийшли невідомі широкому загалу гравці. Ковальчику за якихось пару місяців вдалося зліпити з них боєздатний колектив, який може показати зуби будь-кому. Немає сумнівів, що в наступному сезоні «телефоністи» замахнуться на вищу сходинку ніж зараз.
Закупка сезону – «Єнакієвець»
Влітку в Єнакієвому висадився бразильсько-український десант в особі Кайо Жуніора, Вассури, Пауло Вітора, Артема Рося і Богдана Свірідова. В зимову сплячку «Єнакієвець» не впав і після певної чистки рядів додав до своїх лав Дениса Овсяннікова, Володимира Разуванова та Іво Юкіча. Ніхто з суперників і близько не наблизився до таких трансферних витрат, тож не дивно, що команда з Донбасу вважалася головним фаворитом чемпіонату. Кінець цієї історії всім відомий – 4-те місце і безславне завершення сезону, який мав стати тріумфальним.
Кращий трансфер – трансфер Артема Рося (з ЛТК в «Єнакієвець»)
Один з тих, з ким керівництво «Єнакієвця» влучило у самісіньке яблучко. Артем одразу звалив на свої плечі лідерський тягар і ні на мить не дав засумніватися у своїй профпридатності.
«Що це було?» сезону – трансфер Іво Юкіча в «Єнакієвець»
Сенс цього переходу вам певно не пояснить ніхто. З упевненістю можна стверджувати тільки те, що взимку головний тренер донбасців наполегливо шукав воротаря. Бразилець Пауло Вітор не виправдав покладених на нього надій і повернувся в «країну диких мавп», але ж у розпорядженні тренера ще залишались Олексій Сагайдаченко і Андрій Мельник. Гробар збірної України на Євро-2012 і один з кращих європейських голкіперів явно брався під основу, однак у нього одразу «не пішло». Спочатку рецидив старої травми, а потім два виходи в основі і шість пропущених голів. Коментарі тут зайві. «Момент істини» для Юкіча настав у третьому матчі півфінальної серії, коли його випустили на серію пенальті. Happy end’у не відбулося: хорват не потягнув жодного з п’яти шестиметрових і поїхав додому.
Легіонер сезону – Роніньо («Ураган»)
Креативний і мобільний вінгер ще в минулому сезоні запам’ятався своєю грою, чим і заслужив подовження контракту ще на рік. Хоч у другій половині сезону бразилець з грузинським паспортом дещо здав, проте за сукупністю все одно стоїть вище своїх конкурентів.
Пляжник сезону – Вассура («Єнакієвець»)
В минулому році у Вассури завершилася дискваліфікація через підписання контрактів з двома клубами одночасно і на любителя грати у великий футбол звернув увагу Олег Солодовник. Головний тренер «Єнакієвця» вже працював з норовливим бразильцем у «Шахтарі», але вирішив увійти в одну річку двічі. У таланті чарівника м’яча сумнівів немає, але характер так і не змінився. Початок сезону як для команди, так і для Вассури видався багатообіцяючим, втім далі почалися бразильські танці. Вірніше спочатку одна дискваліфікація, потім друга, потім сімейні обставини і т.п. Коротко, джентльменський набір середньостатистичного бразильця, що приїжджає в Україну. Якщо для того ж київського «Динамо» такий перебіг речей типовий, то від найбільш високоплачуваного гравця Екстра-ліги чекаєш чогось більшого, ніж участь у менш ніж половині матчів чемпіонату…
Кращий воротар – Володимир Кардаш («Енергія»)
Володимир провів безсумнівно свій кращий сезон у кар’єрі. У першій половині чемпіонату «енергетики» левовою долею своїх очок завдячують воротарю. Після зимової паузи Володимир отримав несподіваного конкурента в особі Валерія Легчанова, котрий проводив у воротарській футболці не набагато менше часу за штатного голкіпера. Звісно, що пару огріхів було, але в кого їх немає? Тим не менш, у жодному матчі Кардаш підтверджував свій клас.
Кращий захисник – Віталій Кісельов («Локомотив»)
Віталій традиційно цементував захист «Локо» і не забував надокучати стражам воріт суперників своїми дальніми ударами.
Кращий універсал – Євген Валєнко («Ураган»)
Євген вже не перший сезон проводить на своєму високому рівні. І хоч йому частенько доводиться грати на підстраховці у партнерів – і тут каші він не псує.
Кращий вінгер – Петро Шотурма («Ураган»)
Петрові лише 22 роки, а здається, що він грає вже цілу вічність. Можна з упевненістю стверджувати три речі: це його кращий сезон, він найперспективніший український гравець нової хвилі, влітку прізвище Шотурма буде звучати в сильнішому чемпіонаті.
Кращий нападник – Морено («Ураган»)
Молодий бразилець довгий час був травмований і цим дав привід засумніватися у доцільності свого трансферу. Проте хоч він і довго запрягав, але дуже швидко поїхав.
Ветеран сезону – Сергій Піддубний («Кардинал-Рівне»)/Максим Павленко («Енергія»)
«Рівненський Зідан» як хороше вино – з роками стає все краще. Сергій Олександрович демонструє, що і в 37 років можна бути лідером команди. А от Максим Паленко демонструє, що в 38 років ще й на звання кращого бомбардира можна зазіхнути.
Кращий матч – 28-й тур. «Кардинал-Рівне» – «Енергія» – 6:7
Часто буває, що коли командам нічого не треба, то вони видають справжнє шоу. Щось подібне відбувалося і в Рівному. Якщо ви хочете подивитися матч з хвацько закрученим сюжетом у кращих традиціях примери, то це те, що треба.
Курйоз сезону – три автоголи в першому фінальному матчі
Нечасто побачиш навіть два автоголи, а тут аж три та ще й у фінальній серії.
Фішка сезону – п’ятий польовий «Енергії»
Після того як Денис Овсянніков залишив команду, обов’язки 5-го польового взяв на себе Валерій Легчанов. З кожною грою «енергетики» краще розігрували більшість і жодна команда не могла цьому нічого протиставити. Львів’яни настільки були впевнені у власних силах, що іноді міняли воротаря ще до середини першого тайму. Саме завдяки відмінній грі у більшості «зелено-білі» і дійшли до фіналу. Це був єдиний випадок, коли ця тактика дала збій…
Цитата сезону
«Мене можуть критикувати, але я ще раз кажу – є поняття спортивного принципу! Спортивний принцип не дотримано – команди не перебувають в рівних умовах, це обман! Команди в рівних умовах не перебувають – це моя думка, і ще раз скажу – як би не закінчився чемпіонат, і яке б місце не завоювала команда «Локомотив», – головний тренер «Локомотива» Євген Ривкін після того, як харків’яни поступилися у першому матчі півфінальної серії «Урагану».
Перспектива сезону – ризик зникнення ліги
Розформування «Єнакієвця» – серйозний удар для українського футзалу, але далеко не єдиний. Взимку головні спонсори відмовилися від фінансування двох західноукраїнських грандів – «Енергії» та «Урагану». Не так впевнено, як раніше, себе почуває і харківський «Локомотив»; президент «ЛТК» Юрій Шацький вже надіслав лист, що не вбачає доцільності грати у Екстра-ліги – і це далеко не все. Отже, є велика ймовірність того, що наступний чемпіонат Екстра-ліги буде проводити не АФКУ «Екстра-ліга», а Асоціація футзалу України.
Щоб врятувати чемпіонат, є ідея розбити його на дві зони – Захід і Схід. Це допоможе зменшити витрати на переїзд, що стимулюватиме залучення нових команд. Можливо, ці зміни прийме Андрій Новіков, і «Єнакієвець» відродиться. Фанам же залишається, затамувавши подих, спостерігати за розвитком ситуації. З упевненістю ж можна стверджувати лише те, що наступний сезон буде абсолютно несхожий на всі попередні.
Андрій Гулій
Джерело - ua.tribuna.com
