Цей тур видався дуже цікавим та багатим на деякі несподівані результати. І вони реально змусили задуматися про перспективи деяких команд у поточному сезоні, тому що якщо після першого з’їзного туру можна було робити якісь проміжні висновки, то після половини турнірного шляху ці самі висновки вже мають бути більш обґрунтованими. Тому, нехай і трохи з запізненням (тим більше, час до третього з’їзного туру, який має відбутися в Луцьку, ще є), та все-таки ми підіб’ємо підсумки не тільки другого з’їзного туру, а і першої половини турнірної дистанції чемпіонату України (U-15) серед команд Вищої ліги. Але для того, щоб аналізувати виступи кожної з команд, спочатку згадаємо всі результати туру та поточну турнірну таблицю.

Результати матчів другого з’їзного туру чемпіонату України (U-15) 



Другий виїзний тур Чемпіонату України з футзалу у вищій лізі команди-учасниці розпочали по-різному. Й несподіваних результатів було аж надто. Чого вартує лише перемога ДЮСШ-Respect з Маневичів над лідером турніру - київською ДЮСШ-25. Й нехай ця перемога була отримана у серії післяматчевих пенальті, це не применшує ігрового здобутку маневичан, адже до них ще жоден у цьому розіграші не відбирав очок у діючого чемпіона України.

Харків’ян календар пожалів. Розклад другого туру цілком міг скластися так, що вже першого ж дня «з колес», після тривалої поїздки до Івано-Франківська, ми мали би грати, скажімо, з «Чорним морем» або тією самою ДЮСШ-25. Старт із шосткинською «Барсою» виглядав цілком сприйнятливим варіантом. Якщо, звісно, виходити із турнірної таблиці, у якій шосткинці мали лише одне очко.

Але до Івано-Франківська «Барса» приїхала з абсолютно чітким наміром довести, що перший тур у Чорноморську був прикрим непорозумінням, одна з причин якого – неучасть у стартових іграх Чемпіонату кількох провідних гравців команди. Утім, якщо відкинути результати матчів, навіть у Чорноморську команда з Шостки виглядала дуже міцним й незручним суперником. Якщо, звісно, бувають зручні у таких турнірах.
 

Й сам поєдинок з «Барсою», який став, до слова, дебютною очною зустріччю цих суперників, спочатку складався дуже непогано для нас. Олександр Безрук та Данііл Дудін вже на шосту хвилину довели матч до 2:0. Здавалося, гра «дається», і вчергове це почуття зіграло з командою злий жарт. Іще у першому таймі Антон Ковтун скоротив відставання у рахунку, а у другій половині зустрічі «Барса» помалу перебрала на себе ігрову ініціативу.

Моменти біля наших воріт виникали раз у раз, але Ельдар Бартчук надійно підчищав командні огріхи в обороні. Налагодити звичну гру не виходило ані у першої, ані у другої четвірок. Справжнім ігровим рушієм команди став Саша Безрук, який сплутував своїми дриблінгами оборону суперника, позаду упевнено виглядав Данііл Дудін. За умов, коли значна частина гравців «випала» із гри, а тренери берегли Данила Болдижева та Максима Долгулю, які не до кінця відновилися після травм, ситуація на майданчику виглядала дуже тривожною. Дев’ятнадцять ударів «Барси» у другому таймі проти восьми наших – одне із статистичних підтверджень цього.

Усе міг вирішити один м’яч, і його забив Саша Безрук, який став, беззаперечно, одним із героїв матчу. І хоча шосткинці зусиллями Кирила Марущенка змогли скоротити відставання до мінімуму, більшого «Фенікс» не дозволив. Гра з п’ятьма польовими також не принесла нашому супернику дивідендів, понад те, аби Ельдар Братчук був ледь кмітливішим, міг би стати автором четвертого голу нашої команди.

«Фенікс» стартує у івано-франківському турі з перемоги, хоча гра команди викликає багато запитань. Чи криється причина такого старту у втомі хлопців після дороги, побачимо вже у другому матчі туру - проти господарів - місцевого «Урагану».  



Після стартового матчу другого виїзного туру Чемпіонату України з футзалу проти «Барси», який «Фенікс» провів непереконливо, хоча й переміг, уболівальники мали право очікувати від команди іншої гри. І цю гру вони побачили. Щоправда, лише у першому таймі.

«Фіолетові», які й самі розуміли, що матч проти шосткінців з огляду на організацію гри був провальним, налаштовувалися на гру із господарями туру серйозно. Команда змогла відновитися після переїзду і, знову ж дякуючи календарю туру, дозволила собі ранкову прогулянку міським парком Івано-Франківська. Хлопцям навіть вдалося спостерігати тренування місцевого «Прикарпаття» - клубу першої ліги Чемпіонату України з футболу.

Але без сюрпризів усе ж не обійшлося. Автобус, що перевозить команду з готелю до спорткомплексу, приїхав із затримкою через тягнучки на дорогах міста. З цієї ж причини дорога на матч зайняла більше часу, ніж учора. Й перевдягатися хлопцям довелося прямо в автобусі. Утім, це жодним чином не збентежило підопічних Сергія Гриценка та Юрія Ващенка. Ледь роздався стартовий свисток, «фіолетові» одразу ж окреслили свою ігрову перевагу. А вже незабаром вона стала подавляючою. Гра практично повністю проходила під диктовку нашої команди, яка показала дуже хороший рух, гру у пас та настрій. Обидві четвірки підтримували високий темп й створювали таку кількість моментів біля воріт суперника, що їх вистачило б і на вчорашній матч. Декілька відмінних моментів забити було у Михайла Солдатенка, який провів дуже хороший матч. Близкі до успіху були Артем Шевченко, який зіграв на дві голови вище, ніж учора, Данііл Дудін, який раз у раз ламав оборону суперника, Данило Болдижев, який виглядав сьогодні дуже здорово, Іван Коньков, що виглядав дуже непогано на своїй бровці.
 

Команда виглядала відмінно й з огляду на фізику. Гравці «Урагану» грали в обороні організовано та надійно, але періодично губили своїх гравців через постійні переміщення, що підтримували обидві наші четвірки.

Технічна статистика, мабуть, наочно демонструє прагнення «фіолетових» реабілітуватися за мляву вчорашню гру. Лише у першому таймі хлопці завдали 31 (!) удар по воротах Олександра Починка проти п’яти ударів суперника по наших воротах.

Саме тому ушатом холодної води став перший гол у цьому матчі, який опинився у наших воротах. Удар Андрія Домасова практично із центру майданчика не виглядав небезпечним, але Володимир Лазеба невдало спіймав м’яч, і той зрадницьки викотився з рук кіпера у ворота.

Пропущений м’яч анітрохи не змінив малюнок гри. «Фенікс» так само багато атакував, але атаки ці стали більш акцентованими. Замість ударів по воротах із середньої дистанції «фіолетові» прагнули прорватися ближче до воротарської зони.

Й завершення першого тайму вдалося на славу! Протягом двох хвилин «Фенікс» забив тричі. Спочатку Данііл Дудін здорово знайшов передачею на дальній штанзі Максима Долгулю, а вже за півхвилини сам Максим розіграв класну «стіночку» з Данилом Болдижевим, який вивів команду вперед. Не встигли гравці «Урагану» прийти до тями, як Данііл Ходацький вивів розрізаючим пасом Івана Конькова сам на сам із воротарем «Урагану». Й за хвилину до перерви рахунок стал 3:1.

Й знову каменем спотикання став другий тайм. Скільки нервів могли б зберегти тренери нашої команди й уболівальники, якби матчі закінчувалися після першого тайму!

«Фенікс» так само володів територіальною перевагою, але ігрову, особливо ближче до середини тайму, потроху почав віддавати. Комфортний рахунок заспокоїв команду, і, як це зазвичай у таких ситуаціях відбувається, ми пропустили. Недбалість в обороні призвела до того, що Дмитро Федік обіграв двох наших захисників, а потім й Володимира Лазебу й доправив м’яч до вже порожніх воріт.

І знову нас спіткало нервове завершення, яке тягнулося безкінечно довго, й гра проти п’яти польових. Але, до честі команди, «Фенікс» вистояв і здобув такі важливі три очки.







Втрата п’яти очок у двох вчорашніх матчах, а понад те сама гра команди болісно вдарила по самолюбству «фіолетових». Можна нарікати на безліч упущених стовідсоткових моментів у грі з «Кристалом», по воротах якого лише у першому таймі «Фенікс» завдав 22 удари, на два автоголи, на зраду «фарту» у післяматчевих пенальті, де ми б’ємо точно, а воротарі виручають. Будьмо відверті: якби не м’яч Конькова за лічені секунди до фінального свистка, «Фенікс» учора не отримав би жодного очка.

Результат цієї зустрічі настільки приголомшив команду, що у другому матчі дня з «Чорним морем» хлопці були абсолютно не схожі на себе. Як результат, замість звичного вже видовищного протистояння між одеситами та нашою командою глядачі побачили фактично одну команду.

Одне очко з шести – такий «врожай» чутливо вдарив по турнірних амбіціях харків’ян. Долили оливи до вогню й коментарі гравців ДЮСШ -Respect із Маневичів на адресу гравців «Фенікса», завдяки чому, впевнені, додатково мотивувати команду на завтрашній заключний матч туру з маневичанами не доведеться.

Головним завданням тренерського штабу у середу ввечері було відновити команду передовсім психологічно, аби два невдалих матчі не спричинили тривалого ігрового спаду. Й вечірні збори команди, на яких здебільшого лунали слова підтримки, принесли результат.

Хлопці розуміли: реабілітуватися за «чорну середу» можна лише перемогою над діючими Чемпіонами України. Причому перемогою в основний час, інакше відставання від киян виросло би вже до дев’яти очок. Але розуміти - одне, а обіграти команду, яка ще жодному не програвала в основний час, – зовсім інше. Та відступати буле вже нікуди, хлопцям хотілося довести насамперед самим собі, що вчорашні втрати – швидше прикра помилка. А отже матч з лідером турніру став для них у своєму роді справою честі.
 

ДЮСШ-25 без втрат пройшла чорноморський тур, і в Івано-Франківську, хоча й довела дві зустрічі до серії післяматчевий пенальті, так само лідирує у турнірній таблиці. Передовсім, за рахунок фізично міцних та швидкісних гравців з потужним ударом, а також завдяки відмінній організації гри. Не могло бути й мови про гру у відкритий футбол. «Фенікс» повернувся до відпрацьованої на двох попередніх розіграшах Кубку України тактики гри від оборони. Це зумовило зміни у четвірках: тренери зробили упор на найшвидкісніших та найсильніших, передовсім, в оборонному плані. Треба було терпіти й чекати на свій шанс. Й терпіти довелось довго. Кияни завдали по наших воротах 72 удари! Абсолютний рекорд, або, точніше, - антирекорд, якщо виходити з цифр. Інша річ, що висока концентрація гравців обох наших четвірок, їхня дісциплінованість і дуже часто самовідданість не дозволяли супернику створювати біля воріт Лазеби нерозв’язуваних проблем. І це при тому, що наш кіпер відіграв сьогодні один із кращих своїх матчів. У тому, що з 28 ударів у ствір у воротах опинилися лише два м’ячі, – велика його заслуга.

«Фенікс» пробив по воротах лише вісімнадцять разів. Із них у ствір – дев’ять. Але, на наше щастя, саме у цьому такому важливому матчі реалізація у нас була на висоті.

Відбивши перші стартові натиски киян, хлопці почали поступово вибудовувати власну атакуючу гру. Й зробити це за умов пресингу було зовсім не просто. У цій ситуації багато залежало від грамотного розіграшу стандартів. Й на шостій хвилині зустрічі саме такий стандарт спрацював у розіграші аута. Коньков ввів з-за бокової, Шевченко пропустив, Болдижев п’яткою подовжив передачу на набігаючого Ходацького, й капітан «Фенікса» відкрив рахунок у матчі.

Забитий гол лише ледь зменшив напругу, тим більше, що вже за три хвилини Дмитро Суворов відновив статус-кво. Із нічийним рахунком команди пішли на перерву.

У другому таймі тиск київської команди не поменшав, але небезпечнішими стали хоча й поодинокі, та все ж досить перспективні контратаки “фіолетових”. На дев’ятій хвилині Дудін виграв двобій у Олександра Пастуха, промчав бровкою до воріт і віддав точну передачу на вбігаючого до штрафної Євсюкова, якого одразу ж збив Микита Червинський. Удар з «точки» Конькова був бездоганним. Так «Фенікс» знову повів у рахунку. Данііл Дудін - безперечно, один з головних героїв цієї зустрічі - міг збільшити рахунок у матчі вже за кілька хвилин після забитого Коньковим пенальті. Точніше, Данііл цей гол і забив, але зарахований він не був. Лазеба ввів м’яч на Безрука, той здорово у касання запустив Дудіна по флангу. Даня пробив, не зближуючись, й м’яч від перекладини вдарився у підлогу. Момент був настільки динамічний, що судді не змогли визначитися, опустився м’яч за лінію воріт чи ні. Вже після матчу повтор моменту з відеозапису, зробленого оператором «Фенікса» Юрієм Васильєвим, показав: гол був.

Фортуна відшкодувала нам «боржок», віддячивши разом хлопців за терпіння в обороні. Третій м’яч команди вийшов просто на диво. Ходацький виграв верхову боротьбу у Юрія Тукалевського, Безрук перевів м’яч на другий план, де Болдижев, який здорово обіграв Микиту Червинського, розіграв «стіночку» з Безруком й витончено забив третій гол.

За рахунку 3:1 кияни перейшли на гру з п’ятьма польовим, й їхній тиск на наші ворота посилився. За чотири хвилини до закінчення зустрічі він матеріалізувався у красивий гол, забитий капітаном ДЮСШ-25 Олександром Пастухом. Але, на щастя, цей м’яч став останнім у грі.

«Фенікс» здобув одну з найважливіших перемог у своїй історії, ставши першою командою нинішнього Чемпіонату України, що обіграла діючого Чемпіона України в основний час. Після матчу тренер киян Олександр Кривенда зауважив: «Переміг той, хто більше цього жадав». Й хлопці у фіолетових футболках точно знають, наскільки він правий. 



Турнірна таблиця після другого з’їзного туру 



Отже, як ми і казали, протягом цього туру були зафіксовані деякі результати, які так чи інакше вплинули на поточний розподіл місць у турнірній таблиці. Але для повного «розбору польотів» згадаємо, як грали самі команди на цьому етапі.

«ДЮСШ-Respect» (Маневичі). Мало хто очікував того, що команда з Волинської області очолюватиме турнірні перегони після двох турів чемпіонату України (U-15). Але наразі ми маємо саме таку картину. За рахунок чого підопічні Андрія Шевчука змогли піднятися на першу сходинку турнірної таблиці? Перш за все, за рахунок командного характеру. Це було наочно видно у матчах з «Іллічівцем», «Соколом» та «Феніксом», де волиняни виграли з форою лише в один м’яч. Хоча якщо згадати ті поєдинки, то далеко не все вдавалося маневичанам. Проте, знову ж таки – характер та мотивація допомогли волинській команді здобути важливі перемоги. Безумовно, цих перемог могло би і не бути, якби не дещо сенсаційна перемога у серії пенальті над ДЮСШ № 25, яка і задала тон наступним перемогам «ДЮСШ-Respect». Єдиним мінусом була поразка від рівнян, але, як показав подальший перебіг подій, вона не вплинула на те, що маневичани очолили турнірну таблицю. Але відрив від другого місця нарази складає лише два очки. Тому, волинській команді, якщо вона хоче зберегти лідерство, треба не забувати, що переслідувачі поруч. До того ж, наступний тур буде у Луцьку, тобто, підопічні Андрія Шевчука гратимуть фактично вдома. І буде цікаво подивитись на те, як волинський колектив зможе впоратися з тиском рідних стін та фактору нехай і поточного, але лідерства.

ДЮСШ № 4 (Рівне). Якщо брати до уваги команди з верхньої частини турнірної таблиці, то ДЮСШ № 4 – єдиний колектив, який зберіг свою позицію. Підопічні Андрія Мозерова взяли «свої» очки там, де вони і зобов’язані були вигравати. Щоправда, не змогли рівняни скористатися ігровим спадом ДЮСШ № 25, тому і поступилися киянам. Можливо, для того, щоб піднятися на верхній щабель турнірної таблиці, рівненським футзалістам не вистачило перемоги над «Чорним морем» у основний час (рівняни виграли по пенальті). Тому, і пропустили вони вперед маневичан, незважаючи на перемогу в очній зустрічі. Але і такий розклад подій має бути цілком прийнятним для підопічних Андрія Мозерова. Принаймні, у будь-якому разі рівняни не тільки залишаються у «медальних» перегонах, а й цілком реально можуть замахнутися на чемпіонство.

ДЮСШ № 25 (Київ). Для чинних чемпіонів України тур в Івано-Франківську вийшов надто провальним. Дві поразки у серії пенальті, дві поразки в основний час… Це явно не ті результати, на які розраховували підопічні Олександра Кривенди. Як наслідок – кияни опустились на поточну третю сходинку. Але і її «чорні соколи» можуть втратити, якщо надалі не показуватимуть чемпіонської гри. Спочатку поразку від «ДЮСШ-Respect» у серії пенальті можна було розцінювати як сенсацію. Однак, коли потім кияни не змогли виграти у «Енергії», «Фенікса» та «Гопри», то це вже була закономірність. Чим можна пояснити такий провал киян? Якщо поразку у грі з маневичанами можна розцінити як недооцінку суперника, то далі суперники ДЮСШ № 25 просто вигравали за рахунок вдалих дій у захисті та командної дисципліни. До того ж, додайте сюди проблеми з реалізацією власних моментів та деякі кадрові проблеми – ось вам і відповідь. Ні, не думайте, що автор цього матеріалу виправдовує киян. Але факти кажуть про те, що саме такі обставини завадили столичній команді зберегти лідерство у чемпіонаті. До того ж, деякі гравці зіграли не так, як ми чекали. Зокрема, можна згадати Каюткіна, який провів сильний тур у Чорноморську, але в Івано-Франківську він не показав повністю свій потенціал. Єдиною світлою плямою у грі ДЮСШ № 25 можна вважати активні дії Тукалевського, який вже по ходу туру замінив у стартовій четвірці Гридька на позиції «стовпа» (Гридько мав ушкодження). І саме Тукалевського можна назвати найкращим гравцем «чорних соколів» за підсумками другого з’їзного туру в Івано-Франківську.

«Чорне море» (Одеса). У порівнянні з туром у Чорноморську, команда з Одеси почала грати набагато цікавіше, і це не могло не відбитися на результатах. Можна сміливо сказати, що цей тур «Чорне море» може занести собі в актив. Щоправда, враження від своєї гри одесити трохи «змазали», поступившись в останній ігровий день другого з’їзного туру «Барсі». Якби «Чорному морю» вдалося виграти у шосткінців, то зараз одеська команда була би у топ-трійці. Можливо, десь не вистачило фарту і в матчі з ДЮСШ № 4. Але поразка від «Барси» була все-таки більш болючрю, ніж від рівнян. Тому, наразі одеський клуб посідає проміжне четверте місце. Однак, наразі розклад у турнірній таблиці такий, що одесити йдуть майже впритул з топ-трійкою, тому підопічним Олександра Гірки буде до снаги поборотися за місце серед трьох найкращих команд чемпіонату. Але для цього одеситам потрібно виступити дуже потужно у Луцьку. І водночас «Чорному морю» потрібно розуміти, що позаду є ціла когорта суперників, які можуть цілком реально посунути «Чорне море» навіть з проміжного четвертого місця. А це і «Гопри», і КІВС «Енергія», і «Фенікс» (що цікаво – у всіх трьох команд «Чорне море» виграло протягом цього туру). Тому, розслаблятися одеситам теж не варто.
 

«Фенікс» (Харків). Різне враження залишив по собі «Фенікс». З одного боку – вони виступили непогано, можна навіть сказати – стабільно. Тобто, по грі підопічні Сергія Гриценка та Юрія Ващенка наче нікому і не програли. А от щодо результатів… Можна одразу згадати матч з «Кристалом», де «Фенікс» володів ініціативою, але зіграв унічию, уникнувши поразки в основний час, а потім програв по пенальті. Можна згадати і матч проти «ДЮСШ-Respect», де слобожанці програли мінімально (4:5), і там «фіолетовим» десь не вистачило того характеру, який був у маневичан. Однак, були і позитивні моменти. Зокрема, це стосується перемоги над чинними чемпіонами України у віковій категорії U-15 – столичною ДЮСШ № 25. І «Фенікс» став першою командою, яка обіграла «чорних соколів» у основний час. Такі перемоги, звичайно, додають наснаги, проте такі поразки, як від команди з Маневичів, дають привід подумати про те, що десь «Фенікс» не допрацював. Але наразі харків’яни посідають п’яту сходинку, тому можна сказати, що завдання-мінімум вони виконують. Однак, якщо у «фіолетових» і надалі будуть проблеми з реалізацією своїх моментів (як це було у матчах з «Ураганом» та «Кристалом»), то слобожанці можуть опинитися і за межами топ-п’ятірки.

КІВС «Енергія» (Львів). Підопічні Юрія Шукатки, за традицією, виступили більш-менш рівно. Однак, якщо згадати той факт, що після першого етапу чемпіонату «енергетики» були п’ятими, а наразі вони опустилися на сходинку нижче, то це, звичайно, мінус для них. З позитивних моментів можна було відзначити те, що до складу «Енергії» повернулись Пециляк та Конів, і у Юрія Шукатки була можливість варіювати складом. Хоча іноді наставник «енергетиків» грав майже весь матч однією четвіркою. За словами Шукатки, це було пов’язано з мікротравмами у гравців. Що можна відзначити з позитивних моментів? Мабуть, те, що «енергетикам» вдалося виграти (нехай і у серіях пенальті) у команд, які наразі входять у топ-трійку чемпіонату – ДЮСШ № 4 з Рівного та ДЮСШ № 25 з Києва. Особливо, мабуть, приємною була перемога над киянами, оскільки «Енергія» змогла довести, що вона наразі є не надто зручним суперником для столичних «чорних соколів». Але поразки від двох колективів з Одеси перекрили весь позитив для команди Юрія Шукатки. І внаслідок цих втрат очок «енергетики» були змушені залишити п’ятірку найкращих команд поточного сезону.

«Гопри» (Гола Пристань). Чинні чемпіони України у віковій категорії U-13 у другому турі чемпіонату України (U-15) виступили по-різному. Перш за все, це пов’язано з нестабільністю у результатах. Майже така ж картина, до речі була у івано-франківського «Урагану». Проте, у «Гопри» не було додаткового психологічного фактору, який називається «рідні стіни». А в «Урагану» він був. Утім, про «Ураган» ми поговоримо нижче. А поки – «Гопри». Перш за все, виділимо два матчі. Перший – це перемога над тим же таки «Ураганом» з рахунком 5:1. Підопічні Олександра Бурковського повністю скористались тим, що у суперників, вочевидь, були певні проблеми психологічного характеру, тому ми і побачили такий результат. Але справжньою «вишенькою на торті» став матч проти ДЮСШ № 25, де підопічні Олександра Бурковського побили киян їх же зброєю – дисципліною. Але ж були і негативні моменти, зокрема поразки від «Кристала» та «Чорного моря», які абсолютно не входили у плани Жаданова та компанії. І ці поразки, безумовно, є серйозною противагою тим досягненням, які були у команди з Херсонщини під час матчів у Івано-Франківську.  

«Кристал» (Одеса). За підсумками івано-франківського туру чемпіонату України (U-15) «Кристал» цілком реально заслужив на тверду «четвірку» по 5-бальній шкалі. Взагалі одеську команду можна цілком справедливо назвати відкриттям цього туру. Погодьтесь: перемоги над такими непростими суперниками, як «Ураган», «Гопри», а також вирвані щасливі квитки у післяматчевих серіях пенальті проти «Фенікса» та «Барси» – це дуже позитивний результат для одеситів. І якби не поразка від львівських «енергетиків», то можна було би і «п’ятірку» поставити. Але цю оцінку ми поставимо Євгенові Лебедєву. Цього гравця не вистачало «Кристалу» в Чорноморську, але його поява в Івано-Франківську фактично додала грі «Кристала» нових барв, і результат ми бачимо наочно. До того ж, відзначимо те, як «Кристал» реалізовував свої моменти у поєдинках, де він був змушений фактично грати другим номером. Тоді у одеситів було десь по 3-4 моменти за гру, однак їх реалізація дорівнювала приблизно 90 %, що теж зумовило позитивний виступ команди під час другого з’їзного туру. І тепер постає логічне питання: чи залишить «Кристал» у себе цей фарт на третій тур?

«Ураган» (Івано-Франківськ). Для «ураганівців» домашній тур мав стати справжнім тестом. Перш за все, це пов’язано з минулим сезоном, коли «дракони» програли чотири домашніх матчі з п’яти. Федик та Починок дуже добре пам’ятають ті матчі – можна не сумніватися. Тому, перед підопічними Олександра Вонса стояла задача виступити вдома краще, ніж минулоріч. Але насправді все вийшло не так, як планував тренерський штаб івано-франківців. Ніби-то і розпочали «дракони» непогано, перегравши хмельницьких «соколят», та потім дві поразки поспіль серйозно вдарили по психологічній стійкості юних «ураганівців». Особливо це було помітно у матчі з «Гопри», де івано-франківці «поплили» саме психологічно. І тут же – майже зразкова в плані гри та переконлива в контексті результату принципова зустріч з «Іллічівцем», після якої був тотальний нефарт у матчі з «Кристалом». Як можна оцінювати такий виступ «драконів»? З одного боку – вони виступили трохи краще, ніж торік. А з іншого боку – нестабільність у плані результатів призвела до того, що «Ураган» не зміг сповна скористатися перевагою власного майданчику та покращити свої позиції у чемпіонаті. До того ж, гра проти «Барси» показала: якщо накрити Федика, як це робив Разумний, то у складі «Урагану» немає лідера, який міг би повести команду за собою. Теоретично таким лідером мав би бути капітан – Максим Березовський. Однак, у критичний момент він не зміг повести за собою партнерів. Домасов ще надто юний для того, щоб бути лідером у команді U-15, хоча він і «капітанить» у команді U-13. Намагався щось робити в контексті лідерства Бойцан, і партнери, що важливо, довіряли йому, коли бачили, що у «десятки» «драконів» йде гра. Однак, і його зусиль було замало. Тому, за той час, який залишився до початку третього з’їзного туру, «ураганівці» мають визначити для себе: хто має стати лідером, якщо не йде гра у Федика? Адже не забуваємо, що і сам Дмитро не завжди може бути разом з цією командою.   

КДЮСШ «Барса» (Шостка). Від шосткінського колективу чекали цікавої гри та, можливо, навіть сенсацій. І підопічні Владислава Петренка виправдали сподівання. Перш за все, відзначимо те, що у цьому з’їзному турі наставник шосткінців міг розраховувати на таких гравців, як Арсеній Мухін та Іван Разумний. І якщо гру Арсенія всі більш-менш знають, то Разумний багатьох здивував тим, як він блискуче організовував гру своєї команди. Це саме той гравець, якого не вистачало «помаранчево-чорним». І як результат – «Барса» дійсно виглядала значно цікавіше, якщо порівнювати з тим, як вона грала у Чорноморську. Мухін та Разумний грали впевнено та виважено, тримаючи нитки гри у своїх руках. Щоправда, так було не завжди, тому що, наприклад, креативу від згаданих гравців було недостатньо для того, щоб дотиснути «Кристал». І це позначилось на результаті. Однак, були все-таки і позитивні моменти. Зокрема, поєдинки проти «Урагану» та «Чорного моря» у виконанні «Барси» – це зразок того, як можна вигравати матчі за рахунок дисципліни як у захисті, так і в атаці. А якби «Барсі» трохи пощастило, то вона би змогла здобути позитивні результати у програних матчах з «Кристалом», «Іллічівцем» та «Феніксом», що, відповідно, покращило би позиції підопічних Владислава Петренка у поточному чемпіонаті. Втім, та гра, яка була показана представниками Сумщини в Івано-Франківську, все-таки дає всі підстави сподіватися на те, що у двох наступних турах шосткінці зможуть заявити про себе на повний голос, якщо не буде якихось факторів, котрі можуть цьому завадити.

«Сокіл» (Хмельницький). Від «Сокола» під час проведення другого з’їзного туру чекали більшого. Перш за все, хотілося побачити, чи зробили підопічні Віталія Розпаченюка висновки після першого етапу чемпіонату, який проходив у Чорноморську, і чи змогли вони відійти психологічно від тієї кризи, яка сталася після непоганого старту. Тур в Івано-Франківську мав дати відповідь на питанння: чи дійсно у грі «соколят» простежується криза, чи це тимчасове явище? Відповіді на всі ці питання дали поєдинки за участю подолян. Часом складалося враження, що «малиновим» вдалося налагодити гру, коли до складу повернувся Хібовський. Тоді ж Віталій Розпаченюк зміг налагодити гру в обох четвірках, які почали грати більш гармонійно. Однак, тільки Хібовський отримав ушкодження, через яке не зміг допомогти команді, так знову у грі «Сокола» виникли проблеми. Можливо, це просто співпадіння. А, можливо, Хібовський дійсно є саме тим гравцем, який є більш важливою фігурою, ніж Бернада та Бевз, від яких хотілося б бачити більше креативних дій, адже від них також залежить і гра Лисенка, який є основним «наконечником» атак «малинових». Співпадіння це чи ні, та «Соколу» за підсумками туру в Івано-Франківську не вдалося піднятись вище у турнірній таблиці. Тому, підопічним Віталія Розпаченюка тепер буде дуже важливо зіграти якомога краще під час третього етапу, який відбудеться у Луцьку.

«Іллічівець» (Чорноморськ). Про чорноморську команду не будемо казати поганих слів. Так, усі звикли до перемог «Іллічівця». Однак, іноді бувають і такі результати, як останнє місце. З одного боку – це зрозуміло, тому що у команди з Чорноморська є певні проблеми з наявністю гравців 2006-2007 років народження, які могли би давати результат. Тому, весь тягар відповідальності за результат лягає на юних гравців 2008-2009 р. н. Хтось може сказати, що у тієї ж команди з Маневичів теж багато гравців 2008 р. н., однак не забуваємо, що там є і ті гравці, які наразі підходять саме під категорію U-15. Але там є певний баланс сил, А в «Іллічівці» його наразі немає. Тому, там поки що йде робота на перспективу. Але якщо згадувати другий з’їзний тур в Івано-Франківську, то неможливо не згадати, що у «Іллічівця» виникли певні кадрові труднощі. Не змогли допомогти «червоним» Раєнко, Завгородній та Томіхін. Ці гравці – важливі опції в обороні. І їх катастрофічно не вистачало. Зокрема, стало зрозуміло, що Завгороднього вже зараз неможливо замінити в обороні. І як не старався Дзюін стати рівноцінною заміною «п’ятірці2 «Іллічівця», та замінити його не зміг. Далеко не завжди вдавалося грати у свій футзал Дмухайлову. Ми вже писали про те, що у першій частині сезону він грав показував далеко не весь свій потенціал – грав десь на 40 % своїх можливостей (деякі вболівальники кажуть, що Максим грав навіть на 25 % свого потенціалу). Втома позначалась на діях МД14, і в результаті в атаці за всю команду «віддувався» фактично лише один Парулава. Це, мабуть, один з двох гравців «Іллічівця», до якого не може бути претензій. Ще одним таким гравцем став Каплун, який вразив своєю технікою. Зазначимо, що перший з’їзний тур у Крижанівці Каплун-молодший провів не так яскраво, а от у Івано-Франківську він став однією зі світлих плям у грі «Іллічівця».

Як ми вже зазначали у матеріалі, третій з’їзний тур відбудеться у Луцьку з 25 по 28 січня. Усі матчі відбудуться на майданчику ТРЦ «Адреналін-Сіті».

Джерела - Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5» і ФК «Фенікс» (Харків)
Усі фото: ФК «Фенікс» (Харків)