Цього разу вона буде у трохи іншому форматі. Якщо символічна збірна за підсумками першого етапу була складена за роком народження гравців, то цього разу символічна збірна буде складена у форматі стартового складу (воротар та четвірка польових гравців) та запасних (воротар та дві четвірки польових гравців).  

Стартовий склад

Олександр Починок («Ураган»). Голкіпер «Урагану» провів дуже хороший (а подекуди – просто шикарний) домашній тур. Особливо варто згадати його дуже вдалу гру в першому таймі матчу проти «Фенікса», коли він у багатьох ситуаціях витягав буквально «мертві» м’ячі. Так, «Ураган» у тій грі поступився «Феніксу» з рахунком 2:3, та своєю грою Починок довів, що його не зовсім впевнена гра у рамках першого з’їзного туру Юнацької екстра-ліги (U-17) була лише прикрим збігом обставин.

Євген Лебедєв («Кристал»). Цей гравець не міг допомогти «Кристалу» під час першого з’їзного туру в Чорноморську. Натомість, його поява під час другого з’їзного туру в Івано-Франківську стала несподіванкою для суперників «Кристалу», які просто були не готові до появи такого гравця у складі «жовто-чорних». З одного боку – він, завдяки своїм габаритам, вдало грав у захисті, вигравши багато локальних протистоянь. З іншого боку – він встигав ще і допомагати своїй команді в атаці, забиваючи важливі голи, які стали важливими складовими вдалого виступу одеситів у Івано-Франківську.

Іван Разумний («Барса»). Однозначно – відкриття туру! Практично весь івано-франківський етап чемпіонату провів на дуже високому рівні. У складі «Барси» Разумний був своєрідним «фантазіста» і відповідав за створення атак своєї команди. Саме такого гравця «Барсі» не вистачало у Чорноморську. І тут з’явився Разумний. Згадайте його дві шикарні передачі, які втілив у голи Дудка у матчі з «Ураганом»! Окрім того, Іван показав себе також і непоганим «персональником», виключивши з гри лідера того ж таки «Урагану» – Федика. Тому, цей гравець, у якого теоретично може бути непогане майбутнє саме у футзалі, недарма опинився у нашій символічній збірній.

Назар Кузьмич («ДЮСШ-Respect»). Багато хто з тих, хто активно слідкує за українським дитячо-юнацьким футзалом, мабуть, пам’ятають, як Кузьмич може блискуче грати проти своїх однолітків. Але у цьому сезоні Назар показав, що навіть «крутити хребет» суперникам, які на два-три роки старші за Кузьмича (нагадаємо, що він – 2008 року народження), для нього – не проблема. І Кузьмич цілком реально претендуватиме на звання одного з найкращих гравців чемпіонату, якщо і надалі продовжуватиме показувати такий яскравий футзал.

Вадим Білоус (ДЮСШ № 4). Єдиний гравець, який потрапив у символічну збірну вдруге поспіль. Можливо, десь Вадим грав не так яскраво, як у Чорноморську, проте стабільно та без явних провалів, що для нього зараз дуже важливо. І, звісно, Вадим був дуже активним попереду, тому він наразі продовжує утримувати другу сходинку в списку бомбардирів, поступаючись лише Андрієві Гридьку.

Запас

Владислав Швець (ДЮСШ № 4). Голкіпер ДЮСШ № 4 показав, що у рівненської команди є, ким замінити Дмитра Дяченка та Костянтина Рафальського, які наразі вже активно стукають у двері дорослих команд. А Швець зіграв на дуже високому рівні, і багато в чому завдяки його вдалій грі ДЮСШ № 4 зберігає поточну другу сходинку в чемпіонаті.

Артем Клімчук («ДЮСШ-Respect»). Якось непомітно Климчук став одним з лідерів «ДЮСШ-Respect». Так, він грає у другій четвірці маневицької команди, та все-таки він вже зараз є стрижневим гравцем свого квартету. Без нього оборона волинян виглядає не такою надійною. Можливо, він не такий швидкий та маневрений, як приходько, та все-таки у нього є свої чесноти: бачення майданчику та потужний удар. І за рахунок цього Клімчук може бути як корисним гравцем для своєї команди, так і небезпечним для суперників. Дуже класно взаємодіяв з Кузьмичем, і ця взаємодія була одним з ключових моментів, що призвів до того, що наразі «ДЮСШ-Respect» лідирує у чемпіонаті.  

Андрій Домасов («Ураган»). Іноді складається таке враження, що Домасов у чемпіонаті України (U-15) грає трохи краще, ніж разом зі своїми однолітками, які грають у чемпіонаті України (U-13). Чому? Мабуть, цьому є просте пояснення. В «Урагані» (U-13) у Домасова немає такого надійного партнера, як Федик. А тут вже важко уявити «Ураган» (U-15) без зв’язки Федик – Домасов. І хоча «Ураган» під час домашнього етапу зіграв не дуже позитивно в плані результату, та все-таки гра деяких гравців була відкриттям. І хоча сам Андрій – гравець захисного плану, та неможливо не відзначити те, як він грав на атаку своєї команди. Він не тільки підтримував атаки своєї команди, а ще і зробив хет-трик у матчі проти «Іллічівця», вихованцем якого він є.

Антон Романюк («ДЮСШ-Respect»). Разом з Клімчуком та Кузьмичем, Романюк став одним з тих гравців, які зробили вагомий внесок у поточне лідерство. Безумовно, команда з Маневичів у багатьох асоціюється з Кузьмичем. Але і Романюк – насправді непоганий гравець, і за рівнем таланту фактично не поступається кузьмичу. А коли Романюк та Кузьмич грають в одній четвірці 9щоправда, таке буває рідко), то рівень небезпечних атак «ДЮСШ-Resprect» зростає вдвічі. І це було наочно продемонстровано в Івано-Франківську, де Романюк однозначно був одним з кращих, незважаючи на два автоголи у матчі з ДЮСШ № 4.

Арсеній Мухін («Барса»). Той факт, що Мухін зміг у рамках другого етапу допомогти «Барсі», суттєво пожвавив гру самої шосткінської команди. І це зайвий раз підтвердило той факт, що Мухіна у Чорноморську дуже не вистачало в плані креативу. А його зв’язка з Разумним взагалі стала відкриттям усього другого з’їзного туру.  

Роман Піддубний (ДЮСШ № 4). Якщо під час першого з’їзного туру складалося враження, що Піддубний-молодший лише входить у сезон, то в Івано-Франківську Роман показав себе в усій красі, встигаючи як в обороні, так і в атаці. Грав натхненно та впевнено, і майже не робив серйозних «привозів».

Юрій Бондар («Чорне море»). Один з лідерів «Чорного моря» видав дуже потужний тур в Івано-Франківську. Він і створював атаки, і забивав голи, а головне – надійно грав у захисті, що і має робити гравець оборонного типу. Фактично завдяки його вдалій та впевненій грі «Чорне море» певною мірою змогло вдало зіграти в Івано-Франківську.  

Юрій Тукалевський (ДЮСШ № 25). Замінивши по ходу з’їзного туру Андрія Гридька на позиції стартового «стовпа», одразу став лідером атак столичних «чорних соколів», і навіть забив кілька важливих м’ячів. Фактично, був одним з небагатьох гравців, який теоретично мав найменше претензій з боку Олександра Кривенди, тому що враховуючи те, як команда ДЮСШ № 25 невдало виступила в Івано-Франківську, Тукалевський був головною «світлою плямою» у грі киян.

Міраб Парулава («Іллічівець»). Майже все те, що було сказано про Тукалевського, можна сказати і про Парулаву. Тільки Міраб нікого не замінив – він знаходився на своєму місці та робив свою роботу, а саме – створював напругу біля чужих воріт, часто відпрацьовував у захисті та наманався вести за собою партнерів, що у нього виходило. Багато в чому завдяки йому «Іллічівець» боровся до кінця навіть у тих поєдинках, які програвав з великими рахунками. І це також треба відзначити. 

Головний тренер

Андрій Шевчук («ДЮСШ-Respect»). Результати команди з Волині говорять самі за себе. Команда після двох етапів посідає поточне перше місце, чого від неї точно ніхто не чекав. Андрій Шевчук вміло та грамотно знайшов баланс між четвірками, і це принесло результат, який ми наразі бачимо.

Джерело - Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»