Ним стала команда ДЮСШ (Валки). Однак, є все-таки певний післясмак, а це означає, що треба проаналізувати виступи команд-учасниць цього сезону в Першій лізі, який, на відміну від минулого сезону проводився в іншому форматі – у два кола, які «влізли» у два з’їзних тури у Білозір’ї та Слобожанському. Яким був чемпіонат для усіх дев’яти команд, які брали у ньому участь? Про це ми і поговоримо зараз, проаналізувавши виступ кожного з колективів.

ДЮСШ (Валки). У минулому сезоні команда з Харківщини змогла вийти до фінальної частини чемпіонату України (U-15) серед команд Першої ліги, і це вже було вагоме досягнення для підопічних Віктора Детюка. Але у цьому сезоні валківчани зробили вже два ще більш вагоме досягнення. Команда валківської ДЮСШ (U-17) бере участь у Юнацькій Екстра-лізі, про що вона ще рік тому могла тільки мріяти. А от 15-річні валківчани стали чемпіонами України (U-15) серед команд Першої ліги. Можливо, про чемпіонство команда з Харківщини і не мріяла, однак вона настільки впевнено захопила лідерство з перших матчів, по ходу обігравши потенційних конкурентів з Дніпра та Слобожанського, що вже перед стартом другого кола не виникало сумнівів у тому, що «золото» Першої ліги поїде саме у Харківську область. Так, підопічні Віктора Детюка не змогли завершити сезон без втрат очок, зігравши одного разу внічию в основний час (у матчі проти СДЮСШОР № 2) та програвши вихованцям ДЮСШ «Слобожанське». Однак, навіть це не завадило валківчанам стати чемпіонами Першої ліги. До того ж, треба сказати, що чемпіонами представники Харківської області стали закономірно і по грі. До того ж, гравці валківської ДЮСШ, якщо аналізувати об’єктивно, були також сильними й індивідуально, тому для суперників була складна задача – знайти того, від кого буде йти основна небезпека. А вона йшла не тільки від Братенка, який у підсумку став найкращим бомбардиром чемпіонату (на його рахунку 31 гол), а і від Остахова, Ковері, Рахмаїла. До речі, з цієї чемпіонської команди лише Коверя наразі заграний за команду 17-річних валківчан у Юнацькій Екстра-лізі. Чому так? Це., мабуть, питання до Віктора Детюка. Але є така думка, що у ЮЕЛ вони би не були зайвими. Однак., можливо, ми побачимо цих гравців у Юнацькій Екстра-лізі вже у наступному сезоні. А поки – ще раз констатуємо факт того, що 15-річні вихованці ДЮСШ (Валки) стали чемпіонами України серед команд Першої ліги.

ДЮСШ «Слобожанське» (Дніпропетровська область). Єдина команда, яка змогла перемогти команду з Валок. Щоправда, це сталося вже тоді, коли стало зрозуміло, хто і яке місце посяде. Цікаво було би подивитись на протистояння валківчан з ДЮСШ «Слобожанське», якби це був ключовий поєдинок за золоті медалі. Хоча підопічні Вадима Ільченка все-таки показали, що вони можуть вигравати важливі поєдинки, і переможні 7:1 з «Істою» – яскраве тому підтвердження. І як тут не задаватися питанням: як би грала команда зі Слобожанського, якби Чабан грав з першого кола, а не лише у другому? Які результати були би тоді у представників Січеславщини? Як би цей фактор присутності Чабана вплинув би на чемпіонські перегони? І чи змогли би підопічні Вадима Ільченка обіграти валківчан у матчі першого кола, якби за «біло-чорних» ще тоді грав би згаданий раніше Чабан? Відповіді на ці питання ми вже не дізнаємось. Але те, що команда зі Слобожанського стала віце-чемпіоном України (U-15) серед команд Першої ліги – це факт. Більше того – срібні нагороди команда Вадима Ільченка здобула заслужено.  

«Іста»-ДЮСШ № 7 (Дніпро). «Іста» цілком справедливо вважалася фаворитом чемпіонату України (U-15) серед команд Першої ліги. Перш за все, такі передсезонні розклади ґрунтувались на результатах минулого сезону, особливо на виступі «гранатово-синіх» на Кубку України (U-14), де команда з Дніпра стала фіналістом. За рівнем своєї гри «Іста» дійсно мала бути фаворитом чемпіонату. До того ж, вона майже повністю зберегла свій бойовий склад. Але замість чемпіонства «Іста» була змушена задовольнитися лише третім місцем. Те, що «Іста» не стане чемпіоном, мабуть, стало зрозуміло після того, як ця команда програла валківчанам. Але найбільш болючими стали для «гранатово-синіх» матчі проти «Слобожанського» та «Колоса» у другому колі чемпіонату. Ось там Сарин та компанія втратили ті очки, які могли би дозволити дніпровському колективу фінішувати у ранзі віце-чемпіонів України. До того ж, додайте сюди проблеми з реалізацією власних моментів, особливо у Єршова, який, скажемо чесно, друге коло чемпіонату відверто провалив саме через те, що не забивав тоді, коли мав би це робити. Натомість, світлою плямою у грі «Істи» став Сарин, який став бомбардиром № 2 у цьому чемпіонаті після валківчанина Братенка. Однак, все-таки є відчуття того, що не на такий результат розраховувала «Іста»…  

СДЮСШОР № 2 (Кропивницький). Перед стартом сезону в Першій лізі, при всій повазі до команди СДЮСШОР № 2, можна було передбачити, що колектив з Кропивницького фінішує десь у районі шостого місця, після «Колоса» та «Дніпра». Проте, «помаранчево-чорні» не тільки перевершили передсезонні прогнози, так ще і обігнали згадані команди у турнірній таблиці. Можливо, десь команді не вистачило сил та можливостей, щоб поборотися за медалі. Але по-перше – клас тих команд, які боролися за комплекти нагород, був трохи вищим, ніж у СДЮСШОР № 2. А по-друге – є таке відчуття, що кропивницька команда задоволена і цим результатом.   

СДЮСШОР «Юність» (Чернігів). Цілком реально можна сказати, що чернігівська команда стала відкриттям сезону в цьогорічній Першій лізі. У «Юності» лише зараз починають приділяти серйозну увагу футзалу, і підсумкове п’яте місце у Першій лізі (U-15) – це вже успіх, який, вочевидь, мотивуватиме «сіверян» надалі розвивати футзал у своїй структурі. Тим більше, якщо враховувати той факт, що є підтримка з боку Асоціації футзалу Чернігівської області. До того ж, сезон показав, що у складі «Юності» є гравці, які, за умови подальшого розвитку саме у футзалі, можуть досягти у цьому виді спорту серйозних успіхів. Тому, можна вважати це першим кроком до відродження футзальних традицій у Чернігові, які були забуті після того, як перестала існувати чернігівська «Енергія». А п’яте місце «Юності», яка залишила за своєю спиною таких досвідчених (як для цьогорічної Першої ліги) суперників, як КДЮСШ-1 МСК «Дніпро» та «Колос», вже багато про що говорить, тому однозначно – дебютний сезон у футзалі для підопічних всеволода Бодуна можна вважати вдалим.

КДЮСШ-1 МСК «Дніпро» (Черкаси). Якщо говорити про структуру черкаського клубу, то лише команда 15-річних вихованців КДЮСШ-1 МСК «Дніпро» грає у Першій лізі, адже 13-річні та 17-річні «дніпряни» грають у Вищій лізі у своїх вікових категоріях. Взагалі черкаська команда – це сама по собі команда-несподіванка. Чому? Тому що не завжди можна вгадати, коли вона може «вистрілити». З одного боку – ніби-то підопічні Віктора Пархоменка та Романа Халявки зірок з неба не хапали. З іншого боку – є відчуття, що черкащани могли би виступити і краще. Більше того – щось підказує, що якби Коваленко грав та забивав у Білозір’ї так, як він це робив у Слобожанському, то і результат у «Дніпра» був би іншим. Однак, з іншого боку – навряд чи його гра могла би врятувати від поразок у матчах з фаворитами чемпіонату. Та все-таки відчувається, що черкаський колектив дуже пізно увімкнувся у боротьбу, і так званий турбо-режим набирання очок «Дніпру» не допоміг. До того ж, було видно, що у деяких гравців «Дніпра» явно є проблеми з оптимальною формою. Зокрема, це стосувалося Деньги, який був не схожий на себе самого річної давнини, коли він реально був серед лідерів своєї команди. І такі моменти всередині команди, на жаль, теж відбилися на підсумковому результаті «Дніпра».

ДЮСШ «Колос» (Донецька область). Від команди з Донеччини можна було чекати гідної гри, яка обов’язково дасть свої плоди у вигляді відібраних очок у фаворитів та команд, які більш-менш претендували на місця у топ-п’ятірці. І свій внесок у розподіл підсумкових місць «Колос» таки вніс, тому що саме він відібрав у «Істи» саме ці очки, яких команді з Дніпра не вистачило для того, щоб завоювати срібні нагороди. Щоправда, сама «Іста» теж винна у втраті своїх очок, але про це ми писали вище. Але з іншого боку – підопічні Вадима Кашеварова вже мають досвід участі у всеукраїнських футзальних дитячо-юнацьких змаганнях під егідою АФУ, і він мав би допомогти «Колосу» піднятися вище. Проте, як ми бачимо, він команді з Донеччини не допоміг.  

ДЮСШ (Бобровиця). Команда з Чернігівської області, при всій повазі до неї, навряд чи була серед претендентів на медалі. Тому, можна сказати, що від представників Чернігово-Сіверщини можна було чекати лише одного – гідного бою фаворитам та перемог у тих поєдинках, де вона могла би взяти «свої» очки. З обома цими завданнями команда з Бобровиці більш-менш впоралася 9по мірі сил та можливостей). Але навряд чи це може бути втіхою для «жовто-синіх», які посіли передостаннє місце. І як би не старався Богданович самотужки тягнути команду, та все-таки його зусиль насправді було мало. Якби у команди з Бобровиці було кілька таких гравців, які за рівнем гри та за лідерськими якостями були би схожими на Богдановича, то, можливо, і результат був би іншим. Хоча у цієї команди теоретично є гравці, які могли би так само бути лідерами. Однак, наприклад, є питання до Халімона, який у Чорноморську, де автор цього матеріалу вперше побачив команду з Бобровиці у справі, був одним з кращих. А от у цьому сезоні Першої ліги у нього не завжди виходило бути лідером команди. Втім, до наступного сезону в Першій лізі і у Богдановича, і у Халімона, і у інших бобровичан є час проаналізувати свою гру та зробити роботу над помилками.   

СДЮСШОР «Зірка» (Кропивницький). Команда, яка не набрала в сезоні жодного очка. Хоча була близька до цього, наприклад, у поєдинку з бобровичанами. А взагалі оцінювати виступ цієї кропивницької команди дуже складно. Багато помилок (переважно – дитячих, пов’язаних з невмінням виходити з високого пресингу), багато проблем з переходом від оборони до атаки. Звідси і багато пропущених голів. Єдиною світлою плямою в цьому виступі «червоно-жовтих» була гра їх воротаря Андрія Очеретного, про якого ми поговоримо пізніше. А так – на жаль, більше чогось позитивного про виступ «Зірки» навряд чи щось можна сказати.

У другій частині нашого підсумкового матеріалу ми познайомимося з гравцями, які, на нашу думку, були головними зірками чемпіонату України (U-15) серед команд Першої ліги.

Джерело - Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»