Втім, розібравшись що до чого, досвідчений турнірний боєць, погодився відповісти на декілька питань клубної пресслужби.

– Перш за все, Євгене, за статистикою ти поки що є найкращим голеадором «ДЕ ТРЕЙДИНГУ». У тебе в активі непоганий доробок – 16 забитих м’ячів у календарному чемпіонаті, ще 3 у розіграші Кубку України, та й ще два у виїзному матчі проти «Черкас» (16:0 – прим.автора), результат якого було скасовано.
– Ви ж ще додайте до цього, що як весь час наголошує Валерійович (Андрій Сищенко – керівник команди – прим. автора) я ще тричі все переплутав і вразив власні ворота (у слухавці чується посміх – прим. автора). А взагалі, – дякую. Хоча, я статистику не веду, та й ніколи на ці цифри не звертаю уваги.

– Євгене, чи були у твоїй, багатій на різноманітні події, ігровій кар’єрі подібні випадки «змушеного простою» ?
– Звичайно ж, ні. Навіть коли отримував травми чи то ушкодження «відпустки» були менш тривалими. Взагалі, коли після вихідних (14 березня відбувся останній домашній матч регулярного чемпіонату проти «Рятувальника», що проходив без глядачів, і команда отримала запланований відпочинок – прим. автора) зібралися на тренування, ця новина була приголомшлива. Адже нам залишався один виїзний поєдинок в Івано-Франківську, а далі – була запланована підготовка до серії плей-оф. Під час календарних матчів в чемпіонаті та на Кубок набрали хороші ігрові кондиції і подумки уже мали на  меті остаточно вирішувати всі поставлені на сезон задачі.

– Перед карантином Олександр Хурсов дав якісь певні завдання, рекомендації?
– Звичайно, провели детальний аналіз колективних дій і кожен гравець отримав «домашнє завдання».

– І як, вдається його виконувати?
– Авжеж. Ті хлопці, які залишилися у Слов’янську, а це крім мене ще й Микита Можейко, Іван Гурко, збираємося на вулиці, на майданчику і намагаємося проводити більш-менш нормальні тренування. Разом граємо та підтримуємо форму. Ну й пробіжки ніхто не відміняв.

– Окрім цього залишається ще чимало вільного часу, як його проводиш, не нудишся?
– Та де там (посміхається), маючи сучасні комунікаційні засоби, хіба занудьгуєш? Передивився усі фільми, які певний час відкладав «на завтрашній день», усі новинки – пригодницькі та воєнні стрічки, як вітчизняні, так й іноземні. Ось тепер, як домогосподарка (знову посміхається) візьмуся за серіали.

– Втім, будемо сподіватися, що рано чи пізно змушений «простій», як і карантин завершиться, «ДЕ ТРЕЙДИНГ» повернеться на майданчик і виконає поставлені на сезон завдання.
– Ми також на це сподіваємося і з нетерпінням чекаємо на цей момент.

– До речі, а як справи у Валерія Грицовця, який під час кубкового матчу у Вінниці отримав перелом ключиці, ви спілкуєтеся?
– Аякже! Казав, що поступово одужує, вже навіть вдягається без сторонньої допомоги. Та що я буду розповідати, самі зателефонуйте до нього і все дізнаєтеся, як то кажуть, із перших вуст.

– Неодмінно. А поки що спасибі за інтерв’ю, оптимізму та надії на краще.
– Дякую. Оптимізм та надія потрібні всім.

Джерело – Футзальний клуб "Де Трейдинг"