Кубок УкраиныFavbet Кубок України: жеребкування попередніх етапів – 24 вересняРоссияНиколай Иванов: «Я всегда ставлю перед собой максимальные цели»Всеукраинский финал АФЛУАндрей Заводян: «Победа в АФЛУ далась нам не очень легко, но и не так тяжело, как это могло бы казаться»ФранцияСборные Молдовы и Франции обменялись победамиБеларусьБеларусь-2020/21. Тур 3. Бенефис Михаила ГрицыныИталияАлекс Мерлим возвращается в сборную Италии?ИспанияСтал известен календарь чемпионата ИспанииКазахстанВиктор Тарчило – главный тренер МФК «Актобе»ЛатвияДмитро Шамлі став гравцем латвійського «Петрова»ИталияАлекс – в «Реал Сан Джузеппе», Ассад – в «Томбези»Казахстан«Кайрат» представил новичков и озвучил цели на сезонРоссияКамиль Герейханов: «Первое время я один на поезде в 10 лет ездил за 1000 км играть за Тюмень»Всеукраинский финал АФЛУВінницький «ЯСКО» – переможець Всеукраїнського фіналу АФЛУ сезону 2019/2020Экстра-лигаFavbet Екстра-ліга 2020/21. 5 тур. «Енергія» продовжує переслідувати «Продексім»РоссияРоссия-2020/21. Суперлига. Тур 2. LIVE!Экстра-лига«ДЕ Трейдинг»: Павло Чабанов замість Володимира УдовиченкаЭкстра-лига15-річний гравець «Енергії» Юрій Яремчук дебютував у FAVBET Екстра-лізіАматорыВсеукраїнський фінал АФЛУ-2020. Підсумки другого ігрового дняИспанияФеліпе Парадінскі: «З українських команд знаю тільки "Продексім", бо там грають бразильці»Экстра-лигаFavbet Екстра-ліга 2020/21. Анонс 5 туру

Дмитро Шеховцов: «Перерви між матчами Першої ліги, які тривають два або три тижні, дещо розхолоджують»

Дмитро Шеховцов розповів як проводить час на карантині, оцінив рівень Першої ліги і похизувався футбольними знаннями про рідну Авдіївку.


Дмитро Шеховцов народився 8 квітня 1995 року в місті Авдіївка Донецької області. Футболом почав займатися у ФК «Моноліт» у тренера Михайла Віблова. У 14 років був запрошений до академії луганського «ЛТК». Перші тренери у футзалі Валерій Туркін та Андрій Скоморохов. Бронзовий призер чемпіонату України сезону 2017/18 років у складі «Титан-Зоря» (Покровське).

Телефонний дзвінок святковим травневим надвечір’ям застав гравця «ДЕ ТРЕЙДИНГУ» Дмитра Шеховцова на риболовлі. Чому так трапилося Дмитро пояснив дуже просто.

 Річ у тім, що під час карантинуперебуваю у Дніпропетровській області у селищі Покровське. Як кожний невеличкий райцентр ,воно досить специфічне. У порівняні із великими містами, людей тут не багато, невелика кількість автомобілів, тихо, спокійно. Почуваюся тут дуже комфортно. Хоча розваг тут небагато. Ось із Владом Ященком вибралися на природу, випробовуємо на удачу новий для нас ставок.

 А підтримувати форму вдається?
 Ну звичайно ж, бігаємо, робимо вправи із м’ячем, щоправда, футбольним. «Четвірку» тут знайти зараз неможливо. Оскільки містечко невелике, то й карантинні заходи не такі жорсткі. До того ж ні в Покровському, ні в районі випадків коронавірусу не зареєстровано. Тому поганяти м’яча вдається кожного дня. Перебуваємо на постійному зв’язку із Олександром Олеговичем Хурсовим. Він детально розпитує про те, що вдалося виконати, пропонує якісь певні завдання. Хоча, звичайно, за тренуваннями, за іграми дуже скучили.

 Ти народився та свої футбольні «університети» починав в Авдіївці, в місті, яке надало життя єдиному за всю історію донецького футболу «Заслуженому майстру спорту СРСР» Валентину Сапронову, потім були Олександр Мартюк та Олексій Полянський – у футболі,та Сергій Ситін – у футзалі. Зараз говорять про Олександра Філіппова.
 Звичайно ж, про історію футболу у рідному місті знаю. Я навчався у загальноосвітній школі №7. Її директор Валерій Олександрович Золотухін був шанувальником футболу, багато робив для популяризації гри, організовував тренування. Кожен рік ми грали у дитячому турнірі на призи Валентина Сапронова. Незабаром після того, як Олексій Полянський виборов Кубок України та став чемпіоном у складі «Шахтаря», я переїхав до луганської академії «ЛТК». Олександр Філіппов на кілька років старший за мене, тому разом на майданчику ми з ним не перетиналися. А от Сергій Ситін мешкав в тому самому будинку, що і я. Він тоді ще грав за донецький «Шахтар» та збірну України і його приклад багато у чому вплинув і на мою долю, на те, що віддав перевагу футзалу.

 «ДЕ ТРЕЙДИНГ» для тебе абсолютно новий колектив. Чому обрав саме його і як швидко ти адаптувався у ньому?
 Дійсно, колектив новий, але ймовірніше за назвою. Бо з Анатолієм Доманським, Романом Цаповим, Максимом Мануйленком грали ще у складі «ЛТК».Із Владом Ященком, Валерієм Грицовцем, Іваном Гурком виходили разом на майданчик у формі «Титан-Зорі», проти інших доводилося регулярно грати у чемпіонаті Екстра-ліги. Тому із усіма хлопцями був знайомим. І адаптації як такої не було. А атмосфера у колективі прекрасна. А що стосується переїзду – то завжди хочеться грати поближче до рідної домівки. Тим більше, якщо такі пропозиції надходять, то на них потрібно відгукуватися.

 Не зважаючи на те, що в тебе за плечима виступи за «ЛТК-2», в українській першій лізі тобі пограти не довелося. Як оцінюєш нинішній рівень змагань?
 Так сталося,що я перескочив цей бар’єр і після юнацьких турнірів одразу потрапив до складу команди Екстра-ліги. Кажуть, що раніше і за рівнем виконавців, і за градусом боротьби змагання були більш цікавими та напруженими. А зараз?Гадаю, що статистика ігор досить красномовна. Важко у тому плані, що через невелику кількість команд досить неритмічний календар. Коли ти знаєш, що наприкінці тижня календарна гра, або дві, то й готуєшся відповідним чином. А перерви між матчами, які тривають два або три тижні дещо розхолоджують і не дають змоги сконцентруватися на відповідній грі і супернику. Але керівництво поставило завдання, і ми виконаємо його за будь-яку ціну. Думаю, що кубковий «Фінал чотирьох» дасть змогу перевірити і якість нашої підготовки, і наш характер.

Джерело  Микола Гісь, пресслужба ДЕ Трейдинг

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2018 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.