Голкіпер збірної України Кирило ЦИПУН поділився враженнями від відбору до ЧЄ-2014 з футзалу

Наприкінці минулого тижня відбулися матчі основного раунду кваліфікації до фінального турніру чемпіонату Європи-2014. Збірна України грала у турецькому Ерзурумі, де посіла друге місце у своїй відбірковій групі і вийшла до плей-офф. «Синьо-жовті» перемогли англійців (7:0) і турків (4:2), але поступилася словенцям (3:8), які і стали переможцями квартету та забронювали собі путівку на Євро-2014.

На жаль, наші вболівальники були позбавлені можливості переглянути трансляції матчів за участю збірної України на телебаченні чи в інтернеті. Тож про перебіг турецького відбору в розмові з «ГК» розповів єдиний представник «Урагану» в національній збірній - 25-річний голкіпер Кирило ЦИПУН.

- У першому матчі відбору проти англійців ти відстояв увесь матч на «сухо», а наша збірна розгромила суперника з рахунком 7:0. Чи справді такою легкою виявилася стартова перемога?
- Збірна Англії, як не дивно, тільки розпочинає свій активний розвиток у футзалі. Тож відбір для чемпіонату Європи-2014 став для англійців першим серйозним турніром в історії. Але, не дивлячись на це, захищатися у міні-футболі навчилися усі, тому «вскрити» оборону суперників стає дедалі важче. Нам вдалося забити швидкий гол, і цим ми полегшили собі подальший перебіг поєдинку. До перерви забили ще два м'ячі, а розгромним рахунок став на останній хвилині при грі з п'ятим польовим. Щодо моєї гри, то особливої роботи в «рамці» у мене практично не було. Запам'ятався тільки один небезпечний удар англійців наприкінці другого тайму.

- У другій грі проти словенців головний тренер збірної України Євген Ривкін впродовж поєдинку використав одразу трьох воротарів. Але це не допомогло уникнути неочікуваної поразки з рахунком 3:8...
- Вважаю, що певною мірою визначальним став безглуздий гол з кутового на початку матчу, який дозволив словенцям ухопити справжній кураж. Вони наче зрозуміли, що нам можна забивати, тим більше суперникам допомогла велика кількість фолів з нашого боку. Загалом, арбітраж на цьому відбірковому турнірі дуже відрізнявся від того, який маємо, наприклад, на Україні. Практично нам взагалі не дали можливості грати у силовій манері. Іноді навіть гра корпус у корпус вважалася порушенням правил. Причому від цього страждали обидві команди. До перерви арбітри зафіксували у нас аж 8 фолів. І словенці реалізували два з трьох дабл-пенальті... А далі - вони просто проявили індивідуальну майстерність, сповна скориставшись своїми моментами. Фактично все, що у них летіло у бік наших воріт - оберталося голом. З 13 ударів - 8 забитих м'ячів. А нас, навпаки, підводила реалізація моментів, яких ми створили вдвічі більше.

- Якщо говорити про останній матч проти збірної Туреччини, господарів відбіркової групи влаштовувала тільки перемога, у свою чергу, нашу команду задовольняла і нічия. Але грали ж все одно на перемогу...
- Саме так, це навіть не обговорювалося. Ми грали виключно на перемогу. Але, враховуючи специфічне покриття у залі та дещо незвичний ігровий м'яч, плюс, вищезгаданий арбітраж, «зламати» захист турків було дуже непросто. Саме тому до 31 хвилини рахунок був рівний - 1:1, навіть не дивлячись на видалення у господарів. Потім ми забили двічі, а наприкінці - ще встигли обмінятися голами.

- Повертаючись до теми суддівства у Туреччині, маючи певний досвід міжнародних матчів у складі збірної та «Урагану», чи можеш сказати, що арбітри певним чином вплинули на результати нашої команди?
- Питання арбітражу таких серйозних турнірів, як чемпіонати Європи чи світу, а також відборів до цих турнірів мене особисто дуже хвилює. Мова йдеться не тільки про суддівство, а й саме призначення арбітрів. На великих турнірах, де доводиться грати проти серйозних команд, працюють представники Мальти, Кіпру, Франції, де, за великим рахунком, немає внутрішніх першостей відповідного рівня. От і виходить, що деякі арбітри дають боротися до кінця, грати жорстко, інші - не дають навіть доторкнутися! Поки команда прилаштується до специфіки суддівства, можна встигнути заробити небажану кількість фолів, як вийшло цього разу у матчі проти словенців.

- Напевне, сподівалися додому повернутися з путівкою на чемпіонат Європи. Який настрій після завершення групового відбору, враховуючи, що збірна України посіла друге підсумкове місце?
- Ніхто не зробив з цього трагедії. Так, ми хотіли вибороти перше місце у групі, яке б забезпечило пряму путівку до Бельгії. Однак не вдалося… Втім, ми не втратили шансів пробитися на чемпіонат Європи-2014. У вересні нас очікують матчі плей-офф - вдома і в гостях. Суперника дізнаємось на початку липня. Переконаний, що нам вдасться успішно подолати цей бар'єр. Ми будемо бороти до кінця.

- Не так давно біля керма збірної України став наставник харківського «Локомотива» Євген Ривкін. Які зміни сталися з його приходом, на твою думку?
- Євген Ривкін та Геннадій Лисенчук - абсолютно різні за баченням гри тренери. Тому, говорячи про нинішні зміни, можу сказати, що вони стосуються, насамперед, тактики та налаштування на матчі. Але про результати цих змін можна буде говорити тільки через певний проміжок часу.

- Не секрет, що до нинішнього складу збірної потрапили, переважно, гравці харківського «Локомотива» та львівської «Енергії». На твою думку, чи виправдовує себе така тренерська стратегія побудови команди?
- Справді, гравців до збірної України відбирали за клубним принципом, тобто, викликаючи до складу дві максимально зіграні ігрові четвірки. Усім добре відомо про суперництво «Локомотива» та «Енергії» у чемпіонаті Екстра-ліги. Але це суперництво, аж ніяк не передається на рівні збірної. Усі гравці, виступаючи за національну команду, розуміють, що це зовсім інший рівень, тому це ігровий колектив однодумців, де кожен працює на благо головної команди країни. Саме тому ніяких клубних суперечок у збірній України бути не повинно, адже у нас одна спільна мета.

- На нинішньому відборі до чемпіонату Європи-2014 тобі було довірене місце у воротах одразу у двох матчах, враховуючи, що у складі команди було одразу три голкіпери. Чи означає це, що зараз тебе можна назвати основним воротарем збірної України?
- У нашій команді є три воротарі, тому, якщо когось з нас поставили «у рамку», потрібно виходити і показувати свою гру, а не питати, чому саме на того чи іншого випав вибір тренерів. Незалежно від того, що стоїть у воротах, ми завжди намагаємось підтримувати один одного.

- Що для Кирила Ципуна означає бути у складі збірної України, незалежно від рівня змагань і турнірів?
- Почнемо з того, що це дуже престижно. До того ж, це певний показник твоєї роботи у клубі. Якщо ти викликаний до лав національної збірної, очевидно, щось таки тобі вдається. Завжди приємно одягати футболку збірної України, захищаючи її честь, а також виступати на таких значних форумах, як чемпіонати Європи та світу. Я завжди про таке мріяв раніше, і зараз мені це вдається. Окрім того, мова йде і про безцінний міжнародний досвід, який допомагає також на клубному рівні.

- За півроку відбудуться перехідні поєдинки за право виступати у фінальній частині Євро-2014. В якому місті України особисто тобі хотілося б провести домашній матч плей-офф?
- Не буду приховувати своїх симпатій, які віддаю Львову. З такою шаленою підтримкою, яка була у лютому під час товариських матчів проти збірної Польщі, тут можна грати з будь-яким суперником. Обидві поєдинки зібрали відчутну кількість вболівальників, які безперервно співали пісні та гучно підтримували нашу команду. Гуркіт був такий, що не було чути власних думок (посміхається). Але це ні в якому разі не заважало нам, навпаки, емоційно рухало тільки вперед. Такої підтримки у збірної ще не було ніде!

- Насамкінець, питання про «Ураган», на який очікують завершальні матчі чемпіонату Екстра-ліги. Які завдання стоять зараз перед командою, враховуючи боротьбу за розподіл місць у четвірці кращих?
- Задача у нашої команда одна - посісти перше місце. Проте для цього потрібно здобути максимум очок у завершальних матчах регулярного чемпіонату, напередодні старту плей-офф. Кількість набраних очок відображає те місце, на якому перебуває та чи інша команда. Ніхто не буде підбирати собі суперників у плей-офф. Адже якщо ти хочеш стати чемпіоном України, потрібно перемагати будь-якого суперника.

Довідка:
Кирило ЦИПУН
народився 30.07.1987 року.
майстер спорту

Ігрова кар'єра:
НУХТ Київ (2004-07), ЛТК Луганськ (2007-10). Гравець НФК «Ураган» з 22 червня 2010 року

Досягнення:
На клубному рівні
Чемпіон України (2011), володар Суперкубку України (2011), бронзовий призер Екстра-ліги (2012), учасник елітного раунду Кубку УЄФА (2011).

На рівні збірної України:
Діючий гравець національної збірної України (19 матчів). Учасник чемпіонату Європи та чемпіонату світу 2012. Срібний призер чемпіонату Світу-2008 (студентська збірна). Бронзовий призер чемпіонату Європи-2008 (молодіжна збірна U-21).

Андрій МЕНІВ, газета «Галицький кореспондент»