Наталя Блажко – про черлідинг, підтримку влади, «спортивну пенсію» та командний дух
Група підтримки завжди додає настрою гравцям на майданчику та збільшує відвідуваність матчів. Та черлідинг давно вже вийшов за ті рамки і готується до входження в перелік олімпійських видів спорту вже до Ігор-2024, що відбудуться в Парижі. Про розвиток цього виду на Львівщині ми поговорили з Наталією Блажко, керівником Львівської обласної федерації черлідингу.
– Наталю, чи розвивається у Львові черлідинг як вид спорту?
– Якщо говорити про вид спорту, то існує він у нас в місті з кінця 2014 року. Втім, коріння сягає 2012 року та перших створених груп підтримки. Як вид спорту ми рухаємось семимильними кроками, адже попри статус наймолодшого осередку федерації, уже маємо значні здобутки. У 2015 році вперше взяли участь у чемпіонаті України. Вже в наступному році двоє наших дівчат були в складі збірної, з якою здобули третє місце на чемпіонаті Європи. У 2017 році фактично всі дівчата представляли Львів. У Празі тоді ми взяли бронзу, а в цьому році у Хельсінкі вибороли срібло. Наразі у нас займається близько чотирьохсот дітей.
– В якому віці варто приводити дітей на ваші заняття?
– Тепер ми набираємо дітей з трьох років. Поділ на вікові групи такий: «3-5 років», «5-8 років», «8-12 років» (кадети) та «12-14 років» (юніори). З чотирнадцяти років спортсменки потрапляють в дорослий спорт. Беремо з будь-якого віку, будь-то навіть 12 чи 14 років, якщо до того дитина займалась якимось видом спорту попередньо. До прикладу, спортивною чи художньою гімнастикою. Для груп підтримки достатньо і попередньої танцювальної підготовки. До слова, жодних обмежень немає: діти, які приходять до нас з надлишковою вагою, худнуть, адже фізична підготовка у нас доволі інтенсивна. На змаганнях також не звертають увагу на особливості будови тіла: на перше місце виходить синхронність.
– Черлідинг – дорогий вид спорту? У яку суму грошей обходиться батькам дитина, яка займається цим видом спорту?
– Не віднесла б його до когорти «дорогих». Бальні танці чи художня гімнастика в рази і рази дорожчі. Дитина працює в команді і їй на рік достатньо однієї пари помпонів та костюму для виступів. Дороговартісного обладнання ми не потребуємо.
– Кількість секцій, а відповідно і дітей задіяних в черлідингу, у Львові більшає?
– Так, кожного року додаємо нову локацію. На цей момент у нас працює декілька професійних тренерів, а також п’ятеро дівчат-юніорів, котрі допомагають нам. Серед них і майстри спорту, кандидати в майстри спорту. Локацій, якщо не помиляюсь, у нас по місту чотирнадцять.
– Кількісно збільшується навантаження з переходом у дорослий спорт?
– Мабуть, відповідь очевидна – так. Стандарт у нас – три тренування в тиждень по 1,5 години. З 8 років додаємо півгодини, доводячи час на занятті до двох годин. Юніори, професійна команда тренується щодня, мінімум по 2,5 години.
– Черлідинг може бути способом заробітку?
– Якщо мова йде про групи підтримки, то ні. Це радше хобі. Спорт теж не приносить дивідендів. Про бодай якісь заробітки можна говорити лише, якщо ти готовий до переходу на тренерську посаду. За виступи дівчатам, на жаль, не готові платити. Мова йде про футбольні, баскетбольні матчі. ІТ-компанії платять більше за виступи на їхніх комерційних турнірах. Та це заробіток лише для повнолітніх дівчат. З моменту створення ми не ставили за мету заробіток та виступи на різноманітних корпоративах, на першому місці – спортивні заходи.
– Ваш вид спорту відчуває підтримку зі сторони влади?
– Так, обласна рада підтримує нашу юніорську збірну, стараються оплатити нам виїзд на чемпіонат України. Міська рада підтримує наші заходи: Відкритий кубок Львова, Кубок Львівської області. Нема чого таїти: цьогоріч підтримка на справді хорошому рівні. Також нас підтримує ФСТ «Динамо», організовує молодіжній команді тренувальні збори, підтримує при виїзді на змагання. Пробували знайти влітку спонсорів для поїздки на Чемпіонат Європи, та, на жаль, ніхто не відгукнувся.
– Як оцінюють виступи команд та чи є суб’єктивізм в оцінках?
– Система оцінювання доволі складна, складається з 10 пунктів. Серед них техніка, синхронність, творча складова та інші. Кожен пункт оцінюється в 10 балів, тобто загалом можна отримати від одного судді 100 балів. Оскільки немає конкретних балів за різні елементи, то існує суб’єктивізм. Потрібно багато вчитися. Львівські тренери старається виїжджати на всі українські семінари, я часто відвідую і різні міжнародні. І на тренерських, і на суддівських семінарах отримую досвід: важко, але потрібно.
– Чи існує у черлідингу упередженне ставлення до певних країн чи команд?
– Ні, тут, якщо порівнювати з тією ж художньою гімнастикою, де інколи трапляються серйозні скандали, все спокійно. Звісно український суддя буде трохи більш поблажливо ставитись до нас, російський тягнутиме своїх і так далі. Деколи ці 0,5 чи один бал можуть вирішити багато. Наприклад, на останньому чемпіонаті Європи нашого судді не було і ми поступилися на півбала росіянкам. Але поки що скандального суддівства немає, і сподіваємось, що цей максимально можливий об’єктивізм залишиться й надалі. Україна завжди була на високому рівні, на провідних ролях в Європі, тому нас оцінюють добре.
– Чи багато українських суддів мають право судити міжнародні старти?
– У Львові таких двоє та ще троє з інших міст України. Серед них одна з четвертим рівнем (тренер дорослої збірної), яка має право судити чемпіонат світу.
– Скільки стартів на рік мають дівчата?
– В Україні офіційні старти це – Кубок України, Чемпіонат України, Чемпіонат України серед школярів та студентів, Чемпіонат України серед кадетів. Також між ними є відбіркові, зокрема Кубок та Чемпіонат Львова. Також різні українські та міжнародні старти, зокрема етапи Євроліги. Щомісяця є якісь змагання.
– Коли настає «спортивна пенсія»?
– На Чемпіонатах світу бачила дівчат і 27-річних і 30-річних. Доки ти в формі, доти можеш виступати.
– У Львові чимало професійних команд у різних видах спорту. Групу підтримки запрошують для того, щоб зробити їхні ігри ще більш яскравими?
– Зараз дуже часто запрошують. Раніше виступали лише на баскетбольній Суперлізі. Тепер же кличуть на практично всі спортивні заходи, не залежно від того професійні змагання чи ні, та від виду спорту.
– Формально в Україні існують дві федерації. Чому склалася така ситуація, та як правильно її трактувати?
– В Україні існує єдина федерація – наша Всеукраїнська федерація черлідингу та груп підтримки спортивних команд. Вона є національною, має підтримку НОКу, представляє країну на офіційних стартах, маючи виключне право. Саме вона здобуватиме олімпійські ліцензії на ОІ-2024 у Парижі. Погляньте на карате: там теж не одна федерація. Є намагання створити щось схоже, та чирспорт не є навіть офіційно визнаним видом спорту. Тому батькам слід уважно читати на яку саме секцію вони віддають дітей.
– У 2024 році на Олімпійських Іграх вперше відбуватимуться змагання з черлідингу. Чи закладається вже якийсь фундамент, адже до їхнього початку ще більше п’яти років.
– Як вид спорту він давно визнаний у всьому світі, а тепер ще й увійде в олімпійську програму. Звісно у всіх є шанси, та часу ще правда багато. Та молоде наше покоління вже орієнтуємо на перемогу у Всеукраїнських змаганнях і боротьбу спочатку хоча б за олімпійські ліцензії.
– Як підсумок розмови варто, мабуть, узагальнити все попередньо сказане. Чим черлідинг є особливим та що отримає кожен, хто прийде в цей вид спорту?
– Перш за все – навички командної роботи. У колективі немає суперництва, а командний дух на такому високому рівні, що словами не описати. Це можна побачити лише наочно. В індивідуальних видах спорту навіть мимохіть розвивається егоїзм, тут ж фактично неозброєним оком помітна взаємопідтримка та взаємовиручка. Ну а далі вже йде фізичний розвиток.
Прес-служба АФЛ
