– Нікіта, розпочнемо з гарячої теми. Футзальні змагання перервані на невизначений час. Як підтримуєте форму?
– Як і для багатьох спортсменів, для мене – це болюча тема. Стараюся підтримувати форму. Кожного дня бігаю, займаюся на турніку, але без тренувань дуже важко. Навіть не знаю що очікувати далі. МОЗ радить сидіти вдома, то ж так і роблю.

– У цьому сезоні Ви грали у матчах Гранд-ліги лише в другому колі. Як загалом оціните виступ «Галицької здоби» й свою гру, зокрема?
– Перед нашою командою завжди стоять максимальні завдання, то ж хотілося здобути хоча б один із комплектів нагород. Непотрапляння у трійку – це крок назад. Серед причин поганого виступу виділив би – відсутність належного тренувального процесу, а також омолоджений склад команди. Впевнений, що вже у наступному сезоні ми проявимо себе значно краще.

– З якої причини Ви пропустили першу половину сезону?
– На початку зимової першості у мене виник варіант поїхати у Херсон аби спробувати свої сили у команді Першої ліги України «Продексім-2». Загалом там все влаштовувало, колектив хороший, але головний тренер цієї команди не бачив мене в основному складі. Зважаючи на юний вік, хочеться більше часу проводити на майданчику. То ж, зваживши всі «за» і «проти», вирішив повернутися до Львова.

– Що було далі?
– Далі був «Benteler», який виступає в одній із бізнес-ліг міста Львова. Саме в цій команді підтримував форму, а потім вже у період міжсезоння повернувся до складу «пекарів».

– Разом із «червоно-жовтими» Вам вдалося здобути перемогу на міжнародному турнірі в Тячеві, а також відіграти два матчі у Другій лізі України.
– Звичайно, тріумф у Тячеві запам’ятається на все життя. Радий, що у складі «Галицької здоби» увійшов в історію, адже «пекарі» до цього часу ще жодного разу не здобували перемоги на міжнародних змаганнях. У Тячеві сподобалося все: це і майданчик, й організація турніру, суперники, відпочинок поза футзалом. Побільше б таких турнірів у майбутньому. Щодо Другої ліги, то у цих змаганнях зіграв лише дві гри. На жаль, як і у матчах Гранд ліги Львівщини, нашій команді не вистачило досвіду ігор на такому рівні. Багато гравців вперше грало у чемпіонаті такого рівня. Чудес у футзалі не буває.

– Як почуваєте себе у «Галицькій здобі», Вам тут комфортно?
– У «пекарів» є всі можливості для того щоб розвиватися: інвентар, тренувальний процес, хороший тренер, палкі вболівальники, хороше інформаційне висвітлення. Тому, нічого не залишається як засукати рукави й працювати над собою. Багато в чому мені у «Галицькій здобі» допомагають колеги по команді Данило Сивак та Антон Денчук, з якими колегую поза майданчиком.

– Які мрії пов’язані з цією командою?
– Хочу виграти Гранд-лігу, а потім замахнутися й на більш серйозні титули.

– Найкращий і найгірший матчі «пекарів» у цьому сезоні?
– Найгірший, мабуть, що вдома проти «Любарта» у Другій лізі України, коли ми не зуміли втримати солідну перевагу в рахунку. Найкращий? Гра другого кола проти «Бастіону» у чемпіонаті Львівської області.

– Свого часу Вам вдалося навіть пограти в Екстра-лізі. Які враження залишилися від цього періоду кар’єри?
– Виступаючи за «Інтер Футзал» (тренер Назар Станкевич), мені, Юрію Горбовцову та Владу Константинову надійшла пропозиція поїхати на оглядини у хмельницький «Сокіл». Вирішив спробувати, навіть вдалося зіграти кілька ігор на найвищому рівні. Проте, через деякий період часу мене повідомили що на «основу» я не тягну і повернувся до Львова. Хоча, досвід виступів у команді екстра-ліги став корисним.

– Чим займаєтеся у буденному житті?
– Навчаюся у Київському університеті «Україна», спеціальність «Комп’ютерна інженерія». Також при нагоді стараюся грати у настільний теніс. Окрім футзал полюбив ще й цей вид спорту.

– Ваші побажання всім, хто любить футзал і вболіває за «Галицьку здобу»?
– Приходьте на наші матчі, вболівайте й будьте здорові. Любіть футзал.

Джерело – ФК «Галицька здоба»